Цивільно-правовий договір - домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК). Основні ознаки договору: - домовленість, збіг волевиявлення учасників; - домовленість двох чи більше осіб; - спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Окрім цього, договір можна розглядати ще й як відповідні договірні правовідносини, що виникли внаслідок укладення договору, а також як певний документ. Чинне законодавство визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК). Класифікації цивільно-правових договорів: 1. Залежно від виникнення в договорі взаємних прав та обов'язків у сторін: односторонні та взаємні (двосторонні) договори. В односторонньому договорі одну сторону наділено лише правом вимоги, а іншу - лише обов'язком задовольнити цю вимогу (ч.2 ст.626 ЦК), напр., договір позики. У взаємному (двосторонньому) договорі обидві сторони наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками (ч.
3 ст.626 ЦК), напр., договір купівлі-продажу. Різновидом взаємних договорів є договори багатосторонні, в яких беруть участь більше ніж дві сторони, напр., договір про сумісну діяльність. 2. Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту договори слід поділити на відплатні (в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, у формі грошей або ін. майнових цінностей, чи у формі ін. зустрічного надання, - купівля-продаж, міна) та безвідплатні (договір позички). Договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч.5 ст.626 ЦК). 3. Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору, слід розрізняти договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. У разі укладення договорів на користь третьої особи, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі (ч.1 ст.636 ЦК). 4. Залежно від наявності волі осіб на укладення договору розмежовують договори, що укладаються з волі контрагентів, та договори, що укладаються незалежно від волі контрагентів.
В окремих випадках укладення договорів може не залежати від волі сторін, що домовляються. Як правило це публічні договори, тобто такі, за якими, відповідно до ч.1 ст.633 ЦК, одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, турпослуги). Умови публічного договору однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (послуг). 5. Залежно від способу укладення договору можна виділити взаємопогоджені договори та договори приєднання (в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні).
|
- Тема 6. Форми державного управління
договорів; здійснення інших юридичне значимих дій. До неправової форми управління відносяться проведення організаційних заходів і здійснення матеріально-технічних операцій. Акт державного управління являє собою підзаконний, офіційний юридичний документ, прийнятий суб'єктом державного управління, оформлений у відповідності до норм права, який передбачає 32 одностороннє владне волевиявлення і
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
поняття "органи виконавчої влади", оскільки вони не є суб'єктами виконавчої влади, тобто не мають державно-владних повноважень. 195 До складу групи установ і організацій при Кабінеті Міністрів повинні бути віднесені: а) структури, що утворені внаслідок перетворення окремих існу ючих нині органів виконавчої влади, які підвідомчі Кабінету Міністрів, але фактично не мають владно-розпорядчих
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
поняття зазнає критики. Проте, на думку 1.1. Лукашука, це не заважає його широкому використанню в міжнародній доктрині для позначення двох різноманітних напрямків. У першім випадку мова йде про особливий вид міжнародно-правових норм, що, на відміну від «твердого права», не породжують чітких прав і обов'язків, а дають лише загальну установку, котрій проте суб'єкти зобов'язані слідувати. Для таких
- 33. Види міжнародних договорів
поняття, що охоплює усі види міжнародних договорів. Міжнародні договори класифікуються на різних підставах: І. За кількістю учасників: 1) односторонній міжнародний юридичний акт. Його виділення в якості самостійного виду міжнародного договору деякі автори пояснюють наявністю процесу одностороннього волевиявлення суб'єкта міжнародного права, що, правда, викликає юридичні наслідки тільки для
- ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
поняття й види. Господарські правовідносини: поняття й види. Методи правового регулювання господарських правовідносин. Господарсько-правові норми. Поняття, ознаки та особливості господарського законо-давства. Нормативні акти господарського законодавства: поняття й види. Система господарського законодавства. Колізії в господарському законодавстві. Господарське законодавство й господарське право,
- § 2. Види господарських договорів
поняттям договорів майнового найму. Суттєво розширилося коло договорів, які входять до складу договорів підрядного типу і договорів про надання
- § 5. Господарські ризики і їх страхування
договорів з орендарями; суб'єкта, що господарює, за збиток, заподіяний життю і здоров'ю працівника підприємства; Одним із видів значного ризику є ризик утрати прибутку. Утрата прибутку може статися внаслідок: змушених перерв у виробництві (непрямі збитки, під якими маємо на увазі неотриманий через недогляд прибуток, і трати, пов'язані з ліквідацією наслідків подій, що викликали перерву у
- Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними
Відповідно до Закон України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 23.02.2006 р. № 3480-IV цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що
|