За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦК). Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Договором або законом може бути передбачено виконання дій повіреним безоплатно. Сторонами договору є повірений - особа, яка зобов'язується виконати юридичні дії, та довіритель - особа, яка доручає повіреному виконати ці дії. Це можуть бути як дієздатні фіз. особи, так і юр. особи. Предметом договору доручення є юридичні дії повіреного (укладення правочинів, вчинення процесуальних дій), які мають бути правомірними, конкретними та здійсненими. Однак повірена особа виконує і фактичні дії - пошук контрагентів, наведення довідок, огляд майна, які підпорядковані меті виконання юр. дій і тому не мають самостійного значення. У договорі може бути визначено строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, а також територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. У дог. може бути визначено розмір плати повіреному або порядок її виплати. Характерним для договору доручення є те, що повірений виконує юридичні дії від імені й за рахунок довірителя.
Повірений виступає як представник свого довірителя перед третіми особами. Повірений діє на підставі доручення. Форма договору: застосовуються загальні положення про форму правочину. Права та обов'язки повіреного: зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення; має право відхилитися від змісту договору, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит; повинен виконати дане йому доручення особисто; має право передати виконання доручення іншій особі якщо це передбачено договором або повірений був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя; зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі дані про хід виконання його доручення; зобов'язаний після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдані документи, якщо цього вимагають умови договору та характер доручення; зобов'язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Права та обов'язки довірителя: зобов'язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; зобов'язаний відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення; зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення; зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить; має право в односторонньому порядку змінити, відмінити свої вказівки чи дати повіреному нові інструкції щодо порядку виконання доручення; має право знати про передоручення; має право контролювати дії повіреного та своєчасно вжити заходів з метою захисту своїх інтересів. Договір припиняється на загальних підставах, а також у разі: відмови довірителя або повіреного від договору; визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цив. дієздатності або визнання безвісно відсутнім; смерті довірителя або повіреного; ліквідації юр. особи-повіреного.
|
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
- 4. Нотаріальний процес і його стадії.
поняттям виникнення нотаріальних правовідносин мається на увазі момент подання письмової або усної заяви особи, або надходження відомостей до нотаріуса, які мають бути визначеними законом та спонукати порушення нотаріального провадження. Так, для більшості нотаріальних проваджень звернення заявника до нотаріуса визначає виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин. З об'єктивної точки зору
- 29. Поняття та значення процесуального представництва
значенням і оформленням повноважень представника в цивільному процесі (статті 112-115 ЦПК). Правовідносини між представником і судом у цивільному процесі регулюються нормами цивільного процесуального права і є процесуально-правовими (статті 110-116 ЦПК). Питання про правову природу представництва в цивільному процесі в юридичній літературі вирішується неоднозначно. Переважає думка, що
- ВСТУП
поняття про предмет і систему цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, представництво, процесуальні строки і судові витрати, докази і доказування, підвідомчість і підсудність, провадження в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій, окремого провадження та виконання судових рішень тощо. У процесі вивчення курсу
- Тема 17. Судовий розгляд цивільної справи
поняття «судовий розгляд» і «судове засідання». Назвати: - наслідки заміни судді (одного з суддів) у процесі розгляду справи; - випадки, в яких свідок може користуватися письмовими замітками при дачі показань; - відмінність відкладення розгляду справи від зупинення провадження у справі; - випадки, в яких суд зобов'язаний припинити провадження у справі; - підстави закриття провадження у
- Виклик до суду
поняття, підстави, види. Поняття належної і неналежної сторони. Заміна неналежної сторони. Процесуальне правонаступництво: поняття, підстави, порядок вступу в процес, права та обов'язки правонаступника. Поняття третіх осіб. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги. Завдання прокуратури в цивільному процесі. Підстави та процесуальні форми
- 3. Зовнішньоекономічний договір: поняття, види, зміст, форма, порядок укладання, зміни та розірвання.
значення для його змісту. Необхідно зазначити, що при прийманні виконання за зовнішньоекономічним договором (контрактом) береться до уваги право місця проведення такого приймання. Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції було затверджено Положення "Про форму зовнішньоекономічних договорів" від 6 вересня 2001р., яке застосовується при укладанні договорів купівлі або продажу
- 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
поняття та види. 49. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 50. Адміністративно-процесуальний статус свідка та потерпілого. 51. Адміністративно-процесуальний статус адвоката та перекладача. 52. Адміністративно-правовий статус правопорушника та експерта. 53. Поняття та види доказів в адміністративному процесі. 113 54. Поняття та предмет доказування у провадженні в
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття "виконавча влада". Таким чином, адміністративне право, за сферою реалізації - це право, передусім, державного управління, власного впливу держави на різноманітні суспільні процеси. Але таке визначення соціальної спрямованості адміністративного права не є повним і точним. Тим більше, що тривалий час в нашій країні у механізмі
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
поняття зазнає критики. Проте, на думку 1.1. Лукашука, це не заважає його широкому використанню в міжнародній доктрині для позначення двох різноманітних напрямків. У першім випадку мова йде про особливий вид міжнародно-правових норм, що, на відміну від «твердого права», не породжують чітких прав і обов'язків, а дають лише загальну установку, котрій проте суб'єкти зобов'язані слідувати. Для таких
|