Стаття 162. Порушення недоторканності житла
Об'єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння. Предметом може бути житло або інше володіння особи. Потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа - громадянин України, а також іноземець або особа без громадянства. Інше, крім житла, володіння особи - це земельні ділянки, гаражі, погреби, інші будівлі господарського, у тому числі виробничого, призначення, відокремлені від житлових будівель будь-які інші об'єкти, щодо яких особа здійснює право володіння.
З об'єктивної сторони цей злочин може здійснюватися у формі:
1) незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи; 2) незаконного проведення в них огляду чи обшуку; 3) незаконного виселення; 4) інших дій, що порушують недоторканність житла громадян. До інших дій, що порушують недоторканність житла громадян, може бути віднесено самовільне вселення до чужого житла, тимчасове використання житла без згоди його власника, незаконне проведення виїмки тощо.
Суб'єкт злочину - загальний. Якщо порушення недоторканності житла вчинювалось службовою особою і при цьому воно супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або діями, що завдають болю чи ображають особисту гідність потерпілого, його слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 162 і чч. 2, 3 ст. 365 КК.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що порушує недоторканність житла громадян шляхом вчинення вказаних вище дій, і бажає їх вчинити.
Кваліфікуючими ознаками цього злочину є вчинення його: 1) службовою особою; 2) із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.
|
- 25. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.
порушення таємниці голосування (ст.159); порушення законодавства про референдум (ст.160). 2. Злочини проти трудових прав громадян: перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій (ст.170); перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст.171); грубе порушення законодавства про працю (ст.172); грубе порушення угоди про працю (ст.173);
- 25. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
порушення таємниці голосування - ст. 159; порушення законодавства про референдум - ст. 160. 2. Злочини проти трудових прав громадян: перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій - ст. 170; перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - ст. 171; грубе порушення законодавства про працю - ст. 172; грубе порушення угоди про працю - ст.
- 28. Порушення недоторканності житла
порушенням Кримінально-процесуального кодексу України України, тобто особами, які за певних умов мають на це право, але в цьому випадку не були наділені необхідними повноваженнями (наприклад, за відсутності постанови суду щодо провадження обшуку). Відповідно до ч. З ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне
- Тема 18. Адміністративно-правове забезпечення управління обороною
порушення законодавства про загальний військовий обов'язок і військову службу. При вивченні даної теми слід мати на увазі, що оборона - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту, Правовою
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
порушень прав і свобод громадян з боку виконавчої влади не тільки на етапі прийняття індивідуальних адміністративних актів, а ще й на рівні нормативної регламентації у підзакон-них актах, і особливо, як свідчить життя, у так званих "відомчих" актах (актах міністерств та інших центральних органів виконавчої влади). Але можливість таких порушень значно знизилась після введення державної реєстрації
- 23. Принцип незастосування сили або погрози силою.
порушення державних кордонів іншої держави або як засіб дозволу міжнародних суперечок; г) кожна держава зобов'язана утримуватися від погрози силоміць або її застосування з метою порушення міжнародних демаркаційних ліній; д) держави зобов'язані втримуватися від актів репрессалий, пов'язаних із застосуванням сили; е) кожна держава зобов'язана втримуватися від яких-небудь насильницьких дій, що
- 23. Принцип резастосування сили або погрози силою
порушенням норм міжнародного права; - заборона актів репресалій, пов'язаних із застосуванням сили; - надання державою своєї території іншій державі, що використовує її для здійснення агресії проти третьої держави; - організація, підбурювання, надання допомоги або участь в актах громадянської війни або терористичних актах в іншій державі; - організація або заохочення організації збройних банд,
- 27. Принцип непорушності державних кордонів
порушення конкретної лінії границі якої-небудь держави, прокладеної на місцевості. Неприпустимо в однобічному порядку переносити прикордонні стовпи й знаки, що позначають лінію державного кордону, перетинати її поза встановленими місцями й у порушення наявних правил. Даний принцип також включає право здійснювати контроль із боку будь-якої держави за перетинанням його границь фізичними особами й
- 27. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів
порушення міжнародного права або в об'єкт придбання за допомогою таких заходів або загрози їх здійснення. Ніяка окупація або придбання такого роду не буде признаватися законною». Зміст принципу територіальної цілісності держав виходить за рамки положень про заборону використання сили або погрози силою, або перетворення території в об'єкт військової окупації, або придбання території з
- 28. Принцип територіальної цілісності
порушення положень Уставу. Територія держави не повинна бути об"єктом придбання іншою державою в результаті погрози силоміць або її застосування. Ніякі територіальні придбання, що є результатом погрози силоміць або її застосування, не повинні визнаватися законними». Аналогічні положення втримуються в ст. IV Декларації принципів Хельсинкского заключного акту
|