| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Уряд Вітте - Дурново |
||
|
Революція різко прискорила протягом часу. На долю нового, «послеок-тябрьского» уряду, що отримав назву по імені прем'єра С. Ю. Вітте, випала важка робота: йому довелося поєднувати проти-дію революційної смути і роботу по різкому оновленню политиче-ської системи відповідно до Маніфестом 17 жовтня. Воно пробуло при владі близько напівголі і зробило дуже багато, хоча в нього входить не підпорядкованих-нявшійся прем'єру навіть за новими законами міністр внутрішніх справ П. Н. Дурново. Вітте почав послідовно проводити нову політику стосовно супротивників самодержавства, розділивши їх на дві абсолютно різні груп-пи. Карально-поліцейські заходи стали застосовуватися по відношенню до НЕ-прімірімим радикалам, чиї масові і часто збройні виступи вели до дестабілізації і серйозних порушень громадського порядку (роботи транспорту, зв'язку, комунальних служб). Помірно-ліберальні сили Вітте постарався залучити до співпраці, почав запрошувати для нарад і консультацій таких відомих діячів, як, наприклад, П. Н. Мілюков. Найбільш авторитетних і разом з тим доброзичливих до монархії громадських діячів Вітте спробував навіть залучити на мі-нистерской пости. Відомому земському діячеві Д. Н. Шилову предпола-галось доручити пост державного контролера, університетському про-фессорами Є. Н. Трубецького - пост міністра освіти, вихідцю з московського купецтва А. І. Гучкову - пост міністра торгівлі. Після-довали особисті зустрічі і переговори, з яких з'ясувалося, що гро-ються діячі не бажають працювати поруч з міністром внутрішніх справ П. Н. Дурново, який користувався репутацією жорсткого консерваторії-ра-оборонця і додатково вважався непорядним людиною. Вітте і сам недолюблював цього міністра. Однак він не міг розповісти Шилову і Гуч-кову, як Дурново пригрозив, що передасть царю такий компромат на Вітте, який миттєво відправить прем'єра у відставку. У результаті коаліція з громадськими діячами не вдалася. П. Н. Дурново став міністром,
337
і саме йому за допомогою жорстких заходів вдалося зупинити поширення ня революції, а до початку 1906 р. навіть знизити революційний накал. Головною турботою уряду Вітте стала інтенсивна діяльність по зміні чинного законодавства. Вітте вже в жовтні об'єк-явив політичну амністію, що звільнила близько 70 тис. чоловік і по-Зволен приїхати з еміграції багатьом видатним діячам (звичайно, цим правом скористалися і багато радикали, у тому числі В. І. Ленін). Б-ли прийняті нові правила для періодичної преси: скасовувалася попередньо котельної цензура, застави і попередні стягнення. 3 листопада 1905 з'явився указ, що ставить крапку в майже піввікової іс-торії з викупної операцією. Було оголошено про скорочення, а з 1907 р. повного скасування всіх викупних платежів за землю, отриману селянами після реформи 1861 р. Це був важливий, хоч і недостатній крок для ус-покоенія села. Відносно міста були прийняті жорсткі законодавчі заходи: на початку грудня з'явився указ про покарання за страйку «в предприяти-ях, що мають суспільне і державне значення», а в березні 1906 р. вийшли Тимчасові правила про публічних зборах, які повинні були проводитися тільки з відома і під контролем поліції. 7 оли ж оприлюднення-вали Тимчасові правила про товариства і спілки, що дозволяють утворювати суспільства без «іспрошенное на те дозволу урядової влас-ти», але з обов'язковою реєстрацією та наданням статуту в спеці-ве губернське присутність. 11 грудня з'явився новий закон про вибори до Державної думи (про нього див нижче), а 20 лютого 1906 був перетворений у верхню зако-
338
нодательную палату створений ще Сперанським Державна рада; тепер у ньому половина місць надавалася виборним. Нарешті, були перероблені і в квітні 1906 навмисно до засідання Державної думи оприлюднені Основні закони Російської імпе-рії. Вони-то і були тією реальною конституцією, яку обіцяв Маніфест 17 жовтня 1905 р. Тепер цар не називався «необмеженим» монархом, його влада була тільки «верховної і самодержавної». Законодавчу частина влади імператор здійснював тепер «в єднанні з Государствен-ним радою і Державною думою». Без їхньої згоди закон не міг бути прийнятий. В Основних законах були відображені основні права і свободи грома-дан. І не республіка, і не монархія ... Державна освіта без на-звавія ... «Конституційна імперія під самодержавним царем». Так на-викликають Росію міжнародний альманах Гота з 1906 року ... «Ніякий закон не може сприйняти сили без схвалення Державним про-кої думи», - говорили основні закони. «Самодержавство моє залишається при мені, як і давнину», - говорив створив цей лад государ (В. В. Шульгін) 321. Менше ніж за рік, з серпня 1905 по квітень 1906 р., С. Ю. Вітте зробив для Росії дуже багато чого. Він уклав максимально вигідний в ситуації, що склалася мирний договір з Японією, а потім, в ще більш критичній ситуації, заклав основи громадянського миру всередині країни, підкріпивши політичні перетворенні вдало проведеним великим фі-нансових позикою у Франції (строком на 50 років!). Авторитет Вітте і його політичні здібності були вельми високі, але чим очевидніше це каза-лось, тим сильніше ставало протидія досить впливових сопер-ників прем'єра. Зрештою і Микола II повірив у те, що марнославство Вітте зайшло занадто далеко, - якраз тоді, коли нові Основні за-кони були готові, а депутати Першої думи вже з'їжджалися до Петербурга на її урочисте відкриття. Здавалося, смута заспокоюється і необхід-ність в занадто норовливий, різкому і самостійному Вітте відпадає. Цар став говорити наближеним, що бачити Вітте не може і не хоче, щоб той залишався прем'єром. Вітте зважився на ультимативні дії: 339
він подав прохання про відставку, в якому скаржився на неможливість проводити свою лінію. Це фактично означало вимогу підтримати і схвалити політику прем'єра і охолодити запал його супротивників справа. Одна-ко цар прийняв відставку з великим задоволенням, а у цариці навіть вир-вався зітхання полегшення. У дні перших засідань Державної думи цар уже мав уряд набагато більш консервативне, ніж правитель-ство Вітте. Новий голова Ради міністрів старезний горем-кін, «невисокий, згорблений, з довгими старомодними сивими баками, як носили дворецькі в панських будинках ... всім своїм виглядом нагадував уходившую в минуле сановну бюрократію »322. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Уряд Вітте - Дурново " |
||
|
||