ПЕРЕДМОВА

Підготовка до видання цієї праці стала можливою завдяки досягненням радянської та зарубіжної марксистської історичної науки у вивченні як теоретичних, так і конкретно-історичних вузлових проблем даної тематики. Систематичне вивчення цих питань почалося в 60-х рр.., Коли в центрі уваги дослідників політичної історії Молдавського князівства перебували проблеми історії боротьби проти іноземної агресії в XV - початку XVI в. і за повалення османського ярма в XVI - початку XIX в. Особливе місце в працях радянських істориків відводилося вивченню історії дружніх зв'язків Молдавії з Росією і Украіной1.

Накопичений за 60-70-і рр.. дослідний матеріал дозволив історикам приступити до більш широких узагальнень цієї тематики. Плодом творчої співдружності молдавських та українських дослідників стало видання в 1980 р. в Києві праці «Історичні корені зв'язків і дружби українського і молдавського народів» (з найдавніших часів до Великої Жовтневої соціалістичної революції).

У 70-ті - на початку 80-х рр.. в галузі дослідження політичної історії Молдавського князівства намітилося напрям з вивчення зовнішньополітичних зв'язків у нерозривній єдності з системою міжнародних відносин того часу, внутрішньополітичним становищем країни, особливостями розвитку феодалізму і еволюцією його типологічних форм у період до і під час османського ярма. Подібний підхід характерний для ряду статей збірок «Південно-Східна Європа в середні століття» (Кишинів, 1972), «Південно-Східна Європа в епоху феодалізму» (Кі-шінев, 1973), «Карпато-Дунайські землі в середні століття» (Кишинів , 1975) та інших робіт. Серед них слід відзначити досвід дослідження відображення типологічних аспектів молдавського феодалізму в період османського ярма і в проектах про вступ князівства в підданство Росії, Польщі та Австріі2, міжнародного становища Молдавського князівства у другій половині XV в.1, особливостей зовнішньополітичної тактики на рубежі XV-XVI ст . у зв'язку із змінами внутрішньополітичного характера4 та ін Окремі монографічні дослідження були присвячені зовнішньополітичним умовам освіти Молдавського феодального государства5, молдавсько-турецьких відносин в останній чверті XV - першої третини XVI в.6, молдавсько-польським політичним зв'язкам на рубежі XVII-XVIII вв.7 та ін

Досягнутий рівень досліджень з зовнішньополітичної історії Молдови епохи феодалізму дозволив історикам перейти до більш широких узагальнень. Крім результатів досліджень радянських авторів, використані дослідні розробки по зовнішньополітичної історії Молдавського князівства та публікації архівних джерел, що належать історикам і археограф Соціалістичної Республіки Руминіі8. При написанні роботи враховано також праці істориків Народної Республіки Болгарії, Польської Народної Республіки та інших країн, що відносяться до ряду питань освітлюваної теми.

Автори спробували, осмисливши й узагальнивши досягнення сучасної історіографії, поставити ряд нових проблем. Форма нарисів визначила нерівномірне розгляд питань теми: деякі проблеми викладені в дослідницькому плані, інші лише намічені, нарешті, частина сюжетів, добре відомих в літературі, дана у вигляді узагальнення (антиосманської виступ Івана-воєводи ди, протистояння Османської імперії та Речі Посполитої в Молдавії кінця XVI - початку XVII в., дипломатична історія Прутського походу 1711 г., що висновок Кю-чук-Кайнарджійського мирного договору 1774 р. і ін.) Виклад зовнішньополітичної історії Молдавського князівства починається з часу формування її основних напрямків в останній третині XIV в. і доводиться до початку російсько-турецької війни 1806-1812 гг.9

Колектив авторів ставив такі завдання: 1) виявити основні особливості зовнішньої політичної історії Молдавського князівства до встановлення іноземного османського ярма; 2) простежити зв'язок і обумовленість зовнішньої політики зі специфікою соціально-економічного розвитку князівства до і в період османського панування; 3) розглянути зовнішньополітичне становище Молдавії в. контексті європейської міжнародного життя, її контакти з суміжними країнами, вплив цих контактів, особливо молдавсько-російських і молдавсько-українських зв'язків, на розвиток князівства, показати об'єктивно прогресивну роль Росії у визвольній боротьбі молдавського народу проти османського панування; 4) з'ясувати ступінь впливу османського панування на характер політичних відносин Молдавського князівства з іншими госуда'рствамі Європи.

У всіх розділах книги в більшій чи меншій мірі автори ставлять і вирішують названі завдання. Разом з тим в кожен окремий період історії Молдавії виділені питання мали свою специфіку, зумовлену цілим комплексом внутрішньо-і зовнішньополітичних чинників. Так, в перших розділах роботи найбільшу увагу приділено міжнародним подіям, прямо чи опосередковано впливають на процес утворення, територіального та політичного становлення самостійного Молдавського князівства (друга половина XIV - початок XV ст.). Потім воно поступово перетворюється на активного учасника міжнародного політичного життя на стику трьох регіонів - Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. У цей період першорядне значення для Молдавського князівства мали взаємовідносини з Угорщиною, Польщею, Великим князівством Литовським. Освітлена і така важлива тема, як зародження молдавсько-російських політичних зв'язків.

Наступний великий період охоплює другу половину XV - 30-і рр.. XVI в., Коли головним зовнішньополітичним завданням князівства стала боротьба з османської агресією. Висвітлено взаємини князівства з Росією, Угорщиною, Польщею, Великим князівством Литовським, Австрією, Кримським ханством, Валахією, а якоюсь мірою - і стосунки перерахованих країн між собою в питаннях, що стосувалися Молдавії.

З кінця 30-х рр.. XVI в. починається новий етап у зовнішньополітичній історії князівства. Встановлення османського панування, поступово звужуючи офіційну зовнішню політику господарей, призводить до того, чтс діапазон її різко скорочується і врешті-решт обмежується тільки низкою завдань: посередництвом молдавської дипломатії в різного роду переговорах Османської імперії з урядами суміжних європейських держав, доставкою в Стамбул головним чином регулярної інфор-Мацнев військово-політичного характеру і т.п. Одночасно в зовнішньополітичній історії країни з'являється нова важлива риса: в таємниці від Османської влади представники деяких молдавських господарів роблять зусилля по встановленню політичних контактів е противниками Османської імперії. Ними були укладені секретні договори з Польщею та Австрією, Валахією і Трансільванією, а з середини XVII в. - З Росією і Україною. У цих документах йшлося про військово-політичному антиосманської співпрацю. У розділах роботи, присвячених зовнішньополітичної історії Молдови середини XVI - початку XVIII в., Не тільки досить детально аналізуються зазначені документи, а й робиться спроба пов'язати їх появу з внутрішньополітичною обстановкою в князівстві.

Досягнення вітчизняної історіографії в галузі вивчення соціально-економічної та політичної історії Молдавії дозволили авторському колективу впритул підійти до вирішення найважливішого завдання - виявлення ролі різних верств молдавського феодального суспільства у зовнішньополітичній історії і тісно пов'язаних з нею події внутрішнього життя князівства. Звичайно, основна увага приділяється зовнішньополітичної діяльності молдавського уряду, що складався з великих феодалів. Однак чимале місце відведено і аналізу відносини народних мас, дрібних і середніх феодалів, служивих людей і духовенства до зовнішньополітичних подій, їхньої ролі у формуванні та розвитку молдавсько-українського та молдавсько-російського військово-політичного співробітництва.

Виділений у праці наступний період - з 1711 по 1774 р. - має ряд особливостей. Після 1711 Порта встановлює в князівстві правління господарей-фана-Ріота, які прагнули звести зовнішньополітичну діяльність Молдавського князівства до виконання тих завдань, які ставила перед ними Османська імперія. У таких умовах ініціатива ведення таємної політики, що мала на меті встановлення контактів з антиосманської силами поза князівства, переходить до представників тих верств панівного класу, які були відсторонені служилими боярами-фанаріотами від дохідних посад в управлінні князівством і тим самим приречені на розорення. У цьому плані проти османського панування виступали і деякі духовні особи, майже не мали доступу до доходів від переважали в князівстві в період османського ярма феодально-державної експлуатації населення.

У книзі виділений і період, що охоплює останню чверть XVIII - початок XIX в., Коли завдяки воєнно і дипломатичним акціям Росії починаючи з Кючук-Кайнарджийського миру 1774 відбувається ослаблення османського панування в Молдавії, політичне життя князівства активізується.

У розглянутих у праці п'яти великих періодах є, в свою чергу, підперіоди, що визначаються важливими зовнішньо-та внутрішньополітичними подіями в житті країни. У XV в. цей час міжусобних воєн в князівстві, встановлення молдавсько-російських політичних зв'язків. Остання чверть XVI в. відзначена подіями, пов'язаними з молдавсько-українським бойовим співдружністю. З другої половини XVII в. особливе значення надається аналізу взаємин з Росією, які з цього часу стають постійними.

У ході дослідження вдалося виявити і ряд ще не до КЬнца вирішених питань. До них відносяться, в першу чергу, характер політичних відносин Молдавії з Польщею і Великим князівством Литовським, роль Угорщини у зовнішньополітичних долях князівства до 1526, деякі аспекти генезису і розвитку молдавсько-османських політичних відносин до встановлення турецького ярма і ін

Слід звернути увагу читача і ще на одну сторону цієї праці. Його матеріали покликані показати неспроможність тверджень буржуазних авторів, які висвітлюють в зміщеному вигляді ряд питань розглянутої теми: формування основних напрямків зовн. ній політики Молдавського феодальної держави, положення князівства в системі Османської імперії, молдавсько-російські та молдавсько-українські зв'язки, роль Росії у визвольній боротьбі молдавського народу проти османського ярма і др.10 Авторський колектив спробував обгрунтувати свою позицію з цих питань.

Багата і різноманітна джерельна база роботи. Автори використовували численні матеріали зарубіжних і вітчизняних публікацій, документи, що зберігаються у фондах Центрального державного архіву давніх актів СРСР (ЦДАДА), Архіву зовнішньої політики Росії (АВПР), Центрального державного воєнно-історичного архіву СРСР (ЦГВІА) та ін Аналіз разнохарак Терно джерел (донесень дипломатів, молдавських, турецьких, польських, угорських, російських, австрійських, волоських офіційних документів, літописів, хронік, мемуарів політичних діячів, записок мандрівників і т. п.) дозволив авторському колективу послідовно відтворити канву найважливіших подій зовнішньополітичної історії Молдавської держави епохи феодалізму.

Колективна праця підготовлений співробітниками Інституту історії ім. Я-С. Гросул АН МРСР за участю фахівців Інституту слов'янознавства та балканістики АН СРСР, вузів республіки.

Авторський колектив: П. Ф. Параска (гл. I-III), Л. Є. Семенова (гл. IV), Г. В. Гонца (гл. V, VI), Л . В. Власова (гл. VII-X; висновок), Д. М. Драгнев (гл. XI, § 1, 2; гл. XII, § 1), Е. Б. Шульман (гл. XI, § 3) , Д. М. Драгнев, В. І. Ткач (гл. XII, § 2), В. І. Ткач (гл. XII, § 3), І. В. Семенова (гл. XIII), Г. С. Гросул, Е. Д. Вербицький (гл. XIV). Покажчик імен склав В. І. Міскевка. Укладачі короткого термінологічного словника - В. І. Міскевка та І. А. Негрей. Керівник авторського колективу - П. В. Рад, відповідальний секретар - В. І. Ткач.

Авторський колектив та редколегія вдячні колегам і рецензентам за цінні поради та увагу до роботи.

Редколегія

Інформація, релевантна" ПЕРЕДМОВА "

1. Людвіг Фейєрбах. Історія філософії. Том 1., 1974
   
   
2. Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000
   Другий том цього підручника цивільного права разом з попереднім йому першим томом є переробленим і доповненим виданням підручника цивільного права, підготовленого авторським колективом кафедри цивільного права юридичного факультету МГУ і вперше вийшов у Видавництві БЕК в 1993 р. Він заснований на тих же вихідних положеннях, які висвітлені в передмові до першого тому, і
   
3. Передмова
   Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
   
4. Передмова англійської видавця
     Взявшись за критичне вивчення філософії Шопенгауера, пан Патрік Гардінер надав значну послугу як широкому колу читачів, так і професійним філософам. Безсумнівно, є філософи, чиї імена більш широко відомі, ніж ім'я Шопенгауера, але і нехтувати вивченням його робіт не виправдане. В деякій мірі обгрунтовану недовіру до його метафізиці призвело до помилкового припущенням, що
   
5. Передмова
     Про самоорганізації пишуть багато і не один десяток років. Проте, роботи, об'єднуючою творчість найбільш значних мислителів, яка заклала основи цієї, що стала найбільш сучасною, філософії до цих пір немає. У автора цих рядків виникла ідея - заповнити цей недолік у вигляді справжньої книги. Наскільки вдало вийшла остання - судити читачам. Почнемо зі слова
   
6. Передмова до четвертого видання
     ської Федерації »1, а також прийняттям Федеральних законів« Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Російській Федерації »2 і« Про органи суддівського співтовариства в Російській Федерації »3. Наприкінці 2001 р. прийнятий новий Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації, а в середині 2002 р. - Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації, які вплинули на побудову і діяльність
   
7. Передмова.
     Це видання являє собою грунтовно перероблений і серйозно доповнений, а також заново відредагований варіант підручника «Філософія: Підручник для студентів технічних вузів / І.Я. Копилов, В.В. Крюков, Г.А. Антипов і ін; Під ред. І.Я. Копилова, В.В. Крюкова. - М.: ИНФРА-М; Новосибірськ: Изд-во НГТУ, 2002. - 256 с. - (Серія «Вища освіта»), який зайняв призове місце на
   
8. Передмова
     Ця книга являє собою виклад курсу лекцій, який міг би читатися в студентській аудиторії для попереднього ознайомлення майбутніх фахівців-лінгвістів, які цікавляться теоретичними положеннями науки, з блискучою філософськи обгрунтованою і в даний час прийнятої широким колом учених теорією псіхосістематікі мови найбільшого лінгвіста XX століття Г.Гійома . Висунута ним
   
9. Від видавництва
     Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
   
10. Передмова
      Строгість і непорушність тверджень математики завжди привертала філософів і філософськи мислячих вчених. Довгий час в математиці хотіли знайти ідеал теоретичної науки, канон для побудови всякого доказового (у тому числі і філософського) знання. Ідея математики як строгої науки знайшла вираження у філософських вченнях минулого: у Платона, Августина, Декарта, Лейбніца, Канта. Проте вже з
    
11. 2.2. Філософія Г. В. Плеханова
      Філософія Плеханова, як головна складова його «марксизму» в особі діалектичного та історичного матеріалізму, виявляється також продуктом догматичного підходу. Але не тільки - тут, як побачимо, проявилася ще й фальсифікація, допущена вашим «марксистом». Поштовхом до того була суперечливість різних думок про стан філософії в працях Маркса і Енгельса серед тих, хто освоював ще ці
    
12. Передмова
      ЧОМУ «ЛЕКЦІЇ» І ЯК ПОБУДОВАНА КНИГА? «Лекції» - тому, що це реально читані, перечитані автором і відпрацьовані протягом десятиліть лекції в різних аудиторіях - від студентських до професорських і міністерських. Багато дослідницької праці автора, його співробітників та аспірантів вкладено в розробку змісту цих лекцій, а їх багаторазова апробація в різних аудиторіях і
    
13. Передмова
      Шарль Бодлер, виступаючи проти розхожих висловлювань про поезію, писав наступне: «Адже вітер століття розбушувався; барометр сучасного розуму вказує на бурю» («Теофіль Ґотье»). На перший погляд, це судження йде кілька врозріз з метеорологічним прогнозом, який би виходив з-під пера прогрессиста: вітер століття належить Просвітництва, барометр сучасного розуму показує «стабільно ясно»
    
14. Передмова
      До предмета філософії математики прийнято відносити питання, що стосуються обгрунтування математики як науки. XX століття було унікальним часом, коли проблема обгрунтування математики вважалася однією з найбільш пріоритетних, і кращі математичні уми витратили чимало часу на пошуки її адекватного рішення. У результаті були отримані фундаментальні результати, що мають видатне філософське значення.