Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоСудова бухгалтерія України → 
« Попередня Наступна »
Камлик М. І.. Судова бухгалтерія. Підручник.- К.: Атіка,.2000-336с., .200 - перейти до змісту підручника

Природний убуток

- це гранично допустима величина безповоротних втрат майна, які утворюються внаслідок фізичних, хімічних та механічних процесів (усушка, розпилення, вивітрювання, витікання тощо).
Списання нестач матеріальних цінностей, що утворилися за рахунок природного убутку, може бути проведено:
а) у разі виявлення нестачі цінностей після проведення інвентаризації;
- б) при наявності затверджених норм природного убутку на цінності, яких не вистачає;
в) у випадку непричетності матеріально відповідальної особи до створення нестачі матеріальних цінностей.
Списання з матеріально відповідальної особи нестачі майна, яка утворилася за рахунок природних втрат, без проведення інвентаризації і до встановлення факту нестачі забороняється. Природний убуток застосовується не для всіх товарно-матеріальних цінностей. Так, не мають природного убутку майже всі промислові вироби, а також деякі продовольчі товари (консерви, пресерви і таке інше).
При відсутності затверджених норм природного убутку всі нестачі цінностей розглядаються як понаднормові і відносяться на винних осіб.
Списання природного убутку майна проводиться у межах фактичної нестачі, підтвердженої порівняльною відо-
29
містю, сума якої не перевищує встановлених норм. Величина природного убутку визначається окремо для кожного найменування матеріальних цінностей. Економія природного убутку одних найменувань матеріальних цінностей, яка досягається шляхом забезпечення оптимальних умов зберігання, не може бути джерелом перекриття нестач матеріальних цінностей інших найменувань.
Нестача матеріальних цінностей, що утворилася внаслідок їх привласнення матеріально відповідальною особою, не зменшується на величину природного убутку і підлягає стягненню з робітника в повній сумі.
Надлишкові матеріальні цінності, у тому числі й сумові різниці при заліку нестач лишками, утворені внаслідок пересортування, підлягають оприбуткуванню, тобто відновленню на обліку матеріально відповідальної особи. При цьому у кожному випадку утворення лишків цінностей Інвентаризаційна комісія обов'язково повинна визначити причини їх утворення та причетних до цього осіб.
При встановленні нестач, розтрат та втрат майна, що сталися внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, адміністрація підприємства повинна передати матеріали інвентаризації у слідчі органи, а на суму виявлених нестач і втрат учинити проти матеріально відповідальних осіб цивільний позов.
важливим у роботі інвентаризаційної комісії є правильне визначення розміру шкоди, спричиненої нестачами майна. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» оцінка нанесених збитків здійснюється у такому порядку:
Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою1 вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче SO відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за відповідною формулою.
Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, яку виготовляють підприємства для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості виробництва продукції з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
ЗО
Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових напоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на добавлену вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається з оптових цін підприємства-виробника і податку на добавлену вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до вказаних роздрібних цін суми дотації.
При розкраданні або загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків. При цьому розмір збитків визначається з полуторної вартості худоби.
Встановлено також порядок відшкодування розміру збитків від розкрадання нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, банкнотного паперу, персоніфікованої захисної стрічки, а також матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію.
Дані про діючі ціни і розрахунки розміру збитків, які підлягають покриттю, передаються підприємствами, установами й організаціями до судово-слідчих органів.
У правозастосовчій практиці діяльності правоохоронних органів у боротьбі з економічною злочинністю матеріали інвентаризації є важливим способом збору доказів і мають доказову силу при виявленні ряду обставин в процесі розслідування розкрадань матеріальних цінностей і грошових коштів підприємств будь-яких форм власності. До таких обставин відносяться: сума нестач та лишків, їх структура, період утворення нестач і лишків майна. У разі виконання органом дізнання або слідчим вимог ст. ст. 22 і 67 Кримінально-процесуального кодексу України матеріали інвентаризації можуть бути підставою для порушення кримінальної справи.
Тому, для оперативних працівників правоохоронних органів, які виконують завдання з виявлення та попередження злочинів, що скоюються у сфері економіки, а також для слідчого важливими є правильна оцінка результатів інвентаризації, порядку та об'єктивності її проведення,
ЗІ
аналіз документів, що відображають результати інвентаризації; а також документів, зібраних у процесі всебічного закріплення даних про нестачу та лишки матеріальних цінностей, причини їх утворення, причетність до цього матеріально відповідальної особи.
Під час роботи з матеріалами інвентаризації необхідно, насамперед, звертати увагу на перелік документів і правильність їх оформлення. З'ясовується наявність наказу керівника підприємства про проведення інвентаризації та розписки матеріально відповідальної особи про відсутність претензій щодо проведення інвентаризації. На акті, порівняльній відомості, інвентаризаційному описі обов'язково перевіряється наявність підписів усіх членів комісії та матеріально відповідальної особи. Обов'язково встановлюється наявність підпису матеріально відповідальної особи про те, що «з результатами та висновками інвентаризації згоден, претензій до членів інвентаризаційної комісії не маю». Суттєвим є питання про забезпечення юридичних прав матеріально відповідальної особи при проведенні інвентаризації, для чого з'ясовуються факти участі матеріально відповідальної особи в інвентаризації і розгляду комісією її заяви про порушення порядку проведення інвентаризації та пояснювальної записки про причини утворення нестач та лишків.
Після розгляду цього питання оперативний працівник або слідчий перевіряє матеріали інвентаризації по суті та за змістом. Важливим засобом такої перевірки є зіставлення результатів інвентаризації з іншими документами, матеріалами, зібраними в процесі документування нестачі або лишків майна, зокрема з відомостями, що містяться в чорнових записах і можуть свідчити про ознаку вчинення корисливих зловживань. Але треба мати на увазі, що чорнові записи набувають сили доказу тільки в разі всебічної, об'єктивної і повної документальної перевірки відомостей, які в них містяться.
Працівники органів внутрішніх справ, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, повинні пам'ятати, що при виявленні та розслідуванні розкрадань майна важливо не лише встановити факт нестачі або лишків майна, але й задокументувати збут цього майна і визначити роль у злочині конкретної матеріально відповідальної особи.
Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку є важливим засобом контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей. У кримінальному процесі інвентаризація застосовується як один із способів доказів у справах про корисливі правопорушення в економіці.
32
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Природний убуток"
  1. Вступ
    природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних інностей. В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються
  2. 1. Тваринний світ як об'єкт правової охорони
    природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо). Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що
  3. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні; встановлення особливого режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; розроблення і впровадження програм (планів дій) щодо збереження та відтворення видів диких тварин, які
  4. 3. Відповідальність за порушення законодавства про охорону тваринного світу
    природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу; невиконанні вимог державної екологічної експертизи; порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків; порушенні правил зберігання,
  5. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства
    природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; засмічення лісів побутовими відходами і викидами, розкорчування земельних ділянок лісового фонду і використання їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо без належного дозволу; самовільна заготівля сіна та випасання худоби на земельних ділянках лісового фонду; порушення правил заготівлі
  6. Вступ
    природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Норми права носили декларативний характер і не стримували занепад еологічного стану України, зараз, з прийняттям низки суттєвих законодавчих актів, все рівно, ще рано казати
  7. Поняття екологічного права України
    природним явищам. Ще в одній праці - «Фізіолог» містилися популярна праці із зоології. Наукові погляди завжди діставали своє відображення у чинному законодавстві. Спочатку це - правові засади використання природних ресурсів для господарських потреб і захисту права власності на природні об'єкти. Наукове обгрунтування проблема захисту довкілля з'являється тільки у XX ст. Законодавче закріплення
  8. Екологічне право та екологічне законодавство
    природних умов (темпера-тури, вологості, атмосферного тиску, хімічного складу повітря, води тощо) впливають на людину. *Руйнування навколишнього природного середовища викликало відповідну реак-цію суспільства. Фахівці наводяться такі аргументи: 1) якщо охорону природи тлумачити в традиційному смислі, тобто визнавати, що ця охорона визначається людьми для людей, то постає небезпека, що вона буде
  9. Поняття і особливості принципів екологічного права
    природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони навколиш-нього природного середовища, зумовлюють специфічність екологічного права, що є юридичною формою цих відносин. Дана специфічність визначається екологічними факторами, в основі яких лежать закони природи, ігнорувати які неприпустимо. Доводиться констатувати, що в еколого-правовій науці не приділено
  10. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    природного середо-вища і ядерної безпеки, не були спрямовані на формування нормативної та організа-ційної бази охорони довкілля, яка могла ефективніше запрацювати з поліпшенням економічного становища в Україні. -Справедливим був би висновок, що як економічна, так і екологічна сфера стали заложницями політиків, які в гарячці політичних баталій почали забувати про зміст боротьби. Фактично в
© 2014-2022  ibib.ltd.ua