Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

1. Визнання громадянина безвісно відсутнім



Тривала відсутність громадянина в місці проживання, якщо невідомо місце його перебування, небайдуже для організацій і громадян, з якими він перебував у правових відносинах. Наприклад, якщо громадянин був боржником, то кредитори не мають можливості зажадати сплати боргу. Непрацездатні особи, які були на утриманні громадянина, перестають отримувати від нього утримання, але не можуть звернутися за пенсією, оскільки вважаються мають годувальника. У разі тривалої відсутності громадянина може бути завдано шкоди його майну, що залишився в місці проживання без нагляду.
З метою усунення юридичної невизначеності, викликаної тривалою відсутністю громадянина, і запобігання зазначених несприятливих наслідків для його майна закон передбачає створення особливого юридичного стану для такого громадянина, а саме визнання його безвісно відсутнім.
1 Див: Братусь С. Н. Суб'єкти цивільного права. С. 78.
Безвісну відсутність - засвідчений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його проживання, якщо не вдалося встановити місце його перебування.
Згідно абз. 1 ст. 42 ГК громадянин може бути за заявою зацікавлених осіб визнаний судом безвісно відсутнім, якщо протягом року в місці його проживання немає відомостей про місце його перебування. Таким чином, звернення до суду іменується в даному випадку не позовом, а заявою, і справа розглядається в порядку окремого провадження (ст. 245 ЦПК). Поняття "зацікавлені особи" в законі не дається. За змістом закону до їх числа ставляться чоловік, оскільки він може бути зацікавлений в розірванні шлюбу в спрощеному порядку; особи, які перебувають на утриманні відсутнього, оскільки вони в разі визнання його безвісно відсутнім набувають відповідно до пенсійним законодавством право на пенсію в разі втрати годувальника. Зацікавленими у визнанні громадянина безвісно відсутнім можуть бути й інші особи, якщо це необхідно їм для захисту порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (наприклад, кредитори відсутнього, податкові органи і т. п.), а також прокурор, органи державного управління, інші органи та окремі громадяни, якщо вони за законом має право звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Неодмінною умовою визнання громадянина безвісно відсутнім є відсутність в місці його проживання відомостей про місце його перебування протягом не менше одного року. День одержання останніх відомостей може бути підтверджено пред'явленням останнього листа відсутнього громадянина або іншим способом (наприклад, показаннями свідків). При неможливості встановити день одержання останніх вістей початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, наступного за тим, в якому були одержані останні вісті, а при неможливості встановити цей місяць-перше січня наступного року (абз. 2 ст. 42 ЦК).
Визнання громадянина безвісно відсутнім допустимо за умови, що неможливо встановити місце його перебування. Тому до розгляду справи у відповідні організації за останнім відомим місцем перебування громадянина, місцем роботи, місцем народження і т. п. надсилаються запити про що мають-
ся про нього відомостях, опитуються його родичі, друзі, інші особи, з якими він спілкувався.
Основні юридичні наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім полягають у наступному.
По-перше, майно, що належить такому громадянину, якщо необхідно постійне управління ним, передається в довірче управління. Відповідно до рішення суду про передачу майна в довірче управління орган опіки та піклування призначає керуючого і укладає з ним договір про довірче управління. З цього майна видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний утримувати, і погашається заборгованість по інших зобов'язаннях безвісно відсутнього. Законом допускається призначення управителя майном відсутнього громадянина і до закінчення року з дня отримання відомостей про місце його перебування (п. 2 ст. 43 ЦК). Керуючого в такому випадку призначає орган опіки та піклування своїм рішенням, без звернення до суду. Керуючий виділяє кошти громадянам, яких безвісно відсутній був за законом зобов'язаний утримувати (неповнолітні діти, непрацездатні батьки та ін.), а також погашає його заборгованість по інших зобов'язаннях. За заявою зацікавлених осіб орган опіки та піклування може призначити опікуна для охорони майна громадянина, якщо він відсутній менше року і не визнаний безвісно відсутнім. Однак за змістом закону в цьому випадку опікун призначається тільки для охорони майна і не може виробляти з нього будь-які виплати. По-друге, у разі визнання громадянина безвісно відсутнім у непрацездатних членів сім'ї, які перебувають на його утриманні, виникає право на пенсію в разі втрати годувальника згідно з правилами пенсійного законодавства.
По-третє, згідно зі ст. 188 ГК припиняється дія довіреності, виданої на ім'я безвісно відсутнього, а також виданої ним самим.
По-четверте, чоловік громадянина, визнаного безвісно відсутнім, має право на розірвання шлюбу в спрощеному порядку через орган загсу (п. 2 ст. 19 Сімейного кодексу РФ).
У разі явки або виявлення місця перебування громадянина, визнаного безвісно відсутнім, суд скасовує рішення про визнання його безвісно відсутнім (ст. 44 ЦК). На підставі рішення суду відміняється довірче управління майном громадянина і припиняються інші юридичні відносини, що виникли з факту визнання його безвісно відсутнім.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1. Визнання громадянина безвісно відсутнім "
  1. 18. Порядок, умови і правові наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім.
    Визнання громадянина безвісно відсутнім (визначення особливого або спеціального статусу) і оголошення особи померлою (встановлення презумпції смерті). Визнання громадянина безвісно отсуствующнм передбачено ст. 18 ГК. Відповідно до зазначеної статті громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає
  2. 19. Порядок, умови і правові наслідки оголошення громадянина померлим.
    Визнання громадянина безвісно відсутнім (визначення особливого або спеціального статусу) і оголошення особи померлою (встановлення презумпції смерті). Оголошення громадянина померлим також проводиться в судовому порядку і передбачено статтею 21 Цивільного кодексу. Відповідно до неї громадянин може бути оголошений померлим на підставі рішення суду в разі, якщо в місці його постійного
  3. 20. Акти громадянського стану. Порядок виправлення й оспорювання актів записів.
    Визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР, і над ним встановлюється опіка. Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун. У разі одужання або значного поліпшення здоров'я громадянина, визнаного недієздатним, суд поновлює його в дієздатності. Стаття 18.
  4. § 5. Місце проживання
    визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення померлим необхідно встановити факт відсутності в місці його проживання відомостей про те, де він перебуває (ст. 42, 45 ЦК). З визначенням місця проживання пов'язано і встановлення підсудності по цивільних позовах (ст. 117, 118, 121
  5. 2. Оголошення громадянина померлим
    визнаний безвісно відсутнім. Умовами оголошення померлим є : відсутність громадянина в місці постійного проживання протягом п'яти років, рахуючи з дня одержання останніх відомостей про нього, а в певних випадках, зазначених у законі, - шести місяців; неотримання протягом вказаних строків відомостей про місце перебування громадянина і неможливість, незважаючи на вжиті заходи, встановити, чи живий
  6. § 3. Безвісну відсутність
    визнання громадян безвісно відсутніми і оголошення їх померлими. Якщо всі згодні з тим, що в основі оголошення померлим лежить презумпція (припущення) смерті громадянина, то в питанні про безвісно відсутності думки розділилися. Ряд вчених вважає, що як при безвісно відсутності, так і при оголошенні померлим в основі лежить одна і та ж презумпція смерті громадянина, оскільки рішення
  7. § 6. Безвісну відсутність громадянина та оголошення її померлою
    визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою досить названих вище юридичних фактів. Водночас практика застосування закону виходить з того, що за наявності певних даних, що свідчать про навмисний характер відсутності (наприклад, є відомості про те, що особа ховається у зв'язку із вчиненим злочином, небажанням платити аліменти, відшкодувати
  8. 49. Форма і термін дії доручення. Припинення довіреності.
    визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, а одно, якщо ці обставини відносяться до представника. Оскільки відносини представництва мають довірчий характер, довіреність може бути в будь-який час скасована працівником, який видав її, а особа, якому була видана довіреність, може в будь-який час відмовитися від неї. Угода про відмову від цього права
  9. § 4. Господарські товариства і суспільства
    визнання його безвісно відсутнім, ліквідація або примусова реорганізація юридичної особи), за загальним правилом, тягне ліквідацію повного товариства. Інше може бути передбачено установчим договором або угодою учасників, що залишилися (п. 1 ст. 76 ЦК). Аналогічні наслідки має і зміна майнового стану учасника - оголошення його банкрутом або звернення
  10. Припинення довіреності.
    визнанням недієздатним або обмежено дієздатним або безвісно відсутнім громадянина, якою (якими) була видана довіреність. Права і обов'язки, що виникли в результаті дій представника до того , як він дізнався про припинення довіреності, зберігають силу для подається і його правонаступників щодо третіх осіб. Дане право не застосовується, якщо третя особа знала або
© 2014-2022  ibib.ltd.ua