I. Прості і переказні векселі

Простий вексель, що його також соло-векселем, може бути виписаний в такій формі:

9 травня 1992, Ярославль Вексель на 3000 рублів

Сітохін Володимир Львович, який проживає в Ярославлі, вул. Сутички, д. 64, кв. 10, зобов'язується сплатити за цим векселем три тисячі рублів Чиркову Георгію Михайловичу, який проживає в Ярославлі, вул. Сутички, д. 59, кв. 67.

Цей вексель підлягає оплаті дев'ятого вересня тисяча дев'ятсот дев'яносто другого року.

Місцем платежу є Ярославль.

(Підпис Сітохіна)

З наведеного зразка видно, що простий вексель пов'язує щонайменше двох суб'єктів: векселедавця (у нашому прикладі Сітохіна), зобов'язується сплатити векселедержателю зазначену в векселі суму до встановленого терміну, і векселедержателя (Чиркова), що здобуває з отриманням векселя право вимагати в обумовлений час здійснення платежу за векселем. Відповідно до з цим простий вексель визначається як складений з дотриманням продиктованої законом форми документ, в якому висловлено абстрактне зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей векселедержателю.

Перекладний вексель може бути виписаний в такій формі:

9 травня 1992, Ярославль Вексель на 3000 рублів

Прошу Зоріна Віктора Степановича, що проживає в Ярославлі, вул. Яковлівська, д. 18, кв. 105, сплатити за цим векселем три тисячі рублів Чиркову Георгію Михайловичу, який проживає в Ярославлі, вул. Сутички, д. 59, кв. 67.

Цей вексель підлягає оплаті через одинадцять місяців від дати його складання.

Місцем платежу є Ярославль.

Сітохнн Володимир Львович, (підпис Сітохіна) Ярославль, вул. Сутички, д. 64, кв. 10.

Як видно з наведеного зразка, перекладний вексель на відміну від соло-векселя містить в собі вказівку не на двох, а принаймні на трьох суб'єктів: до векселедавця (у нашому прикладі Сітохіну), що видає вексель , і векселедержателю (Чиркову), котра зводиться з отриманням векселя вексельним кредитором, приєднується третя особа - платник (Зорін), якому векселедавець пропонує здійснити платіж за векселем. Перекладний вексель інакше називають траттой, векселедавця - трасантом, першого векселедержателя - ремитентом, а платника - трассатом.

Поява у відносинах за переказним векселем фігури платника, яка не збігається в одній особі з векселедавцем, може бути зумовлене різними обставинами. Наприклад, Сітохін, будучи кредитором Зоріна за договором позики, купує товари в кредит у Чиркова і розраховується з ним переказним векселем, за яким Зорін виступає як платника. У торговельній практиці функції платників найчастіше виконують банки, де векселедавці зберігають на рахунку свої грошові кошти. Але які б позавексельне правовідносини ні пов'язували векселедавця з платником, перекладний вексель виключає їх збіг в одній ліце2.

У переказному векселі, Так само як і в простому, виражено абстрактне зобов'язання векселедавця сплатити певну суму векселедержателю. Це зобов'язання не є умовним, як думає Г. Ф. Шершеневіч3, оскільки векселедавець приймає на себе обов'язок оплатити вексель без яких би то не було застережень. Однак його збереження поставлено в залежність від отменітельного (резолютивної) умови, в якості якого виступає платіж з боку трасата. Виражене у переказному векселі зобов'язання векселедавця говорить: «Я сам зобов'язуюсь до платежу тому векселем, але мій обов'язок припиняється, якщо векселедержатель отримає задоволення від платника» 4. Відповідно до з цим перекладний вексель визначається як строго формальний документ, що виражає нічим не обумовлене, але існуюче під отменітельнимумовою зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей векселедержателю, яке відпадає внаслідок вчинення платежу особою, призначеною як платника.

Видаючи перекладний вексель, векселедавець припускає, що платіж буде проведений платником. Але платник (трасат) ніякої участі в складанні векселя не приймає і тому в силу одного лише факту його видачі ще не стає вексельним боржником. Зобов'язаною особою за вексельним зобов'язанням, яке з'явилося в момент переходу векселя до ремитенту, є не платник, а векселедавець (трасант). Вступ платника в вексельне зобов'язання відбувається пізніше - після того, як він прийме зроблену йому пропозицію, тобто акцептує вексель.

Значення акцепту полягає в тому, що за допомогою акцептаціонной написи трасат висловлює згоду здійснити платіж за векселем у встановлений термін. Для отримання акцепту векселедержатель може пред'явити вексель платнику в місці його проживання, якщо трасант спеціальної застереженням не заборонила презентацію векселя до акцепту5.

Акцепт повинен бути здійснений письмово і притому на самому векселі. Усна заява про акцепт, так само як і акцептація на особливому аркуші, хоча б і приклеєному до векселем, який не допускается6. Акцепт виражається словом «акцептовано» або іншим рівнозначним словом (наприклад, «прийнятий», «зобов'язуюся заплатити») і підписується платником. Простий підпис платника, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту (ч. 1 ст. 25 Положення). Акцептаціонная напис, забезпечена підписом трасата, зазвичай міститься або внизу векселя, або на його лівій стороні, поперек тексту.

Допомогою акцепту платник заявляє про згоду платити за пред'явленим йому векселем. Але один лише факт акцептації векселя платником ще не робить його вексельно-зобов'язаною особою. Обов'язок здійснити платіж за векселем у платника виникає тільки з того моменту, коли він поверне акцептований вексель векселедержателю або тій особі, яка від імені векселедержателя пред'явило вексель до акцепту7. Цим і пояснюється та обставина, що до повернення векселя платник може знищити (викреслити) зроблену ним напис про акцепт (ч. 1 ст. 29 Положення) 8. Однак, якщо платник письмово повідомив про свій акцепт векселедержателя, то він вже не має права взяти свій акцепт тому. Отже, в цьому випадку платник стає вексельним боржником з моменту повернення векселя навіть із закресленою акцептаціонной написом, оскільки знищення акцепту не має юридичної сили.

Відмова від акцепту, так само як і акцепт тільки на частину вексельної суми, хоча останній і дозволяється законом (ч. 1 ст. 26 Положення), повинен бути засвідчений у нотаріуса в терміни, встановлені для пред'явлення векселя до акцепту. Таке посвідчення називається протестом векселя в неакцепті (ст. 44 Положення). Засвідчений нотаріусом повна або часткова відмова від акцепту дає векселедержателю право па негайне стягнення регресної суми з векселедавця. До платника же ніякі вимоги пред'явлені бути не можуть, так як він відмовився від акцепту і тому не є вексельно-зобов'язаною особою.

Інформація, релевантна" I. прості і переказні векселі "

1. Крашенинников Є. А.. Складання векселя. - Ярославль. - 46 с., 1992
   
   
2. 3. Види поручительства
   Поручитель може взяти на себе відповідальність за виконання боржником зобов'язання, обмеживши свою відповідальність певним терміном. У цьому випадку говорять про поручительство, обмеженому терміном. Даний вид поручительства необхідно відрізняти від поручительства на термін, в якому поручитель приймає на себе відповідальність не просто за виконання зобов'язання головним боржником, а за виконання
   
3. 35. Проведення банком розрахункових операцій з векселями
   Банки здійснюють два види розрахункових операцій з векселями: операції з оформлення заборгованості векселями та операції з розрахунків з використанням векселів. Оформлення заборгованості векселями між банком і іншою особою (боржником або кредитором банку) полягає у заміні одних зобов'язань іншими - вексельними. Борг може бути оформлений векселями як повністю, так і частково. До операцій з
   
4. 31. Види операцій комерційних банків з векселями
   Одним з провідних напрямків банківської діяльності є здійснення банками операцій з цінними паперами з їх випуску та обігу, в тому числі - здійснення операцій з векселями. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" вексель - це цінний бум & га, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця виплатити після настання терміну
   
5. 36. Комісійні та довірчі операції банку з векселями
   Банки здійснюють такі види комісійних та довірчих операцій з векселями: - інкасування векселів; - оплата векселів, в яких банк виступає особливим платником (доміциліатом); - зберігання векселів; - купівля, продаж і обмін векселів за дорученням клієнтів. Інкасування векселів полягає у здійсненні банком за дорученням комітента (векселедержателя) операцій з векселями та
   
6. 9. Каузальні і абстрактні угоди
   Кожна угода має правову підставу - правову мету, до досягнення якої прагнуть суб'єкти. З каузальне угоди видно, яку правову мету вона переслідує. Так, з договору купівлі-продажу завжди видно, який товар передається продавцем у власність покупця. Завдяки цьому є очевидним і правова підстава (causa) виникнення права власності покупця на товар.
   
7. 33. Здійснення банком торгових операцій з векселями
   Торгівля векселями - це здійснення банком цивільно-правових угод з векселями, які передбачають внесення грошової компенсації проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок клієнтів (брокерська діяльність) або від власного імені та за власний рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська діяльність). Купівля та продаж векселів
   
8. 69. Вексель: Поняття та види. Розрахунки векселями.
   Вексель - це Нічим НЕ обумовлення письмове зобов'язання, Яке оформлено у суворій відповідності до встановленного вимог, Сплатити ПЄВНЄВ копійчану суму власникові векселі або тому, кому ВІН покараємо. Залежних від того, хто визначених у Векселі платником, Векселі поділяють на Прості та переказні. Простий вексель має містіті: назви "простий вексель"; безумовна зобов'язання Сплатити визначеня суму грошів;
   
9. 34. Порядок здійснення банком гарантійних операцій з векселями
   Гарантування оплати векселів полягає в наданні банком забезпечення платежу за векселем за будь-якого із зобов'язаних за векселем осіб. За своїм змістом надання гарантії в забезпечення оплати векселів є операцією страхування ризику несплати певної суми зобов'язаною за векселем особою. Гарантування оплати векселів є формою кредитування банком суб'єкта господарювання та
   
10. 37. Порядок і форми безготівкових розрахунків між підприємцями
    Безготівкові розрахунки між суб'єктами господарювання регулює підзаконний нормативно-правовий акт - Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.08, 96 р. № 204. Безготівкові розрахунки між ними здійснюються в національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків
    
11. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
    Тема 45. Зобов'язання по страхуванню Поняття і значення страхування. Законодавство про страхування. Поняття зобов'язання зі страхування. Форми зобов'язань по страхуванню. Види зобов'язань по страхуванню. Майнове і особисте страхування. Добровільне та обов'язкове страхування. Співстрахування, подвійне страхування і перестрахування. Підстави виникнення зобов'язань