- § 4. Місце криміналістики у системі правових наук
процесуальна наука для криміналістики є материнською наукою. Процесуальні приписи і криміналістичні рекомендації взаємозумовлені. Прийоми і методи криміналістики повинні ґрунтуватись на загальних положеннях кримінального процесу і особливо теорії судових доказів (про сутність доказів, предмет і межі доказування, відносність і допустимість доказів та ін.). Кримінально-процесуальна наука визначає
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
процесуальною формою профілактичної діяльності слідчого за результатами розслідування конкретного злочину є внесення подання до відповідного державного органу, громадської організації або повідомлення посадовій особі про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню даного злочину (ст. 231 КПК). У цьому процесуальному документі слідчий повідомляє встановлені розслідуванням
- § 2. Криміналістичне прогнозування
процесуальних рішень, що приймаються, і заходів щодо нейтралізації або мінімізації негативних результатів їх реалізації, а його висновки є невід'ємною частиною процесу доказування у справі, забезпечуючи планування, визначаючи найприйнятніші форми взаємодії та характеризуючи можливі варіанти розвитку слідчих і судових ситуацій та ін. Тактичне прогнозування - це прогнозування результативності
- § 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
процесуальних цілей та ін.); 2) організаційної (містить висновки про розподіл функцій, форми та напрями взаємодії, резервні можливості, виконання необхідних організаційних заходів); 3) операційної (полягає у визначенні мети тактичного впливу, способів її досягнення, прогнозуванні результату реалізації рішення)*. Оптимальне використання тактичних прийомів передбачає дослідження проблеми
- § 3. Підготовка до допиту
процесуальне становище допитуваного, характер злочину, мета допиту, організаційні можливості слідчого та його професійні знання. Під час вивчення особи допитуваного істотну допомогу слідчому може надати спеціаліст-психолог. Використання спеціальних знань у галузі психології в процесі підготовки і проведення допиту є досить ефективним. Психолог може допомогти визначити особливості психічних
- § 1. Сутність методики розслідування злочинів
процесуальної форми уповноваженими законом органами (дізнання, досудове слідство) та особами (дізнавачем, слідчим); 2) пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення обставин події минулого на підставі теорії судових доказів, законів логіки і положень психології; 3) організаційна діяльність, спрямована на забезпечення планомірного розслідування окремих видів злочинів на підставі нормативних
- § 3. Криміналістична характеристика злочинів
процесуальної, кримінологічної та криміналістичної. Практичне використання криміналістичної характеристики окремих видів злочинів потребує комплексного підходу, пов'язаного із залученням даних інших видів характеристик злочинів. Структурну основу цієї системи становлять кримінально-правова та кримінально-процесуальна характеристики: система елементів складу злочину і обставин, що підлягають
- § 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
процесуальному законодавстві; недоліки в організації і проведенні митного контролю; корупція і зловживання службовим становищем у митних та правоохоронних органах; помилки в митній та податковій політиці; недостатній рівень спеціальної підготовки осіб, які ведуть боротьбу з контрабандою; низький рівень технічного та інформаційного забезпечення митних органів; неналежне міждержавне співробітництво
- 6. Криміналістична методика або методика розслідування окремих видів злочинів
процесуальних, техніко-криміналістичних і тактичних знань прийняття процесуальних і непроцесуальних рішень. Достовірність і обгрунтованість обраного рішення залежить від кількості і якості зібраної інформації, професійних знань і досвіду слідчого. Звідси створення банків криміналістичних знань і банків доказової інформації, використання машинних засобів збирання, обробки, зберігання і видавання
- § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
процесуальної науки. Саме в працях процесуалістів порушувались питання стосовно прийомів збирання, виявлення ? дослідження речових доказів, тактики проведення окремих слідчих дій тощо. Одними з перших в Росії такими роботами були праці П. Раткевича "Зерцало правосуддя" (1805), невідомого автора "Керівництво по слідчій частині" (1831), М. Орлова "Досвід короткого керівництва для проведення
|