Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Процесуальна характеристика допиту свідка.


Допит свідка провадять без попереднього складання слідчимпостанови. Рішення слідчого про провадження допиту є латентним (скритим).
Оскільки постанову про допит свідка не складають, то йогопровадження не потребує ані санкції прокурора, ані рішення суду.
Присутність понятих під час допиту свідка не передбачено.
Мета допиту свідка полягає в отриманні фактичних данихщодо юридично значущих обставин кримінальної справи від особи,щодо якої у слідчого є дані про те, що їй щось відомо про обставини справи.
Підстави допиту свідка:
фактична - наявність у слідчого даних про те, що певнійособі відомі обставини, що мають значення для справи;
правова - ч. 1 ст. 68 КПК.
6. Місцем провадження допиту свідка може бути:
місце провадження досудового слідства;
місце його перебування (в разі необхідності).
7. Спеціальні правила допиту свідка:
свідка допитують окремо і за відсутності інших свідків;
слідчий зобов'язаний вжити заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли спілкуватися між собою до закінченнядопиту;
під час допиту заборонено ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї(навідні запитання).
8. Процесуальний порядок допиту свідка:
1) виклик свідка для допиту. Свідка викликають до слідчого: - повісткою, яку вручається йому під розписку, а в разі його тимчасової відсутності - кому-небудь із дорослих членів його сім'ї, житлово-експлуатаційній організації, виконавчому комітету селищної або сільської Ради народних депутатів чи адміністрації за місцем його роботи. В повістці має бути зазначено, кого викликають як
свідка, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені статтями 70 і 71 КПК;
телеграмою;
телефонограмою.
Неповнолітнього свідка викликають через законних представників.
Особа, викликана органом дізнання, слідчим, прокурором або судом як свідок, зобов'язана з'явитися в зазначені місце і час;
2) провадження допиту.
Перед тим, як поставити запитання по суті справи, слідчий:
встановлює особу свідка;
повідомляє його, в якій справі його викликано;
попереджає:
про обов'язок розповісти все відоме йому в справі;
про кримінальну відповідальність за відмову дати показання(ст. 385 КК) і за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК);
з'ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим;
пропонує свідкові розповісти все відоме йому у справі;
після вільної розповіді свідка слідчий ставить йому запитання;
фіксує показання свідка;
по закінченні допиту слідчий пред'являє свідкові протокол дляпрочитання. На прохання свідка протокол може бути йому прочитано слідчим. Свідок і особи, які були присутні при допиті, маютьправо просити про внесення доповнень і поправок до протоколу.Ці доповнення і поправки слідчий заносить до протоколу. Протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні придопиті. Якщо протокол написано на кількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо.
Про особливості порядку допиту неповнолітнього свідка див. ст. 168 КПК.
9. Учасники допиту:
обов'язкові: слідчий, свідок;
необов'язкові:
прокурор;
захисник (якщо допит свідка провадять за його клопотанням);
перекладач;
спеціаліст;
особа, яка розуміє знаки глухих і німих;
- педагог або лікар, батьки чи інші законні представники (підчас допиту неповнолітнього свідка - ст. 168 КПК).
10. Способи фіксації:
основний: протокол допиту свідка (ст. 170 КПК);
додаткові: застосування фото-, кінозйомки; звуко-, відеозапису; складання планів, схем та інших матеріалів, які пояснюють його зміст.
Допит потерпілого (статті 166-171 КПК).
Допит потерпілого - це слідча дія, спрямована на отримання показань від фізичної особи, якій злочином завдано матеріальну, моральну чи фізичну шкоду, і яку у зв'язку з цим визнано потерпілим у кримінальній справі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика допиту свідка."
  1. § 3. Підготовка до допиту
    процесуальне становище допитуваного, характер злочину, мета допиту, організаційні можливості слідчого та його професійні знання. Під час вивчення особи допитуваного істотну допомогу слідчому може надати спеціаліст-психолог. Використання спеціальних знань у галузі психології в процесі підготовки і проведення допиту є досить ефективним. Психолог може допомогти визначити особливості психічних
  2. Процесуальна характеристика захисника.
    процесуальним законом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники (якщо відповідно до вимогст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь усправі як захисники лише одночасно з захисником-адвокатом чиіншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової
  3. Процесуальна характеристика свідка.
    процесуальна: - за нез'явлення за викликом без поважних причин - привід (ч. 2 ст. 70 КПК) або грошове стягнення до половини мінімального розміру заробітної плати (ч. З ст. 70 КПК); - кримінальна: за відмову від давання показань (ст. 385 КК); за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК); за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи,яка провадить дізнання, даних досудового
  4. Процесуальна характеристика освідування.
    допиту свідків,потерпілих, протоколах обшуку, огляду місця події або предметівданих про те, що на тілі певної особи є особливі прикмети чи слідизлочину, виявлення чи засвідчення наявності яких має значеннядля правильного вирішення кримінальної справи, передусім длявстановлення осіб, які вчинили злочин. Крім того, потерпілого можна освідувати, якщо про це заявляє клопотання обвинувачений
  5. Пред'явлення для впізнання (статті 174-175 КПК).
    характеристика пред'явлення для впізнання. Провадять без постанови слідчого. Без санкції прокурора та рішення суду. З понятими, яких повинно бути не менше двох осіб (ч. 8ст. 174, ч. 4 ст. 175 КПК); Мета - встановлення тотожності, схожості або відмінностіпред'явленої особи чи предмета з тими (особою чи предметом), якіособа, що впізнає, зберегла у пам'яті. Підстави до проведення пред'явлення для
  6. Відтворення обстановки та обставин події (ст. 194 КПК).
    характеристика відтворення обстановки та обставин події. Без постанови слідчого. Без санкції прокурора і без рішення суду. Завжди в присутності понятих, яких має бути не менше двох. Метою відтворення обстановки та обставин події є перевіркаабо уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваногочи обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні оглядута інших слідчих дій. Предметом
  7. 2. ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ
    процесуальним законом не регламентовано. Тому слід застосовувати за аналогією нормативніположення, сформульовані в частинах 1 і 2 ст. 168 КПК "Допитнеповнолітнього свідка". Про обов'язок говорити тільки правду встадії порушення кримінальної справи неповнолітньому не роз'яснюють. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для порушення
  8. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    процесуальних норм, про блеми і перспективи їх систематизації. 3. Адміністративно-процесуальні відносини. 4. Види і структура адміністративного процесу. 5. Стадії адміністративного процесу, їх характеристика. 6. Учасники адміністративного процесу. 7. Адміністративна юстиція. Література: 1, 9,17, 40, 72, 76, 82, 85, 88, 96, 99, ЮОтаін. 106 Тема 12. Провадження у справах про адміністративні
  9. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу
  10. 41. Заходи процесуального примусу.
    процесуального права є заходи процесуального примусу (ст.ст. 90-94 ЦПК). Відповідно до ст. 90 ЦПК заходами процесуального примусу вважаються процесуальні дії, що застосовуються до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню правосуддя. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення, про що постановляється відповідна