Пред'явлення для впізнання - це слідча дія, сутністю якої є пред'явлення свідкові, потерпілому, підозрюваному чи обвинуваченому особи або предмета з метою встановлення належності їх до справи.
Процесуальна характеристика пред'явлення для впізнання.
Провадять без постанови слідчого.
Без санкції прокурора та рішення суду.
З понятими, яких повинно бути не менше двох осіб (ч. 8ст. 174, ч. 4 ст. 175 КПК);
Мета - встановлення тотожності, схожості або відмінностіпред'явленої особи чи предмета з тими (особою чи предметом), якіособа, що впізнає, зберегла у пам'яті.
Підстави до проведення пред'явлення для впізнання:
наявність у слідчого заяви свідка, потерпілого, обвинуваченого чи підозрюваного, що вони бачили певний предмет або особу, узв'язку із подією, яка стосується розслідуваної справи;
якщо впізнання особи - то наявність заяви цих учасників проте, що особисто з нею не знайомі, але можуть впізнати;
якщо один із учасників розслідування заявляє про особистезнайомство з іншим учасником, а останній це заперечує.
Місце пред'явлення для впізнання - місце провадження досу-дового слідства.
Спеціальні правила пред'явлення для впізнання:
- обов'язковим є попередній допит того, хто впізнає;
особу чи предмет пред'являють у кількості не менше трьох(унікальні предмети, труп - в однині);
особа чи предмет, пред'явлені для впізнання, не повинні бутирозміщені або поставлені в умови, які б виділяли їх серед інших;
пред'явлені особи мають бути однієї статі, не мати різких відмінностей у зовнішності, віці, одязі; предмети пред'являють середінших однорідних об'єктів;
із метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, цю діюпровадять поза візуальним спостереженням тієї, кого впізнають, успеціально обладнаному приміщенні;
заборонено пред'являти для впізнання одночасно кількох осіб,належність до справи яких перевіряють у ході цієї слідчої дії.
8. Процесуальний порядок пред'явлення для впізнання:
до приміщення, де відбуватиметься впізнання, запрошуютьпонятих, не менше двох осіб, "статистів"' і особу, яку буде пред'явлено для впізнання;
особі, яку пред'являють для впізнання, пропонують зайнятибудь-яке місце серед інших осіб, яких пред'являють; слідчий розміщує пред'явлений предмет серед інших;
якщо той, хто впізнає, є свідком або потерпілим, його попереджають про кримінальну відповідальність за дачу завідомонеправдивих показань, а свідка, крім того, і за відмову від дачіпоказань;
особі пропонують вказати особу чи предмет, який він упізнав,та пояснити, за якими ознаками він дійшов такого висновку;
* "Статистами" в практиці слідчої діяльності називають осіб, серед яких пред'являють особу для впізнання.
про результати впізнання обов'язково повідомляють особу,яку пред'являли для впізнання;
про результати пред'явлення для впізнання складають протокол;
всі учасники цієї слідчої дії підписують складений протокол.
9. Учасники цієї слідчої дії: * -,- - .,.-
- обов'язкові: .слідчий; , особа, яка впізнає;
особа, яку пред'являють для впізнання; поняті;
"статисти" - особи, в числі яких пред'являють особу, стосунокдо справи якої перевіряють; . .
- необов'язкові:
експерт; перекладач або особа, яка розуміє знаки глухонімих та інші;
захисник. --
10. Способи фіксації:основний: протокол;
додаткові: матеріали фотозйомки, відеозапису.
|
- § 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
пред'явлення для впізнання, способом дії, що порушує вимоги закону, може бути пред'явлення осіб або предметів серед меншого числа, ніж про це вказано в нормі закону (статті 174, 175 КПК). Такі дії не можна визнати тактичним прийомом, що відповідає вимозі законності. Допустимість тактичного прийому пов'язана не тільки з його законністю, а й з етичністю. Етичність тактичних прийомів полягає в
- § 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
пред'явлення для впізнання, як і про інші слідчі дії, складається протокол. Для фіксації пред'явлення для впізнання застосовуються також фотографування, кіно-, відеозйомка та звукозапис. Протокол пред'явлення для впізнання повинен мати вступну, описову і заключну частини. У вступній частині зазначаються такі дані: місце і дата складання протоколу; посади і прізвища осіб, які проводять слідчу
- § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
предметів (злочинного посягання, знарядь злочину). Оперативно-розшуковий аспект розкриття злочинів пов'язаний з діяльністю органів дізнання, у зв'язку з чим на них покладається вжиття необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і особи, яка його вчинила (ст. 103 КПК). Як свідчить практика (на основі так званої неліченої статистики) та експертні оцінки криміналістів, початковий етап
- § 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
предмети, що належать їй або злочинцю, могли залишитися на місці події; як був одягнутий ґвалтівник. Якщо потерпілій невідома особа, яка вчинила злочин, то при допиті найдокладніше слід з'ясувати ознаки зовнішності злочинця, які сприяли б його розшукові. При допиті не всі потерпілі однаковою мірою можуть відтворити ознаки зовнішності злочинця. Це залежить від суб'єктивних та об'єктивних
- § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
предметом фактичну сторону злочину ? відомості, необхідні при проведенні окремих слідчих дій. Згідно з таким розумінням криміналістики, він до предмету відносив: вчення про виявлення і використання речових доказів, включаючи правила роботи зі слідами, підробленими документами тощо; вивчення окремих видів злочинів; питання, що відносяться до побуту злочинців (вивчення жаргону, марновірств
- процесуальні засоби
пред'явлення для впізнання, експертиза тощо - глави 11 - 18 КПК). У стадії судового розгляду використовують судові слідчі дії, що відрізняються певною специфікою змісту та умов провадження (допит підсудного - ст. 300 КПК; допит свідка - статті 303-305, 307 КПК; пред'явлення для впізнання - ст. 309 КПК та ін.). Етапи стадії - це відносно самостійні елементи стадії кримінального процесу, що мають
- Слідчий має право (ст. 114 КПК):
пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого, а також виконання складних слідчих дій (відтворення обстановки та обставин події, очної ставки, пред'явлення для впізнання); вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій; при провадженні слідчих дій використовувати машинопис,звукозапис, стенографування, кінозйомку, відеозапис; провадити слідчі дії в інших слідчих
- 2. РІЗНОВИДИ СЛІДЧИХ ДІЙ І ЇХ СИСТЕМА
предмета слідчої дії та її повторюваності вони можуть бути основними і додатковими; первинними і повторними. Основними є слідчі дії, які провадять у повному обсязі для дослідження предмета слідчої дії в цілому (наприклад, допит свідка, огляд, обшук). Додатковими називають слідчі дії, які спрямовано на дослідження частини їх предмета, тобто окремих обставин, які не було з'ясовано з різних причин
- 2.3. Процесуальні засоби діяльності в стадії
пред'явлення для впізнання (ст. 309 КПК); проведення експертизи (статті 310, 312 КПК); ;' допит експерта (ст. 311 КПК); огляд (речових доказів - ст. 313; документів - ст. 314; місцяподії-ст. 315 КПК); оголошення протоколів та інших документів (ч. 1 ст. 257 КПК); прийняття доказів, поданих сторонами (ст. 261 КПК); витребування доказів (п. 4 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 280, частини 1 і 2ст. 296 КПК);
- 1. Структура капіталу банку
пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцій; вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати; 4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації
|