Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Процесуальна характеристика свідка.


Свідок - це фізична особа, щодо якої у дізнавача, слідчого,прокурора, суду (судді) є дані, що їй відомі обставини, котрі стосуються справи, і яку у зв'язку з цим викликано для давання показань.
Підставою участі у кримінальному процесі є виклик длядавання показань.
Обставини, що виключають участь особи як свідка, визначенов ст. 69 КПК. Згідно з цією нормою не можуть бути допитані яксвідки:
адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом маютьправо на надання правової допомоги особисто чи за дорученнямюридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі1 - з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов'язкузберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості;
захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача - про обставини, якістали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним абодовірителям;
особи, які згідно з висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можутьправильно сприймати факти, що мають доказове значення, і даватипоказання про них;
1 Див. також ст. 5 Закону України "Про нотаріат", ст. 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ч. 5 ст. З Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", в яких закріплено положення щодо необхідності збереження професійної таємниці.
свідок, який відповідно до ст. 52-3 КПК дає показання підпсевдонімом, - щодо дійсних даних про його особу;
особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який відповідно до ст. 523 КПК дає показання під псевдонімом, - щодоцих даних;
особи, які мають право дипломатичної недоторканності, атакож працівники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
Окрім того, відмовитися давати показання як свідки мають право:
члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;
особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї,близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину.
4. Свідок зобов 'язаний (ст. 70 КПК):
з'явитися в зазначені слідчим (дізнавачем), прокурором місцеі час;
дати правдиві показання про відомі обставини в справі;
не розголошувати без дозволу слідчого, дізнавача чи прокурора дані, які стали відомі йому у зв'язку з виконанням своїхобов'язків.
Свідок має право (ст. 69-1 КПК):
давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільноволодіє, і користуватися допомогою перекладача;
заявляти відвід перекладачеві; '
знати, у зв'язку з чим і у якій справі його допитують;
власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;
користуватися нотатками і документами, даючи показання утих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків таінших даних, які йому важко тримати в пам'яті;
відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї таблизьких родичів;
знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесеннядо нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;
подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого;
одержувати відшкодування витрат, пов'язаних із викликом длядавання показань;
за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.
Свідок перебуває в такому статусі з моменту виклику до закінчення провадження у кримінальній справі.
Юридична відповідальність свідка:
- кримінально-процесуальна:
- за нез'явлення за викликом без поважних причин - привід (ч. 2 ст. 70 КПК) або грошове стягнення до половини мінімального розміру заробітної плати (ч. З ст. 70 КПК);
- кримінальна:
за відмову від давання показань (ст. 385 КК);
за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК);
за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи,яка провадить дізнання, даних досудового слідства чи дізнання(ст. 387 КК);
- адміністративна:
за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явкидо суду або у непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчиненняним будь-яких дій, які свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил (ч. 1 ст. 185-1 КпАП);
за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства абодізнання (ст. 185-4 КпАП).
Процесуальна характеристика експерта.
1. Експерт - це особа, яка має необхідні спеціальні знання длядавання висновку з питань, що виникають під час провадження укримінальній справі, і якій постановою органу дізнання, слідчого,прокурора чи судді або ухвалою суду доручено провадження експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 25 лютого 1994 р. "Про судову експертизу" Міністерство юстиції України веде Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, а з ч. З ст. 9 цього ж Закону - органи дізнання, досудового слідства і суди зобов'язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.
2. Підставою участі у справі є доручення органу дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді), викладене в постанові (ухвалі) пропризначення експертизи.
3. Вимога до експерта: наявність спеціальних знань.Обставини, які виключають участь у кримінальній справі (ст. 62
КПК), є ті самі, що й для судді (ст. 54 КПК), з тим обмеженням, що попередня участь експерта в справі не може бути підставою до відводу.
Окрім того, не можуть залучатися до виконання обов'язків судового експерта:
особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, що мають судимість (ч. 1 ст. 11 Закону України"Про судову експертизу");
народні депутати (п. 5 ч. 1 ст. З Закону України від 17 листопада1992 р. "Про статус народного депутата").
4. Експерт зобов 'язаний:
- з'явитися за викликом і дати правильний висновок на поставлені запитання (ч. 1 ст. 77 КПК);
повідомити у письмовій формі орган, що призначив експертизу,про неможливість дати висновок, якщо питання, поставлене передекспертом, виходить за межі його компетенції або якщо надані йомуматеріали недостатні для дачі висновку (ч. 4 ст. 77 КПК);
провести повне і всебічне дослідження та дати обгрунтованийта об'єктивний письмовий висновок (ст. 200 КПК; п. 1 ч. 1 ст. 12Закону України "Про судову експертизу);
на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді датироз'яснення щодо даного ним висновку (статті 201, 311 КПК; п. 2ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судову експертизу);
заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин (ст. 62 КПК).
Експерт має право:
ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи, і подавати клопотання про надання нових матеріалів, необхідних для дачі висновку (ч. З ст. 77 КПК; п. 1 ч. 1 ст. 13 ЗаконуУкраїни "Про судову експертизу");
з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурораабо суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчихдій і ставити особам, яких допитують, запитання, що стосуютьсяекспертизи (ч. З ст. 77 КПК; п. З ч. 1 ст. 13 Закону);
вказувати у висновку експертизи на факти, що мають значеннядля справи, про які експерту не було поставлено запитання (ст. 200КПК; п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про судову експертизу");
у разі незгоди з іншими членами експертної комісії скластисвій висновок окремо (ч. З ст. 75 КПК);
оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи чиоргану, які призначили експертизу, що порушують права експертаабо порядок проведення експертизи (п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України"Про судову експертизу");
одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщоїї виконання не є службовим завданням (п. 5 ч. 1 ст. 13 ЗаконуУкраїни "Про судову експертизу");
за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.
Експерт перебуває в такому статусі від моменту одержанняпостанови (ухвали) про призначення експертизи і до направленнявисновку до органу, який призначив експертизу.
Юридична відповідальність експерта:
- кримінальна:
за дачу завідомо неправдивого висновку - за ст. 384 КК;
за відмову без поважних причин від виконання покладених нанього обов'язків - за ст. 385 КК;
за розголошення даних досудового слідства або дізнання - заст. 387 КК;
- адміністративна:
- за ухилення від явки до суду, до органів досудового слідстваабо дізнання - за ч. 2 ст. 185-3 або ст. 185-4 КпАП.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика свідка."
  1. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    процесуальних норм, про блеми і перспективи їх систематизації. 3. Адміністративно-процесуальні відносини. 4. Види і структура адміністративного процесу. 5. Стадії адміністративного процесу, їх характеристика. 6. Учасники адміністративного процесу. 7. Адміністративна юстиція. Література: 1, 9,17, 40, 72, 76, 82, 85, 88, 96, 99, ЮОтаін. 106 Тема 12. Провадження у справах про адміністративні
  2. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу
  3. § 3. Підготовка до допиту
    процесуальне становище допитуваного, характер злочину, мета допиту, організаційні можливості слідчого та його професійні знання. Під час вивчення особи допитуваного істотну допомогу слідчому може надати спеціаліст-психолог. Використання спеціальних знань у галузі психології в процесі підготовки і проведення допиту є досить ефективним. Психолог може допомогти визначити особливості психічних
  4. 2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
    процесуальним законом не передбачено. Підозрюваний зобов 'язаний: з'являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду; не перешкоджати встановленню істини у незаконний спосіб; виконувати вимоги слідчого щодо участі у провадженні слідчихДій. Підозрюваний має право: знати, в чому його підозрюють, давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на
  5. Процесуальна характеристика захисника.
    процесуальним законом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники (якщо відповідно до вимогст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь усправі як захисники лише одночасно з захисником-адвокатом чиіншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової
  6. 5. Протоколи з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів
    процесуального режиму, встановленого законом для речових доказів. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2: , Процесуальні джерела доказів є формою збереження фактичних даних. Докази встановлюються: показаннями свідка, потерпілого,підозрюваного, обвинуваченого; висновком експерта; речовимидоказами; протоколами слідчих і судових дій; протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за
  7. 5. ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ'ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ
    процесуальний елементи. Кримінально-правовий елемент предмета доказування утворює сукупність обставин, регламентованих ст. 64 КПК, а саме: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчиненнязлочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а такожті, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують
  8. Процесуальна характеристика допиту свідка.
    свідка провадять без попереднього складання слідчимпостанови. Рішення слідчого про провадження допиту є латентним (скритим). Оскільки постанову про допит свідка не складають, то йогопровадження не потребує ані санкції прокурора, ані рішення суду. Присутність понятих під час допиту свідка не передбачено. Мета допиту свідка полягає в отриманні фактичних данихщодо юридично значущих обставин
  9. Процесуальна характеристика огляду.
    свідка з метою виявлення на його тілі та засвідчення в матеріалах справи особливих прикмет або слідів злочину. Стаття 193 КПК передбачає два види освідування: слідче, яке проводить слідчий; медичне, що проводить судово-медичний експерт або
  10. Процесуальна характеристика освідування.
    свідка і потерпілого - лише за їх згодою.Ця позиція є неправильною, бо в такому разі слідчий позбавленийможливості виконати обов'язок щодо вжиття всіх заходів до встановлення обставин вчинення злочину. Окрім того, в ст. 193 КПК зцього приводу ніяких застережень немає, отже, виконання правила,сформульованого в цій нормі, має бути забезпечено примусовоюсилою держави; заборонено будь-які дії, якщо
© 2014-2022  ibib.ltd.ua