Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Процесуальна характеристика понятого.


1. Понятий - це фізична особа, яку залучають до участі у кримінальній справі з метою засвідчення її підписом відповідності записів у протоколі виконаній процесуальній дії.
Запровадження інституту понятих у Росії до 1864 р. було зумовлено недовірою до поліції. Поняті мали бути присутніми навіть під час допитів із метою усунення фактів насильства та вжиття інших незаконних заходів щодо допитуваного. Після судової реформи 1864 р. їх залучали до участі в оглядах, освідуванні без експертів, обшуків - обов'язково.
У сучасній процесуальній літературі вчені дискутують щодо доцільності існування інституту понятих. Прибічники зазначають про потребу забезпечення достовірності дій працівників органів розслідування. Противники наполягають на тому, що має існувати довіра до працівників державних органів, яка грунтується на презумпції порядності державного службовця.
2. Підстава участі у процесі понятого - залучення (запрошення)посадової особи, яка веде процес.
Понятих обов'язково має бути залучено до провадження таких процесуальних дій: обшуку, виїмки, огляду, пред'явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки й обставин події, опису майна.
До провадження освідування понятих залучають у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне.
Понятих має бути не менше двох (ч. 1 ст. 127 КПК)*.
3. Понятий повинен відповідати таким процесуальним вимогам:
бути повнолітнім;
бути грамотним, аби прочитати протокол і підписати його;
бути незаінтересованим у результатах провадження в справі.
Враховуючи особливості деяких слідчих дій, законодавець ставить додаткові вимоги щодо характеристик понятих. Так, під час провадження:
огляду і виїмки кореспонденції, на яку накладений арешт, мають бути присутні поняті із числа службовців поштової установи(ч. 1 ст. 1871 КПК);
обшуку особи та виїмки у неї предметів і документів повиннібути присутні поняті однієї статі з особою, яку обшукують чи уякої проводиться виїмка (ч. 4 ст. 184 КПК).
Понятими не можуть бути:
потерпілий і його родичі;
родичі підозрюваного та обвинуваченого;
працівники органів дізнання і досудового слідства.
4. Понятий зобов 'язаний:
бути присутнім під час провадження процесуальної дії;
після її закінчення засвідчити своїм підписом відповідністьзаписів у протоколі виконаній дії;
не розголошувати без дозволу слідчого чи дізнавача дані, якістали відомі йому у зв'язку з виконанням своїх обов'язків.
* Вимога закону щодо обов'язкової участі у процесуальній дії не менше двох понятих вказує на зв'язок інституту понятих із формальною теорією доказів, згідно з якою особу визнавали винною у вчиненні злочину за наявності не менше двох свідків. Про формальну теорію доказів див. лекцію "Докази і доказування".
Понятий має право:
робити зауваження і заяви з приводу проваджуваної з його участю процесуальної дії, які підлягають обов'язковому занесенню допротоколу;
ознайомлюватися з протоколом процесуальної дії;
на відшкодування витрат, пов'язаних з участю у кримінальнійсправі;
за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.
Понятий перебуває в такому статусі протягом часу провадження процесуальної дії, до участі в якій його залучено, в стадіяхпорушення кримінальної справи або досудового слідства.
Юридична відповідальність понятого:
- кримінальна - за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних досудового слідствачи дізнання (ст. 387 КК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика понятого."
  1. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    процесуального забез- ад. печення. 43. Поняття, структура та завдання адміністративного процесу. /7/44. Стадії адміністративного процессу та їхня характеристика. 45. Адміністративно-процесуальні норми: поняття та види. Систематизація адміністративно-процесуальних норм. /^ 46. Завдання і стадії провадження в справах про адміністративні проступки. 47. Адміністративно-процесуальний статус учасників
  2. Процесуальна характеристика захисника.
    процесуальним законом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники (якщо відповідно до вимогст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь усправі як захисники лише одночасно з захисником-адвокатом чиіншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової
  3. Процесуальна характеристика допиту свідка.
    понятих під час допиту свідка не передбачено. Мета допиту свідка полягає в отриманні фактичних данихщодо юридично значущих обставин кримінальної справи від особи,щодо якої у слідчого є дані про те, що їй щось відомо про обставини справи. Підстави допиту свідка: фактична - наявність у слідчого даних про те, що певнійособі відомі обставини, що мають значення для справи; правова - ч. 1 ст. 68 КПК.
  4. Процесуальна характеристика допиту потерпілого.
    понятих під час допиту потерпілого не передбачено. Мета допиту потерпілого полягає в отриманні фактичнихданих щодо значущих обставин кримінальної справи від особи, якійзлочином завдано шкоду. г 5. Підстави допиту потерпілого: "І,.:- фактична - прийняття рішення про визнання потерпілим; - правова - ст. 72 КПК. 6. Місцем провадження допиту потерпілого може бути: місце провадження досудового
  5. Процесуальна характеристика допиту підозрюваного.
    процесуальне оформлення факту, змісту і результатів допиту(складання протоколу; ознайомлення з ним підозрюваного та іншихосіб, якщо вони були присутні; внесення до протоколу доповнень,зауважень). 9. Учасники допиту: обов'язкові: слідчий, підозрюваний; необов'язкові: - прокурор; захисник (за винятком випадків, коли його участь у справі єобов'язковою, - ст. 45 КПК); перекладач; спеціаліст;
  6. Процесуальна характеристика очної ставки.
    понятих не передбачено. Мета очної ставки: усунення суперечностей у показаннях іперевірка правдивості раніше отриманих показань. Підстави до проведення очної ставки: попередній допит кожної з двох осіб, викликаних на очнуставку; наявність суперечностей у показаннях цих осіб. Місце проведення очної ставки - місце провадження досудовогослідства. Спеціальні правила провадження: на очній ставці
  7. Процесуальна характеристика огляду.
    понятих, яких має бутине менше двох. Метою огляду є: виявлення і фіксація слідів злочину, речових доказів тощо; з'ясування обстановки злочину; з'ясування інших обставин. . 5. Підставами до провадження огляду є: ' . ', правові - статті 190-192 КПК; фактичні: 1) необхідність виявити і зафіксувати сліди злочину;2) необхідність з'ясувати обстановку вчинення злочину та інші обставини. 6. Місце
  8. Процесуальна характеристика освідування.
    поняті не мають права бути присутніми при освіду-ванні особи іншої статі, якщо це пов'язано з необхідністю оголенняособи, що підлягає освідуванню (у цьому разі проведення освіду- вання може бути доручено слідчому або співробітникові органу дізнання відповідної статі або ж лікареві). 8. Процесуальний порядок освідування: винесення постанови слідчим; виклик особи, що підлягає освідуванню;
  9. Пред'явлення для впізнання (статті 174-175 КПК).
    характеристика пред'явлення для впізнання. Провадять без постанови слідчого. Без санкції прокурора та рішення суду. З понятими, яких повинно бути не менше двох осіб (ч. 8ст. 174, ч. 4 ст. 175 КПК); Мета - встановлення тотожності, схожості або відмінностіпред'явленої особи чи предмета з тими (особою чи предметом), якіособа, що впізнає, зберегла у пам'яті. Підстави до проведення пред'явлення для
  10. Відтворення обстановки та обставин події (ст. 194 КПК).
    характеристика відтворення обстановки та обставин події. Без постанови слідчого. Без санкції прокурора і без рішення суду. Завжди в присутності понятих, яких має бути не менше двох. Метою відтворення обстановки та обставин події є перевіркаабо уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваногочи обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні оглядута інших слідчих дій. Предметом