Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Процесуальна характеристика захисника.


Захисник - це особа, яка здійснює захист прав і законнихінтересів переслідуваних у кримінальному порядку суб'єктів процесу (підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого)шляхом надання їм необхідної юридичної допомоги.
Підставою участі захисника у кримінальній справі є постанова особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді абоухвала суду про допуск захисника до участі у справі.
Повноваження захисника на участь у справі підтверджують:
адвоката - ордер відповідного адвокатського об'єднання;
адвоката, який не є членом адвокатського об'єднання, -угода; інших фахівців у галузі права, які за законом мають право нанадання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичноїособи або дорученням юридичної особи, - угода або дорученняюридичної особи;
близьких родичів, опікунів або піклувальників - заява обвинуваченого про їх допуск до участі в справі як захисників.
Участь захисника є обов 'язковою:
у справах осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненнізлочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення;
у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своєправо на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явленняїй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;
у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення;
якщо санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення, - з моменту затримання особи чипред'явлення їй обвинувачення;
при провадженні справи про застосування примусових заходівмедичного характеру - з моменту встановлення факту наявності вособи душевної хвороби;
при провадженні справи про застосування примусових заходіввиховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітньогоабо з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.
3. Як захисники допускаються особи (ч. 2 ст. 44 КПК):
які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні;
інші фахівці у галузі права, які за законом' мають право нанадання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичноїособи;
у випадках і в порядку, передбачених кримінально-процесуальним законом, як захисники допускаються близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники (якщо відповідно до вимогст. 45 КПК участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть брати участь усправі як захисники лише одночасно з захисником-адвокатом чиіншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто або за дорученням юридичноїособи).
Згідно з ч. 1 ст. 59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Положенню цієї конституційної норми дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 р. у справі Г. І. Солдатова, у п. 1 якого визначено, що положення частини першої ст. 59 Конституції України про те, що "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав", слід розуміти як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного під час захисту від обвинувачення з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у
* Відповідного закону в Україні немає.
галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Після прийняття цього рішення практика пішла шляхом допущення до участі у кримінальних справах як захисників всіх осіб, що мають юридичну освіту.
Однак Верховний Суд України своєю постановою № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві", прийнятою Пленумом 24 жовтня 2003 р., визначив, що "при вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту у кримінальній справі належить також з'ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. Визнати правильною практику тих судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких фахівців до здійснення захисту у кримінальних справах" (ч. 2 п. 5 Постанови). Роз'яснення Верховного Суду України сприяло тому, що інших фахівців у галузі права (окрім адвокатів) тепер не допускають як захисників до участі у справі.
У світовій практиці є кілька підходів до вирішення питання про те, хто може бути захисником у кримінальній справі:
широкий, що передбачає допуск всіх без винятку осіб за бажанням обвинуваченого (повна свобода у виборі захисника);
вузький, згідно з яким захисником може бути лише адвокат(свободу вибору обмежено однією категорією осіб);
- змішаний ("поміркований"), який надає переслідуваномусвободу вибору із кількох категорій осіб: фахівців у галузі права,які не є адвокатами, але за законом мають право надавати юридичнудопомогу населенню (Україна); осіб, які мають вчений ступінь ізюридичної спеціальності (Польща); викладачів права (Німеччина)тощо.
Згідно зі ст. 61 КПК захисником не може бути особа:
яка брала участь у цій справі як дізнавач, слідчий, прокурор,суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач,понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільноговідповідача;
яка є свідком і в зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту;
яка є родичем особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, будь-кого із складу суду, потерпілого, цивільного позивача;
щодо якої порушено кримінальну справу;
визнана недієздатною чи обмежено дієздатною;
яка у цій справі надає або раніше надавала юридичну допомогуособі, інтереси якої суперечать інтересам особи, котра звернуласяз проханням про надання юридичної допомоги;
дію свідоцтва якої про право на заняття адвокатською діяльністю або права на надання правової допомоги зупинено або анульовано у порядку, встановленому законодавчими актами України;
- яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи, а також яка порушує порядок у судовому засіданні чи не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.
Одна і та сама особа не може бути захисником двох і більше підозрюваних, обвинувачених чи підсудних, якщо інтереси захисту одного з них суперечать інтересам захисту іншого.
Порядок усунення захисника від участі у кримінальній справі визначено ст. 61-1 КПК.
Після допуску до участі в справі захисник-адвокат вправі відмовитися від виконання своїх обов 'язків лише у двох випадках:
якщо є обставини, що згідно зі ст. 61 КПК виключають йогоучасть у справі;
якщо він свою відмову мотивує недостатніми знаннями абонекомпетентністю.
4. Захисник зобов 'язаний:
використовувати передбачені кримінально-процесуальнимзаконодавством засоби захисту з метою з'ясування обставин, якіспростовують підозру або обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого;
надавати підзахисному необхідну юридичну допомогу;
з'являтися для участі у виконанні процесуальних дій, в якихйого участь є обов'язковою. У разі неможливості з'явитися у призначений строк, захисник зобов'язаний заздалегідь повідомити про цета про причини неможливості явки дізнавачеві, слідчому, прокуророві (у випадку неявки захисника слідча дія, участь в якій його не єобов'язковою, виконується без нього);
не розголошувати дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків;
не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом учинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілогодо відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань,схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомонеправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази усправі або затягнути розслідування справи;
дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні тасудовому розгляді справи.
Захисник має право:
до першого допиту підзахисного мати з ним конфіденційнепобачення, а після першого допиту - такі самі побачення без обмеження їх кількості та тривалості;
мати побачення з засудженим чи з особою, до якої застосованопримусові заходи медичного чи виховного характеру;
ознайомлюватися з матеріалами, якими обґрунтовується затримання підозрюваного чи обрання запобіжного заходу або пред'явлення обвинувачення, а після закінчення досудового слідства - зусіма матеріалами справи;
бути присутнім на допитах підозрюваного, обвинуваченого тапри виконанні інших слідчих дій, виконуваних з їх участю або за їхклопотанням чи клопотанням самого захисника, а при виконанніінших слідчих дій - з дозволу дізнавача, слідчого;
застосовувати науково-технічні засоби при провадженні тихслідчих дій, в яких він бере участь, а також при ознайомленні зматеріалами справи - з дозволу особи, яка провадить дізнання, числідчого;
подавати докази, заявляти клопотання і відводи, оскаржуватидії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора ісуду (останнього, якщо він вирішує певні питання на досудовомуслідстві, - про взяття під варту, обшук тощо);
7) збирати відомості про факти, що їх може бути використанояк докази в справі, в тому числі запитувати та одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, ознайомлюватися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднанняхгромадян із необхідними документами, крім тих, таємниця якихохороняється законом, одержувати письмові висновки фахівцівіз питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян",та інші права, передбачені кримінально-процесуальним законом(статті 48, 266 КПК; ст. 6 Закону України від 19 грудня 1992 р. "Проадвокатуру").
5. Захисник перебуває у такому статусі з моменту допуску йогодо участі у кримінальній справі до:
закінчення в ній провадження;
усунення від участі у справі за рішенням посадової особи,яка веде процес;
розірвання угоди з підзахисним.
6. Юридична відповідальність захисника:
- кримінально-процесуальна - усунення від участі у справі за:
перешкоджання встановленню істини у справі або
затягування розслідування чи судового розгляду справи або
порушення порядку в судовому засіданні або
невиконання розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи.
' Наявність у захисника таких широких прав із доказування обставин злочину не означає, що він має право здійснювати так зване "адвокатське розслідування".
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика захисника."
  1. § 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
    процесуальне законодавство (статті 172, 173, 304 КПК) регламентує порядок проведення очної ставки, розкриває її ознаки. Очна ставка - це слідча (судова) дія, яка передбачає одночасний допит раніше допитаних осіб про обставини, щодо яких були дані істотно суперечливі показання. Очна ставка може бути проведена між двома допитаними раніше свідками, свідком і обвинуваченим або підозрюваним, між
  2. 2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
    характеристика суду (судді)'. 1. Суд - це єдиний орган держави, наділений правом здійснюватиправосуддя. Особливе місце суду як головного суб'єкта кримінального процесу визначається тим, що він є представником однієї із гілок державної влади. Правосуддя здійснюють професійні судді, народні засідателі та присяжні". Розпорядження голови суду про прийняття кримінальної справидо свого провадження.
  3. 2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
    процесуального права,який виконує функцію кримінального переслідування осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, шляхом давання на досудовому провадженні вказівок органам дізнання та досудового слідства щодовикриття винних і підтримання у суді державного обвинувачення*. Підставою участі прокурора у конкретній кримінальній справі€ факт перебування його на цій посаді у відповідній
  4. Процесуальна характеристика слідчого.
    процесуального примусу. Чинний КПК не розкриває змісту поняття "слідчий", а лише обумовлює його відомчу належність. Зокрема, в п. 7 ст. 32 і ст. 102 КПК зазначено, що досудове слідство у кримінальних справах проводять слідчі прокуратури", слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів Служби безпеки України. Питання віднесення слідчого до суб'єктів, які виконують
  5. 2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
    процесуальним законом не передбачено. Підозрюваний зобов 'язаний: з'являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду; не перешкоджати встановленню істини у незаконний спосіб; виконувати вимоги слідчого щодо участі у провадженні слідчихДій. Підозрюваний має право: знати, в чому його підозрюють, давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на
  6. Процесуальна характеристика обвинуваченого.
    процесуальна - застосування заходів процесуального примусу: привід, попередження та ін; - кримінальна - така сама, як і
  7. Процесуальна характеристика підсудного.
    процесуальний статуспідсудного відновлюється до закінчення розгляду справи апеляційним (касаційним) судом. Юридична відповідальність підсудного: - кримінально-процесуальна - застосування заходів процесуального примусу: привід, попередження, виведення із зали судовогозасідання та ін; - кримінальна - така сама, як підозрюваного та
  8. Процесуальна характеристика свідка.
    процесуальна: - за нез'явлення за викликом без поважних причин - привід (ч. 2 ст. 70 КПК) або грошове стягнення до половини мінімального розміру заробітної плати (ч. З ст. 70 КПК); - кримінальна: за відмову від давання показань (ст. 385 КК); за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК); за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи,яка провадить дізнання, даних досудового
  9. Побудова (висування) і динамічний розвиток версій у кримінальнійсправі.
    процесуальної форми діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого,прокурора, суду із пошуку та виявлення джерела фактичних даних,вилучення необхідної інформації та її фіксації. Кримінально-процесуальний закон (ч. 1 ст. 66 КПК) передбачає такі способи збирання доказів: 1) провадження слідчих дій (допитів, очних ставок, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події
  10. 3.1. Процесуальна характеристика ізоляційних запобіжних заходів
    процесуальному законі - ч. 2 ст. 149 КПК. Хоча до цього часу вчені дискутують з приводу того, чи є затримання запобіжним заходом, чи слідчою дією. Кримінально-процесуальне затримання слід відрізняти від: фізичного затримання особи на місці вчинення злочину абоз поличним (п. 2 ст. 94 КПК), що має характер захоплення і йогоможуть здійснити як представники влади, так і окремі громадяни; доставлення
© 2014-2022  ibib.ltd.ua