Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя


Процесуальна характеристика суду (судді)'.
1. Суд - це єдиний орган держави, наділений правом здійснюватиправосуддя.
Особливе місце суду як головного суб'єкта кримінального процесу визначається тим, що він є представником однієї із гілок державної влади.
Правосуддя здійснюють професійні судді, народні засідателі та присяжні".
Розпорядження голови суду про прийняття кримінальної справидо свого провадження.
Суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи іпідлягає відводу або самовідводу (ст. 54 КПК):
якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь із них, а також родичем слідчого,особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого;
якщо він брав участь у цій справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільногопозивача або цивільного відповідача;
якщо він під час досудового слідства у справі вирішувавпитання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання,зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строківтримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи напостанови про відмову в порушенні кримінальної справи абозакриття справи;
якщо він під час досудового слідства у справі розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 61-1КПК;
' Суддя, який діє одноособово, користується правами суду і постановляє рішення від імені держави.
" При здійсненні правосуддя у кримінальних справах професійні судді, народні засідателі та присяжні мають рівні права.
якщо він особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи;
за наявності інших обставин, які зумовлюють сумнів у його
об'єктивності.
Порядок вирішення заявленого відводу регламентовано ст. 57
КПК.
У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Статтею 55 КПК регламентовано обставини, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді тієї самої справи. Згідно з цією статтею:
суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в судіпершої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи вапеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь уновому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасуваннявироку або ухвали про закриття справи, постановлених за його участі;
суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першоїінстанції або в касаційному порядку, а так само в новому розглядісправи в касаційній інстанції після скасування ухвали, постановленої за його участі;
суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді тієї самої справи в суді першоїінстанції і в апеляційному порядку, а так само в повторному розгляді справи в касаційному порядку, якщо постанову (ухвалу),винесену за його участі, скасовано;
суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участів розгляді цієї справи в порядку виключного провадження.
4. Суд (суддя) зобов 'язаний:
всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідити іздодержанням принципів кримінального процесу всі обставинисправи, встановити об'єктивну істину та вирішити справу по суті,вживши заходів до захисту прав і законних інтересів громадян іюридичних осіб та до усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину;
при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституціїта законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених закономстроків;
не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю на-радчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та іншівідомості, про які стало відомо під час розгляду справи в судовомузасіданні;
під час розгляду кримінальних справ не допускати вчинків табудь-яких дій, що ганьблять звання судді та можуть зумовити сумніву його об'єктивності, неупередженості та незалежності;
заявити самовідвід за наявності обставин, що є підставою дляйого відводу (ст. 54 КПК).
Суд (суддя) суддя має широке коло прав у всіх без винятку стадіях кримінального процесу, тому дослідити всіх їх у межах однієї лекції неможливо. Права цього суб'єкта розглядатимемо в лекціях, спеціально присвячених окремим стадіям процесу. Тут же зазначимо, що всі його права сформульовано законодавцем таким чином, щоб суд міг повною мірою здійснити функцію правосуддя.
Суд здійснює провадження у кримінальній справі після прийняття її до свого провадження протягом часу (строку), відведеногозаконом на попередній розгляд справи, судовий розгляд, апеляційне та касаційне провадження, перегляд судових рішень у порядкувиключного провадження та виконання вироку.
Щодо судді (суд як державний орган юридичній відповідальності не підлягає) у зв'язку із провадженням, здійснюваним ним укримінальній справі, може бути застосовано кримінальну відповідальність за вчинення злочинів, передбачених у розділах:
XII КК "Злочини у сфері службової діяльності" (статті 364-370);
XIII КК "Злочини проти правосудця" (статті 371-375; 380-381).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя"
  1. 2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
    процесуального права,який виконує функцію кримінального переслідування осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, шляхом давання на досудовому провадженні вказівок органам дізнання та досудового слідства щодовикриття винних і підтримання у суді державного обвинувачення*. Підставою участі прокурора у конкретній кримінальній справі€ факт перебування його на цій посаді у відповідній
  2. 2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
    процесуальним законом не передбачено. Підозрюваний зобов 'язаний: з'являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду; не перешкоджати встановленню істини у незаконний спосіб; виконувати вимоги слідчого щодо участі у провадженні слідчихДій. Підозрюваний має право: знати, в чому його підозрюють, давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на
  3. 3. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
    процесуальною компетенцією. У межах цієї системи (організму) всі вказані органи "пов'язані" правилами, встановленими публічною владою, і зобов'язані охороняти інтереси суспільства та права окремих його членів. Однак ця система не є закритою для суспільства. Організацію (структуру) та повноваження щодо провадження у кримінальних справах згаданих органів встановлено законом, а тому є відкритими для
  4. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    процесуального механізму оскарження громадя нами та іншими суб'єктами порушених прав як у межах системи органів виконавчої влади, так і судовим шляхом. Глава 2. Збагачення змісту предмету адміністративного права У вітчизняному правознавстві традиційно вважалося, що адміністративне право є самостійною галуззю права, за допомогою якої держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері
  5. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    процесуальний механізм захисту прав і свобод людини в сфері виконавчої влади ще тільки має бути створений. Нагальні потреби подолання визначених недоліків адміністративного законодавства переважним чином обумовлюють і зміст інших конкретних напрямків сучасного розвитку і реформування адміністративного законодавства України. Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу
  6. 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
    процесуальнім аспекті більшість міжнародно-правових норм створюється в два етапи: 1) узгодження воль суб'єктів міжнародного права щодо правила поведінки; 2) надання суб'єктами міжнародного права згоди на юридичну обов'язковість узгоджених правил поведінки. Вони можуть збігатися хронологічно, якщо міжнародний договір набирає сили з моменту його підписання - тоді підписання договору означає
  7. 2. Поняття цивільного процесуального права і його значення. Предмет, метод і система ЦПП.
    процесуальне право - це сукупність і система правових норм, предметом регулювання яких є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах територіальними судами загальної юрисдикції. Такі відносини визначають процесуальний порядок провадження в цивільних справах, встановлений Цивільним процесуальним кодексом та іншими законами України. Цей порядок складається з провадження по
  8. 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
    процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов'язковим суб'єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб'єктом цивільних процесуальних
  9. 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст)
    процесуальні правовідносини можуть виникнути тільки між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах, в цивільному судочинстві. Тому без суду, наділеного такими функціями, неможливі самі процесуальні правовідносини, тому суд і є обов'язковим суб'єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин. Другим суб'єктом цивільних процесуальних
  10. 16. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
    процесуальні правовідносини визначають роль і значення механізму застосування права на врегульовані ними суспільні відносини, розкривають соціальну спрямованість норм цивільного процесуального права, виступають процесуальним засобом судового захисту цивільних, трудових, сімейних та інших прав, державних і громадських інтересів. Вони обумовлюються дією норм цивільного процесуального права, які
© 2014-2022  ibib.ltd.ua