Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Процесуальна характеристика огляду.


Без постанови слідчого.
Без санкції прокурора і без рішення суду. Винятком є тількиогляд житла або іншого володіння особи, який може бути проведено тільки за постановою судді. Остання не підлягає оскарженню. Удеяких випадках огляд житла або іншого володіння особи можебути проведено і без постанови судці:
- у невідкладних випадках, пов'язаних із:
урятуванням життя людей та майна;
безпосереднім переслідуванням осіб, яких підозрюють у вчиненні злочину;
за письмовою згодою власника;
для проведення у невідкладних випадках огляду місця події вжитлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявоюабо повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само уразі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згодуна проведення невідкладного огляду місця події.
У цих випадках слідчий у протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що зумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Огляд завжди проводять у присутності понятих, яких має бутине менше двох.
Метою огляду є:
виявлення і фіксація слідів злочину, речових доказів тощо;
з'ясування обстановки злочину;
з'ясування інших обставин. .
5. Підставами до провадження огляду є: ' . ',
правові - статті 190-192 КПК;
фактичні: 1) необхідність виявити і зафіксувати сліди злочину;2) необхідність з'ясувати обстановку вчинення злочину та інші обставини.
6. Місце проведення огляду залежить від об'єкта огляду. Проводятьогляд:
місцевості та приміщень - на місцевості та у відповідномуприміщенні;
місця події - на місці, де було виявлено сліди злочину;
предметів і документів: 1) за місцем провадження досудовогослідства; 2) в місці обшуку і виїмки (ч. 5 ст. 191 КПК); 3) на місціподії;
трупа: 1) на місці події; 2) в моргу; 3) в місці обшуку; 4) вмісці провадження експертизи (обласному бюро судово-медичноїекспертизи); 5) в місці ексгумації трупа.
Ексгумація - це виймання трупа із місця його поховання. Якщо виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймають з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складають протокол, який підписують усі зазначені особи.
7. Спеціальні правила провадження огляду:
- під час огляду заборонено відкривати замкнені приміщення та пошкоджувати будівлі та майно, що в них розташовано;
- огляд може бути проведено до порушення кримінальної справи(ч. 2 ст. 190 КПК).
8. Процесуальний порядок огляду. Слідчий, який провадить огляд,здійснює його в такій послідовності:
роз'яснює учасникам огляду їх права та обов'язки;
у разі необхідності повідомляє учасників про застосуваннянауково-технічних засобів;
оглядає об'єкт (приміщення, труп, предмет тощо);
складає протокол (в разі необхідності й додатки до нього);
ознайомлює учасників огляду з протоколом;
у разі надходження від учасників огляду зауважень і доповнень вносить їх до протоколу;
разом із учасниками підписує протокол.
9. Учасники огляду:
обов'язкові: слідчий, поняті та власник житла чи іншого володіння.
необов'язкові: спеціаліст (ч. 2 ст. 191 КПК); працівники орга*нів внутрішніх справ (ч. 4 ст. 191 КПК).
10. Способи фіксації:основний: протокол огляду;
додаткові: опис предметів, які підлягають вилученню; схеми; креслення; матеріали відеозапису; фотографії тощо.
Освідування (ст. 193 КПК).
Освідування - це слідча дія, що полягає в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка з метою виявлення на його тілі та засвідчення в матеріалах справи особливих прикмет або слідів злочину.
Стаття 193 КПК передбачає два види освідування:
слідче, яке проводить слідчий;
медичне, що проводить судово-медичний експерт або лікар.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Процесуальна характеристика огляду."
  1. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    Діяльність держави, функціонування її управлінського апарату здійснюються через державну службу, яка є особливим інститутом сучасної держави. Державна служба - це спеціально організована професійна діяльність громадян з реалізації конституційних цілей і функцій держави. Система державної служби складається з інсти-туційних (правових, організаційних) і процесуальних структур, а також державних
  2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    Глава 1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України Адміністративне право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин.
  3. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  4. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    Одним з основних напрямів у сфері боротьби зі злочинністю є розробка і застосування заходів щодо її попередження. Наукове забезпечення цієї сфери здійснюється кримінологією, криміналістикою та іншими кримінально-правовими галузями. Криміналістична профілактика, як діяльність уповноважених суб'єктів і напрям наукових досліджень, базується на загальних кримінологічних рекомендаціях щодо
  5. § 3. Підготовка до допиту
    Ретельна і всебічна підготовка до допиту є необхідною умовою одержання повних та достовірних показань. У процесі підготовки до допиту слідчий здійснює комплекс організаційних і тактичних заходів. Підготовка до допиту може бути поділена на три основних рівня: пізнавальний, прогностичний та синтезуючий. Пізнавальний рівень полягає у вивченні матеріалів кримінальної справи, ознайомленні з
  6. § 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
    Однією з умов успішної боротьби з контрабандою є проведення комплексу ефективних профілактичних заходів, основою яких є найбільш повне і всебічне виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню даного виду злочину. У зв'язку з цим ст. 23 КПК вказує, що при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримiнальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані виявляти
  7. § 2. Криміналістика України в ХІХ - поч. ХХ століття
    Криміналістична література. Криміналістика, як самостійна наука, бере свій початок з кінця XIX ст. ?? засновниками вважаються австрійський професор Ганс Грос (1847 - 1915) та французський криміналіст Альфонс Бертильон (1853 - 1914), які зробили великий внесок у створення цієї нової, важливої для правосуддя науки. Але слід відзначити, що чимало в цьому напрямку було зроблено вченими ? практичними
  8. 2.1. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію правосуддя
    Процесуальна характеристика суду (судді)'. 1. Суд - це єдиний орган держави, наділений правом здійснюватиправосуддя. Особливе місце суду як головного суб'єкта кримінального процесу визначається тим, що він є представником однієї із гілок державної влади. Правосуддя здійснюють професійні судді, народні засідателі та присяжні". Розпорядження голови суду про прийняття кримінальної справидо свого
  9. Процесуальна характеристика понятого.
    1. Понятий - це фізична особа, яку залучають до участі у кримінальній справі з метою засвідчення її підписом відповідності записів у протоколі виконаній процесуальній дії. Запровадження інституту понятих у Росії до 1864 р. було зумовлено недовірою до поліції. Поняті мали бути присутніми навіть під час допитів із метою усунення фактів насильства та вжиття інших незаконних заходів щодо
  10. 5. ПРЕДМЕТ, МЕЖІ ТА СУБ'ЄКТИ ДОКАЗУВАННЯ
    Будь-який суб'єкт, звертаючись до навколишньої дійсності, стикається з нескінченною множиною об'єктів: предметів, явищ, процесів. Спроба вивчення їх всіх одночасно не має сенсу. Через це в ході пізнання виокремлюють у реальному світі лише деякі предмети, явища, процеси, спрямовуючи на них свій пізнавальний інтерес. Залежно від їх кількості (обсягу) розрізняють: 1) об'єктивну реальність; 2) об'єкт