Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільний процес → 
« Попередня Наступна »
ОГЮА. Шпагралка по цивільному процесу України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

41. Заходи процесуального примусу.


Особливими санкціями за порушення норм цивільного процесуального права є заходи процесуального примусу (ст.ст. 90-94 ЦПК). Відповідно до ст. 90 ЦПК заходами процесуального примусу вважаються процесуальні дії, що застосовуються до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню правосуддя. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення, про що постановляється відповідна ухвала. До заходів процесуального примусу належать:
попередження;
видалення із залу судового засідання;
тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
привід.
Попередження - це такий захід процесуального примусу, який по.чягас у наголошенні головуючій* у судовому засіданні на факті порушення учасником процесу своїх обов'язків. Попередження не мас безпосередніх негативних наслідків ;іля правопорушника, однак у випадку систематичного невиконання обов'язків, наприклад, порушення порядку у залі судового засідання, до особи можуть бути застосовані інші заходи, в тому числі й не тільки передбачені нормами цивільного процесуального закону (наприклад, накладення адміністративного штрафу за неповагу до суду).
Видаленим із залу судового засідання - це позбавлення учасника процесу чи іншої особи, яка присутня у ш.іі судового засідання, права бути присутньою на даному судовому засіданні. Це, у свою черіу, може призвести до того, що, наприклад, особа, яка бере участь у справі, позбавляється можливості доводити свої вимоги чи заперечення, брані участь у дослідженні доказів, поданні заяв, клопотань та інших форм участі у судовому засіданні Від видалення іі залу судового засідання як заходу примусового примусу відрізняється видхіен-ня на час допиту малолітнього чи неповнолітнього свідка особи, присутність якої створюс перешкоди для давання показань таким свідком (ст. 182 ЦПК).
Підставою для попередження чи видалення із залу судового засідання с порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого (ст. 92 ЦПК) Причому для видалення особи із залу судового засідання обов'язковою с цивільна процесуальна преюдиція, тобто наявність попередження. Не може бути видалений із залу судового засідання перекладач, оскільки це внливаг на можливість участі у справі особи, якій він надає послуги. У такому разі, суд оголошує перерву та вирішує питання про замшу перекладача.
Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом - це санкція, яка мас характер забезпечення і застосовується у випадку, коли судом згідно зі ст. 137 ЦПК витребувані речові чи письмові докази, однак вони бет поважних причин до суду не подані чи не повідомлено про причини їх неподання. При застосуванні такого заходу процесуального примусу обов'язково встановлює!ься особа, у якої знаходиться відповідний доказ, а також місце її проживання (місцезнаходження). В ухвалі про тимчасове вилучення доказу повинні бути зазначені дока іи, які підлягають вилученню, а також обгрунтування підстав їх тимчасового вилучення (ст. 93 ЦПК)
Привід свідка як захід процесуального примусу полягає у при.чусоваиу (проти волі особи) доставлеипі свідка до зали судового засідання для давання ний показань. Умовами застосування приводу свідка с:
належність виклику свідка, що підтверджується даними про вручення йому відповідної повістки;
шдсутність поважних причин неявки до суду або неповідо млення про ці причини.
Дії щодо приводу свідка здійснюються органами внутрішніх справ на підставі ухвали суду, в якій <;ізначається ім'я фі нічної особи, яка шдляї-ас приводу, місце її проживання, ропо ш чи навчання, підстави для застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена (сі 94 ЦПК). Витрати на привід свідка стяі-уються із свідка у дохід держави
Законом встановлено порядок вчинення дій щодо приводу свідка, а також обмеження щодо застосування цього заходу процесуального примусу. Зокрема, не підлягають приводу особи, які абсолютно або відносно неспроможні бути свідками (ст. 51 ЦПК), малолітні та неповнолітні особи, iwmm жінки, інваліди першої та другої груп, особи, які доглядають дітей віком до 6 років або дітей-інвалідів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "41. Заходи процесуального примусу."
  1. ПЕРЕДМОВА
    заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис; 2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримінально-процесуального права, його предмет, норми тощо; 3) зробив спробу максимально поєднати положення кримінально-процесуального права із положеннями загальної теорії та інших галузей права; 4) використав основні
  2. Слідчий має право (ст. 114 КПК):
    заходи процесуального примусу; давати органам дізнання доручення і вказівки про провадженняслідчих і оперативно-розшукових дій. Слідчий не має права доручатиорганам дізнання пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого, а також виконання складних слідчих дій (відтворення обстановки та обставин події, очної ставки, пред'явлення для впізнання); вимагати від органів дізнання допомоги при
  3. 1. ПОНЯТТЯ, ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
    заходів примусу. Це - владовідносини; примус пронизує все провадження у кримінальних справах,бо кримінально-процесуальне право, яким воно регламентується,є галуззю публічного права; примус може полягати у фізичному, матеріальному або моральному (психологічному) впливі державного органу на суб'єктакримінального процесу; він завжди пов'язаний із певними обмеженнями прав і свободсуб'єктів процесу;
  4. Запобіжні заходи
    заходів процесуального примусу, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого шляхом певного обмеження їхніх особистих прав. Окрім ознак, притаманних для всіх заходів кримінально-процесуального примусу, запобіжні заходи мають ще й такі: 1) їх може бути застосовано тільки до певних суб'єктів кримінального процесу: обвинуваченого, підсудного,
  5. 2. ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ, ПІДСТАВИ І ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
    заходів у кримінальномупроцесі регламентовано в ч. 1 ст. 148 КПК: 1) запобігання (звідси - запобіжні заходи): спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду; перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі; продовженню злочинної діяльності; 2) забезпечення: - виконання процесуальних рішень. Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати", що
  6. 3.3. Інші види правової допомоги
    заходів щодозапобігання терористичним актам чи щодо їх розкриття. При надходженні інформації про те, що організатори, підбурювачі, учасники та пособники міжнародної злочинної терористичної організації, знаряддя злочину, зброя, документи та грошові кошти готівкою або на банківських рахунках перебувають на території України, орган дізнання, слідчий, прокурор повинні терміново вжити всіх можливих
  7. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання
    заходи адміністративно-правового примусу у разі невиконання учасниками управлінських відносин своїх обов'язків (див. статтю 24 КпАП України). Джерела адміністративного права являють собою зовнішню форму виразу адміністративних норм. Слід зазначити, що з чотирьох відомих джерел права (правовий звичай, правовий прецендент, нормативний договір, нормативно-правовий акт) основним джерелом
  8. Тема 9. Адміністративно-правовий примус
    заходи адміністративного попередження, заходи адміністративного припинення, заходи адміністративного стягнення. Адміністративно-правовий примус є одним із видів державно-правового примусу. Він характеризується тими ж ознаками, які характерні для останнього: це правозастосовна діяльність, направлена для охорони правопорядку, реалізується в рамках охоронних правовідносин та ін. Поряд з цим
  9. Тема 10. Адміністративна відповідальність
    заходи впливу, передбачені статтею 24/1 КпАП. В разі вчинення проступку особою, яка не досягла 16 років, до адміністративної відповідальності притягуються батьки, або особи, що їх замінюють за статтею 184 КпАП, тобто за невиконання обов'язків по вихованню дітей. Адміністративне законодавство передбачає систему адміністративних стягнень (стаття 24 КпАП), до якої відносяться: попередження;
  10. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    заходів щодо вдосконалення адміністративного законодавства: - приведення у відповідність до вимог Конституції України правоохоронного законодавства (Кодексу України про адміністра тивні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу в час тині провадження в справах, що виникають із адміністративно- правових відносин, Закону України "Про міліцію" в частині, що визначає права міліції на