|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Запобіжні заходи
|
- це частина заходів процесуального примусу, спрямованих на забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого шляхом певного обмеження їхніх особистих прав.
Окрім ознак, притаманних для всіх заходів кримінально-процесуального примусу, запобіжні заходи мають ще й такі:
1) їх може бути застосовано тільки до певних суб'єктів кримінального процесу: обвинуваченого, підсудного, засудженого (в окремих випадках до підозрюваного);
мають особистий характер, бо обмежують особисті права цихсуб'єктів процесу;
характеризуються специфічними підставами і метою застосування;
мають більший порівняно з іншими заходами ступінь примусу(обмеження прав).
Процесуальне значення запобіжних заходів полягає в тому, що вони:
забезпечують оптимальні умови для доказування і досягненняістини у кримінальній справі;
завдяки їм створюються умови для реалізації завдань кримінального процесу;
сприяють вирішенню профілактичних завдань процесу;
4) є засобами забезпечення спеціального режиму, в якомуповинен перебувати підозрюваний, обвинувачений, підсудний чизасуджений.
За чинним законодавством (ст. 149 КПК) систему запобіжних заходів становлять:
підписка про невиїзд (ст. 151 КПК);
особиста порука (ст. 152 КПК);
порука громадської організації або трудового колективу(ст. 154 КПК);
застава (ст. 154-1 КПК);
затримання - тимчасовий запобіжний захід (статті 106, 115,165-2 КПК);
взяття під варту (ст. 155 КПК);
нагляд командування військової частини (ст. 163 КПК);
8) віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи (ст. 436 КПК).
Наявність такої системи запобіжних заходів забезпечує можливість ситуативного підходу до їх застосування в практиці досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ*, що передбачає врахування не тільки обставин кримінальної справи, а й суворості запобіжного заходу.
Про суворість (м'якість) запобіжних заходів йдеться в кримінально-процесуальному законі:
у ч. 2 ст. 151 КПК зазначено, що підписка про невиїзд ".можебути замінена більш суворим запобіжним заходом";
у ч. 2 ст. 156 КПК вказано: ".підстав для скасування чи замінизапобіжного заходу (взяття під варту) на більш м'який немає".
Які саме запобіжні заходи є суворішими, ніж підписка про невиїзд, і м'якшими за взяття під варту, в законі не йдеться. Не вирішено питання про суворість запобіжних заходів і в теорії процесу.
Тільки в одному з російських підручників з кримінального процесу (під редакцією К. Ф. Гуценка; автори - викладачі юридичного факультету Московського державного університету) вдалося відшукати позицію вчених з цього питання. Вони умовно поділяють запобіжні заходи за мірою зростання їх суворості таким чином: підписка про невиїзд - поручительство, віддання неповнолітніх і військовослужбовців під нагляд - застава - взяття під варту. Саме у такій послідовності розміщено запобіжні заходи у відповідній (тринадцятій) главі КПК України.
У процесуальній літературі запобіжні заходи часто класифікують залежно від поширеності дії на тих чи інших суб'єктів, щодо яких їх може бути застосовано. Ті, що застосовуються до всіх суб'єктів (підписка про невиїзд, порука, застава, затримання, взяття під варту), є загальними, а ті, що до спеціальних суб'єктів (військовослужбовців і неповнолітніх) - спеціальними.
Така класифікація не розкриває сутності запобіжних заходів. Вона лише підкреслює особливості суб'єктів, щодо яких їх застосовують.
Зміст запобіжних заходів точніше відображає класифікація, в основу якої покладено ступінь обмеження прав суб'єктів. За цією підставою розрізняють ізоляційні та неізоляційні запобіжні заходи".
' За аналітичними даними, наведеними Головою Верховного Суду України, щодо 70% обвинувачених обирається запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (найм'якший); 20% беруть під варту (найсуворіший захід), щодо 0, 2% - обирається застава. Щодо 9,8% осіб запобіжний захід не застосовують взагалі: у справах приватного обвинувачення та у випадках, передбачених ч. З ст. 148 КПК, коли відбирається письмове зобов'язання про явку.
Така класифікація запобіжних заходів використовується в програмі юридичного факультету Академії митної служби України (див.: Програма дисципліни Кримінальний процес". - Дніпропетровськ, 1999).
До першої групи належать затримання і взяття під варту, до другої - всі решта.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1: .
Примусові заходи застосовують тільки тоді, коли авторитетузакону для учасників кримінального процесу виявляється недостатньо.
Заходи процесуального примусу поділяють на запобіжні таінші.
Чинна система запобіжних заходів забезпечує можливість ситуативного підходу до їх застосування в практиці досудового слідстваі судового розгляду кримінальних справ.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "Запобіжні заходи" |
- Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами
запобіжні заходи щодо корис тування мисливською і службово-штатною зброєю та газовими пістолетами і револьверами", - постанови КМУ: "Про затвердження Правил застосування спеці альних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР", "Про затвердження Положення про застосування вогне пальної зброї", "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, об ліку і застосування спеціальних засобів
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
запобіжні заходи щодо користування мисливською і служ бово-штатною зброєю та газовими пістолетами і револьверами: Розпорядження Президента від ЗО березня 1995 р. // Зброя: прид бання, зберігання, використання: Збірка норм, актів. - К., 1998. Декрети і постанови Кабінету Міністрів України 365. Про Акцизний збір: Декрет КМУ від 26 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 10.
- ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ
заходу. При наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, скриється від слідства і суду або перешкодить встановленню істини в кримінальній справі, або займатиметься злочинною діяльністю, а також для забезпечення виконання вироку слідчий, прокурор вправі застосувати щодо обвинуваченого один із запобіжних заходів, передбачених статтею 149 цього Кодексу. Про
- § 1. Поняття документа у криміналістиці
запобіжні заходи щодо впливу променів світла, вологості, хімічних
- § 5. Робота з мікрослідами накладення і мікрочастками на місці події
запобіжні заходи, а саме: не допускати виникнення сильного руху повітря (сквозняків), переміщення неоглянутих об'єктів; вимагати від учасників огляду додержання цих заходів. Необхідно стежити, щоб учасники огляду не забруднили обстановку місця події: забороняється палити, переміщатись самим і пересувати предмети без дозволу слідчого та ін. На місці події перед пошуком мікрооб'єктів потрібно
- ПЕРЕДМОВА
запобіжні заходи, слідчі дії) за логіко-правовими схемами, що забезпечило не "випинання" особливостей понять, а їх системний опис; 2) виклав правовий блок навчальної дисципліни: методи кримінально-процесуального права, його предмет, норми тощо; 3) зробив спробу максимально поєднати положення кримінально-процесуального права із положеннями загальної теорії та інших галузей права; 4) використав
- 5. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН. ЙОГО ЧИННІСТЬ У ПРОСТОРІ, У ЧАСІ ТА ЩОДО ОСІБ
запобіжні заходи тощо). Правило зворотної дії закону має гуманістичну спрямованість. Окремими законами може бути встановлено спеціальні правила їх дії в часі. Наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України від 1 жовтня 1996 р. "Про застосування амністії в Україні" дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на ті, що тривають або
- 2. ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ, ПІДСТАВИ І ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
запобіжні заходи): спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду; перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі; продовженню злочинної діяльності; 2) забезпечення: - виконання процесуальних рішень. Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні підстави вважати", що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений (ч. 2 ст. 148 КПК): 1) намагатиметься ухилитися
- Процесуальна характеристика віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи.
заходів. Підстави: такі самі, що й загальні підстави застосування запобіжних заходів. Умови: здатність батьків та інших суб'єктів досягти мети запобіжного заходу. Процесуальний порядок: з'ясування дізнавачем, слідчим, прокурором, судом (суддею)можливостей батьків (та інших суб'єктів) забезпечити належну поведінку неповнолітнього і явку його за викликом; складання постанови про віддання
- Головні положення притягнення особи як обвинуваченого:
запобіжні заходи, відсторонення відпосади тощо). У слідчого виникають процесуальні повноваження: на отриманнявід обвинуваченого шляхом допиту фактичних даних, на застосування заходів процесуального примусу тощо. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1: Притягнення особи як обвинуваченого і притягнення особидо кримінальної відповідальності не є тотожними поняттями. Обвинувачення - це звернена до суду вимога органів
|