Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Головні положення притягнення особи як обвинуваченого:


На етапі притягнення як обвинуваченого вперше формуєтьсяпервинне офіційне (публічне) обвинувачення. Надалі сформульована на цьому етапі процесу обвинувальна теза може змінюватися,удосконалюватися ("шліфуватися"), однак і в первинному виглядівона відіграє суттєву роль для всього подальшого процесу дослідження обставин справи в стадії досудового слідства.
Акт притягнення як обвинуваченого свідчить про виникненнякримінально-процесуальних правовідносин між обвинуваченим і органами обвинувальної влади.
Він визначає загальний напрям подальшого розслідування (перевірка пояснень обвинуваченого; деталізація обвинувачення; встановлення обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання;встановлення розміру завданої злочином шкоди тощо).
Є основою для складання слідчим обвинувального висновку (змістописової частини повністю відтворюється в обвинувальному висновку). Більше того, обвинувачення, сформульоване в постанові пропритягнення як обвинуваченого, зберігає своє значення до прийняття остаточного рішення в справі (якщо його не змінить прокурорУ суді).
Підпорядковані головним положення:
Із появою офіційного обвинувачення в кримінальній справіз'являється і конкретна особа, якої воно стосується, - обвинувачений(див. ст. 43 КПК).
Обвинувачений наділяється правами, які дозволяють йому захищатися від обвинувачення (ст. 43 КПК).
Слідчий зобов'язаний забезпечити обвинуваченому можливістьздійснювати надані йому права (ст. 53 КПК).
У обвинуваченого виникають певні процесуальні обоє 'язки, за невиконання яких до нього застосовують заходи кримінально-процесуального примусу (привід, запобіжні заходи, відсторонення відпосади тощо).
У слідчого виникають процесуальні повноваження: на отриманнявід обвинуваченого шляхом допиту фактичних даних, на застосування заходів процесуального примусу тощо.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 1:
Притягнення особи як обвинуваченого і притягнення особидо кримінальної відповідальності не є тотожними поняттями.
Обвинувачення - це звернена до суду вимога органів досудового слідства і прокуратури (або потерпілого) про визнання особивинною у вчиненні злочину.
221
3. Після притягнення особи як обвинуваченого її вважають невинною (бо діє презумпція невинуватості), а обвинувачення, пред'явлене слідчим, слід розглядати лише як версію обвинувальної влади.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Головні положення притягнення особи як обвинуваченого:"
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    головні повноваження системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо надання управлінських послуг громадянам при реалізації ними своїх конституційних прав у сфері публічної влади при юридичному оформленні прав і законних інтересів, обов'язки посадових осіб щодо ввічливого і культурного спілкування із громадянами. Доцільним є також утворення єдиного координаційно-методичного
  2. 35. Процесуальний порядок закриття та відновлення кримінальної справи.
    положення ст. 46 КК України мають поширюватись і на справи приватного обвинувачення, якщо на цьому наполягає потерпілий (інакше не буде примирення, що пов'язане з відмовою потерпілого від обвинувачення винної у вчиненні злочину особи). Порядок звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 9 КПК). Прокурор, а також
  3. § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
    положень криміналістики питання взаємодії реалізуються в окремих методиках розслідування. Термін «взаємодія» в КПК відсутній, але він застосовується в інших законах України - «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 4, п. 4 ст. 7), «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» (розділ V). У зв'язку з цим даний термін та саме поняття «взаємодія» відрізняється від таких
  4. Принцип диспозитивності.
    положення, згідно з яким суб'єктам кримінального процесу надано і забезпечено можливість вільно в межах закону обирати способи поведінки для захисту своїх кримінально-правових і процесуальних прав, а також впливати на хід і результати кримінально-процесуальної діяльності, головним призначенням якого є забезпечення гнучкості та повноти захисту заінтересованими суб'єктами процесу своїх прав, а
  5. 2. Принцип презумпції невинуватості.
    положення,згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочинудоти, доки її вину не буде доведено у передбаченому законом порядкуі встановлено обвинувальним вироком суду. 2. Частина 1 ст. 62 Конституції України; ч. 2 ст. 15 КПК.Принцип презумпції невинуватості закріплено і в міжнародних правових документах: у ст. 11 Загальної декларації прав людини проголошено: "Кожналюдина, обвинувачена
  6. 3. ПОНЯТТЯ, МЕТА , г І ЗНАЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ
    положення доказування: поняття доказів; предмет доказування; способизбирання доказів; правила оцінки доказів; процесуальні джереладоказів; норми-принципи кримінального процесу - вільна оцінка доказів; всебічність, повнота й об'єктивність дослідження обставинсправи, презумпція невинуватості; норми, якими врегульовано права та обов'язки учасниківкримінального процесу в частині доказування, -
  7. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
    положення, притаманні тільки для
  8. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    положень, обвинувачення слід визначати таким чином. Обвинувачення - це вимога спочатку органів досудового слідства, а потім - прокурора (в справах приватного обвинувачення - вимога потерпілого) щодо судового визнання належного державі права * Головними учасниками (сторонами) цього спору є, з одного боку, органи обвинувальної влади (слідчий, прокурор), а з іншого - особа, притягнута як
  9. 1. ПОНЯТТЯ І ЗНАЧЕННЯ ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    положення процесуального закону цілком узгоджуєтьсязі ст. 61 Конституції України, згідно з якою "ніхто не може бутидвічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду заодне й те ж саме правопорушення". Закриття справи свідчить про виконання стадією досудовогослідства всіх своїх завдань. Рішення про закриття справи може бути підставою для відшкодування громадянинові шкоди, завданої
  10. 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ І ВІДНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    головніші результати провадження. В описовій частині постанови про закриття справи за підставами, що не реабілітують, доцільно навести здобуті докази із вказівкою на аркуші справи, де про них зазначено. Якщо розслідуванням встановлено факти, які вимагаютьзастосування заходів громадського або дисциплінарного впливу чиадміністративного стягнення щодо особи, яку притягали як обвинуваченого, або щодо