Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. Принцип презумпції невинуватості.


1. Принцип презумпції невинуватості - це правове положення,згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочинудоти, доки її вину не буде доведено у передбаченому законом порядкуі встановлено обвинувальним вироком суду.
2. Частина 1 ст. 62 Конституції України; ч. 2 ст. 15 КПК.Принцип презумпції невинуватості закріплено і в міжнародних
правових документах:
у ст. 11 Загальної декларації прав людини проголошено: "Кожналюдина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатисяневинною доти, доки її винність не буде встановлена в законномупорядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту";
у ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичніправа зазначено: "Кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, доки винність його не буде доведена згідно з законом".
3. Зміст принципу презумпції невинуватості відбивають такі положення:
визнати особу винною у вчиненні злочину може тільки суд(ч. 2 ст. 15 КПК);
особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не можебути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;
презумпція невинуватості відбиває не особисту думку тієї чиіншої посадової особи (особи, яка провадить дізнання; слідчого;прокурора; судді), а об'єктивне правове положення;
ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненнізлочину. Обов'язок доведення вини обвинуваченого у вчиненні злочину ("тягар доказування") покладено на орган дізнання, слідчого,прокурора (ч. 2 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 22 КПК);
ненадання обвинуваченим доказів своєї невинуватості зажодних обставин не можна розглядати як доказ його вини;
обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержанихнезаконним шляхом, а також на припущеннях;
усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їїкористь (ч. З ст. 62 Конституції України);
недоведена винуватість юридично дорівнює доведеній невинуватості;
затримання особи як підозрюваного чи притягнення її доучасті у справі як обвинуваченого, застосування до неї запобіжногозаходу, в тому числі й взяття під варту, не повинні розцінюватисьяк доказ її вини або покарання винного;
до остаточного вирішення кримінальної справи й офіційного визнання особи винною у вчиненні злочину обвинувальнимвироком суду з обвинуваченим не можна поводитися як із винним,а також публічно, в засобах масової інформації чи офіційних документах стверджувати, що він є злочинцем. Згідно з ч. 4 ст. 296 ЦКім'я фізичної особи, яку затримано, підозрюють чи обвинувачуютьу вчиненні злочину, може бути використано (обнародувано) лишеу разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодонеї;
у разі скасування вироку як незаконного держава відшкодовуєособі матеріальну, моральну та інші види шкоди;
12) презумпція невинуватості належить до числа спростовнихправових презумпцій. її дія припиняється після постановлення судомобвинувального вироку (але може бути відновлена в стадіяхапеляційного провадження, касаційного провадження та провадження з перегляду судових рішень в порядку виключного провадження).
Е. Феррі* слушно зазначав: "Якщо кримінальний кодекс - кодекс злочинного населення, то процесуальний кодекс - кодекс чесних людей, ще не визнаних винними".
4. Винятків цей принцип не має.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Принцип презумпції невинуватості."
  1. Принцип диспозитивності.
    принцип диспозитивності регламентується тими самими статтями закону, що і принцип змагальності). Положення, що розкривають зміст принципу: - права учасників (сторін) процесу на вільне розпорядження своїми матеріальними правами: - право потерпілого у справах приватного обвинувачення* подавати до суду скарги про притягнення певних осіб до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 27, ст. 251 КПК); До
  2. 2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
    принципу презумпції невинуватості підозрюваний має право на поводження з ним як із невинуватим у вчиненнізлочину, та право на повагу до його честі та гідності. 5. Підозрюваний перебуває в такому статусі протягом часу: затримання - до 72 годин (ч. 6 ст. 106 КПК). Цей термінможе бути продовжено суддею до 10, а за клопотанням підозрюваного - до 15 діб; дії запобіжного заходу. Згідно з ч. 4 ст. 148
  3. 2. ПІДСТАВИ ЗАКРИТТЯ ' КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ
    принципу презумпції невинуватості). Цікаво вирішували питання про рух кримінальної справи за наявності "ситуацій інформаційної рівноваги" в дореволюційному (до 1917 р.) російському кримінальному процесі. Особа за рішенням судового слідчого не реабілітувалася, а "залишалася під підозрою". Після закриття справи за п. 2 ст. 213 КПК злочин вважають не-розкритим. У разі закриття кримінальної справи за
  4. 2. ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ
    принципом презумпції невинуватості (запроваджений до КПК Франції законом від 15 червня 2000 р.). Згідно з цим принципом встановити винуватість особи повинна сторона обвинувачення. Отже, тягар доказування покладено на прокуратуру, яка пред'являє обвинуваченому порушений нею публічний позов, і на цивільного позивача, який пред'являє йому ж цивільний позов. Однак на обвинувачення не покладено тягар
  5. Право на захист
    принципу забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного на захист полягає у такому: забезпечення права знати, в чому його підозрюють або обвинувачують; забезпечення права самостійно захищатися встановленими законом засобами від підозри чи обвинувачення (давати показаннячи відмовитися від цього, подавати докази, виступати з останнімсловом тощо); забезпечення права користуватись
  6. 3. ПОНЯТТЯ, МЕТА , г І ЗНАЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ
    принципи кримінального процесу - вільна оцінка доказів; всебічність, повнота й об'єктивність дослідження обставинсправи, презумпція невинуватості; норми, якими врегульовано права та обов'язки учасниківкримінального процесу в частині доказування, - наприклад, правообвинуваченого, потерпілого та інших заінтересованих учасників 1 Див.: Уголовньїй процесе: Учебник для ВУЗов / Под общ. ред. П. А.
  7. Тема 12. Адміністративний процес
    принципи і структура адміністративного процесу. Стадії адміністративного процесу. Поняття і види адміністративно-процесуальних норм. Адміністративно-процесуальні відносини. Однією із особливостей адміністративного права є те, що воно, на відміну від інших галузей права (кримінального, цивільного), включає в себе як матеріальні, так і процесуальні адміністративні норми. Тобто,
  8. Притягнення особи як обвинуваченого
    презумпції невинуватості ще не вважається винним, поки його провина не встановлена вироком суду, і наділяється для захисту своїх інтересів широкими процесуальними правами. Тим самим, з одного боку, держава оголошує обвинуваченій особі про свою готовність піддати її покаранню, а з іншого - дозволяє їй знати, в чому вона обвинувачується, і вжити заходів захисту від безпідставного обвинувачення.
  9. 3. ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖГАЛУЗЕВИХ ПРИНЦИПІВ
    принципу змагальності: ніхто не може бути суддею у власній справі; розмежування у суді трьох кримінально-процесуальних функцій(обвинувачення, захисту і вирішення справи); виконання кожної із функцій органами, незалежними одинвід одного; на сторони не покладено обов'язок сприяти встановленнюістини у справі; рівність прав сторін* і підтримання судом рівного положеннясторін протягом всього часу
  10. 2. ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    презумпції невинуватості); визнання обвинуваченими своєї вини без підтвердження цьогосукупністю доказів, що є в справі (ч. 2 ст. 72 КПК). Поряд з підставами, є й умови притягнення як обвинуваченого: у справі немає обставин, що виключають у ній провадження(ч. 1 ст. 6 КПК); у слідчого немає сумнівів щодо необхідності притягнення якобвинуваченого; одержання фактичних даних із процесуальних джерел, з