Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

2. ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ


2.1. Особливості доказування
в кримінальному процесі Франції
Особливості доказування в кримінальному процесі Франції полягають у трьох основних моментах.
1. Тягар доказування. Цю проблему аналізують у літературі через співвідношення з принципом презумпції невинуватості (запроваджений до КПК Франції законом від 15 червня 2000 р.). Згідно з цим принципом встановити винуватість особи повинна сторона обвинувачення. Отже, тягар доказування покладено на прокуратуру, яка пред'являє обвинуваченому порушений нею публічний позов, і на цивільного позивача, який пред'являє йому ж цивільний позов. Однак на обвинувачення не покладено тягар доказування всіх обставин справи - наявність деяких зобов'язаний доказати захист (див. нижче).
Обвинувачення повинно доказати три групи обставин (це основні обставини справи):
1) відсутність деяких формальних обставин, що виключають провадження в справі, таких, як акт амністії, скасування відповідногокримінального закону, сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності тощо;
так званий "матеріальний елемент злочину", тобто те, щомало місце злочинне діяння, що його вчинила конкретна особа,що діяння вчинено за обставин, що обтяжують відповідальність,тощо;
винність особи у вчиненні злочину, тобто наявність у її діяхумислу або необережності.
Захист вправі спростовувати ці обставини, але не зобов'язаний цього робити, що випливає з принципу презумпції невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості "не є догмою", тому в деяких випадках тягар доказування переходить на захист:
1) у певних категоріях справ, пов'язаних з окремими видами злочинів (спеціальні правила про тягар доказування);
440
2) у всіх категоріях справ, коли йдеться про доказування деяких обставин справи (загальні правила про покладання тягаря доказування на захист).
На виконання загального правила саме захист повинен доказати наявність обставин, що виключають злочинність діяння (наприклад необхідної оборони). Іноді суди вимагають, щоб захист доказав суб'єктивні обставини, які роблять кримінальну відповідальність неможливою, наприклад неосудність у момент вчинення діяння. Захист доказує також: наявність імунітету від кримінальної відповідальності, факт засудження за той самий злочин у закордонній державі та ін.
Спеціальні випадки є досить чисельними. Наприклад, згідно з п. З ст. 225-6 КК Франції особа визнається винною у звідництві, якщо вона "за неможливості обгрунтувати джерела доходів, які відповідають її способу (характеру) життя, проживає з особою, котра систематично займається проституцією.". Інший приклад - ст. 418 Митного кодексу, де вказано, що товари, вилучені в митній зоні у зв'язку з відсутністю належних документів, презюмуються контрабандою.
Отже, проблему тягаря доказування вирішено в законодавстві Франції неоднозначно, що ставить під сумнів реальне існування у цій країні принципу презумпції невинуватості.
Тягар доказування покладено і на слідчого суддю (в ході попереднього слідства), і на суд (під час судового розгляду справи). Вони зобов'язані встановити істину в справі незалежно від ініціативи сторін і відповідно вправі самостійно здійснювати доказування.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. ОСОБЛИВОСТІ ДОКАЗУВАННЯ"
  1. 2.2. Особливості доказування в кримінальному процесі США
    доказування в кримінальному процесі США зумовлено розумінням кримінального процесу як суперечки між обви- нувачем і обвинуваченим, що відбувається у суді з приводу пред'явленого обвинувачення. Ці особливості виявляються в кількох аспектах. Положення пред 'явленого обвинувачення і відповідне визначенняйого змісту є істотним чинником, що визначає одне з центральнихпитань доказового права - питання
  2. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    доказування у справах про адміністративні про ступки. 5. Строки у провадженні. Органи, уповноважені розглядати спра ви про адміністративні проступки. Література: 1,9,17,48,49, 50, 71, 72, 76,82,88,95,122,123,189, 217, 251,257,281, 375,378,385, 389, 396,417,449, 505, 512, 531, 537, 547таін. --л Тема 13. Режим законності і дисципліни у державному управлінні 1. Поняття режиму законності і
  3. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    доказування у провадженні в справах про адміністративні проступки. 50. Обставини, що включають провадження в справах про адмініст ративні проступки. 51. Строки у провадженні в справах про адміністративні проступ ки. 52. Значення та зміст протоколу про адміністративний проступок. Випадки, коли протокол про адміністративні проступки не скла дається. 53. Зміст постанов у справах про адміністративні
  4. 51. Показання свідків як засіб доказування.
    доказування. У разі ж, коли члени сім'ї чи близькі родичі стріп у справі погодилися давати показання, нони можуть нести відповідальність за завідомо неправдиві показання. Причому згадані особи зобов'язані повідомити суду причини відмови давати показання (п. 2 ст. 52 ЦПК). Перед допитом свідка слід встановити його особу, вік, рід занять, відношення до даної справи і стосунки із сторонами та іншими
  5. 52. Письмові докази, їх види.
    доказування у цивільних правочинах. За засобами і характером формування на оригінали та копії. Оригіналом с перший примірник документа, що має більшу вірогідність, оскільки відомості про факт закріплені у ньому безпосередньо особою, яка склала документ. При вирішенні справи повинні бути використані в першу чергу письмові документи в оригіналі. Письмові докази подаються сторонами й іншими особами,
  6. 79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
    доказування, ухвалюваного по справі рішення, а також перегляду постановлених у справі судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку і г. ш Рішення суду у справах окремого принадження не підлягають примусовому виконанню, але мають загальнообов'язковий характер (ст. 14 ЦПК). Вони реалізуються шляхом оформлення майнових або особистих нсмайнових прав громадян, а саме: видачею свідоцтва про
  7. 85. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі.
    доказування і обсягу доказів, необхідних для встановлення фактів, покладених в основу заявленої вимоги, у вжитті заходів для забезпечення своєчасної янки в судове засідання учасників процесу. Підготовка справ цієї категорії мас певні особливості. Після одержання заяви суддя постановляє ухвалу про виклик держателя цінного папера до суду через публікацію в газеті. Крім того, суддя своею мотивованою
  8. § 1. Процес пізнання у криміналістиці
    доказування за кримінальною справою. Встановлення істини під час розслідування чи судового розгляду обмежено часом, встановленими законодавством строками. Особливості криміналістики зумовили на самих ранніх етапах її розвитку використання формально-логічних методів пізнання (аналізу і синтезу, індукції та дедукції, конкретизації й абстрагування, аналогії, версії тощо). Використання цих методів
  9. § 1. Криміналістична профілактика злочинів
    доказуванню у кримінальній справі. Так, відповідно до ст. 23 КПК при провадженні дізнання, досудового слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявити причини й умови, які сприяли вчиненню злочину. Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську
  10. § 3. Вчення про криміналістичну версію
    доказування. Збирання доказів здійснюється через проведення слідчих дій, а дослідження і оцінка доказів полягають у з'ясуванні змісту, відомостей про факти, перевірку цих відомостей, встановлення їх вiрогідності. Своєрідність процесу пізнання при розслідуванні злочинів полягає насамперед у тому, що предметом його є суспільно небезпечні й протиправні вчинки, а їх дослідження у більшості випадків