Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре»,2004. - 728 с, 2004 - перейти до змісту підручника

§ 1. Процес пізнання у криміналістиці


Загалом методологія науки - це вчення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання. Методологічною основою криміналістики є теорія пізнання.
Методологія криміналістики передбачає діалектичний підхід, використання принципів та категорій діалектичної логіки. Важливу роль в криміналістичній науці та практичній діяльності у боротьбі зі злочинністю відіграють філософські положення про єдність теорії і практики, взаємозв'язок і зумовленість, здатність матерії до відображення, вивчення явищ у розвитку, відповідність й інваріантність, суперечності та ін. Ці загальні філософські положення конкретизуються за допомогою таких категорій, як форма та зміст, сутність і явище, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, причина та наслідок, система, структура і елемент, конкретне та абстрактне, загальне та окреме тощо.
Методологія - це не тільки логіка пізнання, а й сукупність певних методів практичної діяльності. Практика забезпечує надійність метода науки. Метод (від грецьк. meqodoz - шлях, дослідження, теорія, вчення) - спосіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання. Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб досягнення мети, а й як упорядковану діяльність.
Процес пізнання істини в розслідуванні та судовому розгляді підпорядкований загальним закономірностям з урахуванням певних особливостей. Розкриття та розслідування злочинів являє собою окремий випадок пізнання об'єктивної дійсності. Розслідування злочинів та розгляд кримінальних справ у суді має ретроспективний характер. Слідчий або суд вивчають подію злочину за допомогою відображень, залишених на місці події, речових доказів, показань свідків, висновків судових експертиз. Слідчий (суддя) не може безпосередньо сприймати подію злочину, він сприймає вже результат події. Відображення злочину в матеріальних або ідеальних слідах характеризується тим чи іншим ступенем повноти або фрагментарності.
Процес пізнання при розслідуванні злочинів відбувається в установленій законом процесуальній формі, з дотриманням процедури збирання доказів, конструюванням версій, використанням засобів доказування за кримінальною справою. Встановлення істини під час розслідування чи судового розгляду обмежено часом, встановленими законодавством строками.
Особливості криміналістики зумовили на самих ранніх етапах її розвитку використання формально-логічних методів пізнання (аналізу і синтезу, індукції та дедукції, конкретизації й абстрагування, аналогії, версії тощо). Використання цих методів забезпечує правильність мислення за формою, отримання нових знань за сутністю.
Аналіз - це метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь. Тобто це процес розчленування цілого на частини. Він є необхідним етапом пізнання, який нерозривно пов'язаний із синтезом, і є однією з основних операцій, із яких формується реальний процес мислення. Аналіз є важливим методом пізнання під час розслідування злочинів, у процесі експертних досліджень. Так, низка тактичних прийомів нонвербальних слідчих дій заснована на аналізі.
Синтез - процес практичного або уявного возз'єднання цілого з частин або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле.
Індукція - спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних висновків. Це рух знання від одиничних тверджень до загальних положень. Індукція тісно пов'язана з дедукцією. Логіка розглядає індукцію як вид умовиводу, розрізняючи повну і неповну індукцію. У криміналістиці має важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого.
Дедукція - спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків. Це рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідків із припущень. Дедукція є також умовиводом. Вона являє собою метод, що використовується у слідчому мисленні в процесі пізнання істини.
Аналогія - подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями. Являє собою умовивід від окремого до окремого або від загального до загального. Аналогія - це спосіб пізнання, який лежить в основі метода моделювання та теорії подібності. У криміналістиці використовується в декількох напрямах. Наприклад, висування версій за аналогією, використання типових ситуацій, типових слідчих дій, систем тактичних прийомів, таблиць Відонова тощо.
Абстрагування - прийом пізнання (метод), при якому відкидається все несуттєве. Абстракція - це одна з основних операцій мислення, яка полягає в тому, що суб'єкт, відкриваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного об'єкта, не бере до уваги інші - несуттєві. Абстракція є уявним відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або зв'язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Процес пізнання у криміналістиці"
  1. § 1. Предмет, система і завдання криміналістики
    процесуальної науки й тому тісно пов'язана з теорією доказів. Цим визначається її призначення, коло закономірностей, що входять до її предмета. Предмет криміналістики є багатогранним і складним. У юридичній літературі мають місце різні визначення предмета криміналістики: як науки про розслідування злочинів, або науки про розкриття злочинів, або науки про сукупність технічних засобів, тактичних
  2. § 3. Зв'язок криміналістики із суміжними галузями знань
    процесуального кодексу України (далі - КПК), законів України «Про мiлiцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін.); 3) діяльності правоохоронних органів і узагальненого досвіду їх боротьби зі злочинністю; 4) провадження по кримінальних справах у суді; 5) кримінально-правової галузі знань. З юридичних наук проблеми злочинності й боротьби з нею безпосередньо вивчає кримінально-правова
  3. § 2. Криміналістичне прогнозування
    процесуалістів та криміналістів є передбачення тенденцій і перспектив розвитку та вдосконалення методів і засобів здійснення розслідування, розширення доказової бази, своєчасного введення нормативного регулювання і відповідальності. Оскільки прогнозування є невід'ємною функцією криміналістики, то й об'єктами прогнозу виступають сама наука криміналістика та об'єкти її пізнання: а) злочин
  4. Закон прискорення темпів розвитку криміналістичної науки в умовах науково-технічного прогресу
    процес диференціації і інтеграції наукових
  5. § 1. Поняття і суть методологічних основ криміналістики
    процес, скажімо розслідування злочинів, зробити більш творчим, більш доцільним, керованим. Методологічна функція діалектики як теорії пізнання складається в орієнтації людей в їх предметноперетворюючій діяльності. Будь-який суб'єкт у своїй пізнавальній діяльності так чи інакше перетворює, змінює дійсність: інженер конструює новий прилад, слідчий розкриває злочин, лікар лікує хворого, селянин
  6. § 1. Ідентифікація у криміналістиці та інших галузях знання
    процес дослідження, пізнання об'єкта і отримання якоїсь інформації для себе. Звідси, ідентифікацію можна інтерпретувати як форму пізнавальної діяльності, котра використовується в різних галузях знань, в тому числі і кримінальному судочинстві при встановленні істини у кримінальній справі. Методологічною основою ідентифікації як форми пізнавальної діяльності є закони формальної логіки, головним
  7. § 2. Криміналістична ідентифікація - частковий метод науки криміналістики
    процесі доказу прийнято оперувати категоричними висновками, достовірними фактами, хоча можливе використання й імовірних суджень про клас, вид або родову приналежність конкретного об'єкта. Цим криміналістична ідентифікація відрізняється від ідентифікації як загального методу, що використовується в різних галузях знання. Ось чому в процесі ідентифікації як загального методу, так і криміналістичної
  8. § 3. Об'єкти криміналістичної ідентифікації
    процес встановлення тотожності у своїй структурі вміщує: ідентифікований (ототожнюваний) та ідентифікуючий (ототожнюючий) об'єкти. Ідентифікуючих об'єктів у процесі ідентифікації може бути кілька. Вище були розглянуті два методи ідентифікації: загальний та частковий. Для кожного з них існують визначені об'єкти, стосовно яких можна даним методом встановлювати тотожність в його криміналістичному
  9. § 1. Злочин як різновидність соціальної діяльності
    процесу розслідування (В. А. Образцов), теорія криміналістичної інформатики (П. Д. Біленчук, Л. І. Громовенко, В. Г. Хахановській), теорії інформаційного забезпечення процесу розслідування (Н. Я. Швець) тощо. Все це справедливо стверджує, що діяльнісний підхід у методології криміналістики є перспективним напрямком, який забезпечує сучасний рівень стану науки криміналістики. Діяльнісний підхід
  10. § 1. Відображення, інформація ? фактичні дані у криміналістичному розумінні
    процес пізнання, який підпорядковується загальним гносеологічним закономірностям . Доказування у кримінальному процесі розуміють як різновид процесу пізнання, суть якого полягає у розумовій діяльності, яка відбувається за законами логіки . Разом з тим доказування у кримінальному судочинстві - це не пізнання взагалі, а регламентована процесуальна діяльність, яка породжує судові докази. Інформація