Одним із основних питань формування і розвитку конкретної науки є визначення її місця в системі наукових знань, зв'язків з іншими галузями, відмінностей її від них і, насамперед, суміжних дисциплін. Якість і результативність дослідження даної проблеми багато в чому залежать від з'ясування сутності й особливостей об'єктів, досліджуваних криміналістикою.
Кожна наука має свої безпосередні об'єкти вивчення. Для криміналістики і всієї групи кримінально-правових наук таким загальним об'єктом дослідження є система, що складається з двох частин, або підсистем:
1) злочинність як сукупність злочинів різного виду, злочинна діяльність;
2) сфера кримінально-правової боротьби зі злочинністю як діяльність по виявленню, розкриттю, розслідуванню, судовому розгляду і попередженню злочинів.
Дослідження такого об'єкта криміналістики, як злочинність вимагає розробки криміналістичної характеристики різних видів злочинів на основі узагальнення їх типових ознак (слідів), вивчення і систематизація яких необхідні для ефективного виявлення, розкриття і попередження злочинів.
Дослідження іншого об'єкта криміналістики - сфери кримінально-правової боротьби зі злочинністю передбачає вивчення:
1) кримінального законодавства;
2) законодавства, що регулює відношення у сфері боротьби зі злочинністю (Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК), законів України «Про мiлiцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін.);
3) діяльності правоохоронних органів і узагальненого досвіду їх боротьби зі злочинністю;
4) провадження по кримінальних справах у суді;
5) кримінально-правової галузі знань.
З юридичних наук проблеми злочинності й боротьби з нею безпосередньо вивчає кримінально-правова галузь, до якої належать науки кримінального права, кримінального процесу, кримінології, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінально-виконавчого права, кримiнально-правової статистики і низка інших суміжних дисциплін: судова медицина, судова психіатрія, судова бухгалтерія, судове товарознавство та ін. Злочинність є об'єктом дослідження й інших галузей знань, виходячи з їх цілей, у межах відповідного предмета вивчення. Наприклад, злочинність як об'єкт дослідження суспільства вивчається філософією, філософією права, соціологією, юридичною психологією та іншими науками.
Розвиток наук, що вивчають злочинність, склався так, що кожна з них вивчає загальний об'єкт під кутом зору власного предмета дослідження, утворюючи загальну систему пізнання об'єкта.
Для успішного ведення боротьби зі злочинністю необхідні знання, що на нормативно-правовій основі визначають:
- які діяння є злочинними і з якими ознаками складу злочину (наука кримінального права);
- які методи і засоби виявлення і дослідження слідів, що проявляються при підготовці до злочину, його здійсненні та прихованні (криміналістика);
- який порядок збирання, перевірки, оцінки доказів, процесуального провадження по кримінальних справах (наука кримінального процесу);
- які типові обставини, що сприяли здійсненню певних видів злочинів і заходи для їхнього попередження (кримінологія);
- які методики і засоби виявлення та припинення злочинних діянь, що готуються і почалися (наука оперативно-розшукової діяльності);
- яка кількісна характеристика злочинності, діяльності органів боротьби зі злочинністю, її тенденції (кримінально-правова статистика);
- які можливості одержання і використання кримінальної інформації для контролю латентності й рецидиву злочинів, запобігання злочинам, що вчиняються в умовах кримінально-виконавчих установ (кримінально-виконавче право).
У системі зазначених наук криміналістиці належить координуюча роль як галузі, що вивчає проблеми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів у вигляді змін, що відбуваються в результаті злочинної діяльності, як загального інформаційного джерела, використовуваного для вивчення злочинів, розробки їх відповідних характеристик: кримінально-правової (кваліфікаційної), кримiнально-процесуальної (доказової), кримінологічної (попереджувальної), криміналістичної (слідової).
|
- ВСТУП
зв'язок із суміжними науками, аналізуються методи криміналістики, їх види та значення. У цьому розділі приділено увагу теоріям ідентифікації, профілактики та прогнозування. Знайшла своє відображення й історія криміналістики. Розділ «Криміналістична техніка» подає не лише загальні положення, а й пропонує детальний виклад таких галузей, як судова фотографія та відеозапис, трасологія, судова
- § 1. Сутність методики розслідування злочинів
зв'язок з іншими галузями знань); 2) окремих методик розслідування різних видів злочинів (криміналістична класифікація злочинів і методики їх розслідування, структура окремих методик розслідування). Розглянута сутність методики розслідування дає підстави для визначення її поняття як заключного розділу науки криміналістики, її особливої частини, що містить рекомендації, синтезовані на основі
- § 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
зв'язок», «узгоджені дії», «координація», «сприяння», «виконання доручень та вказiвок», «надання допомоги» та інші, зміст яких роз'яснюється у відповідних правових нормах або випливає з їхнього змісту. Відповідно до ч. 3 ст. 114 КПК взаємодія слідчого з оперативно-розшуковими органами здійснюється насамперед у процесі досудового слідства. Однак, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 97, ч. 2 ст. 190, ч. 4
- § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
зв'язок), викликані службовими та позаслужбовими діями та зв'язками розкрадачів, способом життя, поведінкою у побуті, особистими зв'язками. Кожний елемент системи пов'язаний з іншими як прямо, так і опосередковано, що визначає характер зв'язків між ними залежно від рівня та обсягу завдання, яке вирiшується слідчим. Наприклад, у будь-якому випадку можна простежити зв'язок між елементами «суб'єкт
- § 2. Предмет науки криміналістики
криміналістики і науково-технічний потенціал природничих і технічних наук дозволяють практичним органам прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та суду попереджувати, припиняти і розслідувати дуже складні злочини і тим самим сприяють розв'язанню однієї із головних задач зміцнення законності та правопорядку в Україні. Криміналістика - це юридична наука, яка виникла у надрах кримінального
- § 4. Система криміналістики
криміналістики скінчався. Накопичений практичний досвід використання технічних засобів і прийомів, їх застосування при розслідуванні злочинів Г. Гросс узагальнив, зібрав у єдину сукупність, виклав їх у певній послідовності й назвав системою криміналістики. Саме в цьому полягає його заслуга у створенні криміналістики. Система криміналістики - це складові її частини або розділи, розташовані в
- § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
зв'язок центра з місцями був у значній мірі утруднений. Тому деякі керівники губернських та повітових карно-розшукових органів не одержували ніяких інструкцій і будували свою роботу керуючись власним досвідом. Так начальник Полтавського губрозшуку доповідав: "Доводжу, що обладнання реєстрбюро організовано мною без всіляких інструкцій... Бюро і вся його робота виконується чисто практичним
- 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА
криміналістикою, оперативно-розшуковою діяльністю. Загальна теорія права відіграє щодо всіх галузей права методологічну роль. Вона розробляє теоретичні положення щодо загального розуміння понять, норм права, механізму правового регулювання, тлумачення норм права тощо, які є вихідними для окремих галузей права, в тому числі й кримінально-процесуального. Конституційне право регулює найголовніші
- Поняття і особливості принципів екологічного права
галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які виникають з
- 56. Висновок експерта як засіб доказування.
галузі науки, техніки чи ремесла. Під спеціальними знаннями, необхідними для призначення експертизи в цивільному процесі, розуміють такі, що перебувають за межами правових знань, загальновідомих уявлень, які випливають з досвіду людей, тобто якими володіє вузьке коло фахівців. На вирішення експертизи не повинні ставитись піплння права. Необхідність проведення експертизи визначається з огляду на
|