Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Відображення, інформація ? фактичні дані у криміналістичному розумінні


A юридичних науках взагалі ? криміналістиці зокрема такі поняття, як "відображення", "інформація", "фактичні дані" (докази) мають фундаментальне значення, вони визначають підходи в теорії ? практиці пізнання, наприклад, діяльнісний, інформаційний, системно-структурний ? т.д. Вони лежать в основі фундаментальних понять доказового права, часткових теорій - ідентифікації, слідознавcтва, систематизації.
Розглядувані поняття знаходяться у певних зв'язках ? відносинах, знання яких має важливе значення для теорії ? практики криміналістики.
Відображення ? інформація . Раніше відображення інтерпретувалось як загальна властивість матерії, тобто будь-які речі, події, явища відображають себе в конкретних умовах взаємодії. При цьому суть відображення складається з відтворення ознак і властивостей відображуваного об'єкта (системи) іншим відображаючим ? виникнення відображення.
Інформація на рівні з матерією ? енергією є найважливішим науковим поняттям, безпосередньо пов'язаним з відображенням. Спочатку суть інформації тлумачили як відомості, повідомлення. Однак зараз зміст поняття інформації залишається проблематичним.
Інформацію інтерпретують як властивість, конкретизуючу об'єкти матеріального світу. Відповідно інформацію несе всякий матеріальний об'єкт, подія, явище і виступає її джерелом. Відмінність інформації від a?aia?a?aiiy iieyaa? a oiio, ui a?aiiino? i?i a?a?aei a?aia?a?aiiy, ia?aaai? a neaiaeuii-caoeia?e oi?i?, ? aey iicia?aiiy його потребують дешифрування. Останнє здійснює суб'єкт пізнання, yeee "зчитує" сигнали і знаки, пояснює їх значення у відповідності до своїх знань ? отримує, таким чином, інформацію.
Звідси, кожний об'єкт органічної ? неорганічної природи відображає відомості про його виникнення, розвиток, взаємодію та зникнення. Ця інформація потенційна, зберігається об'єктом-джерелом до вимоги, тобто коли виникає необхідність використання інформації. Криміналістика - це наука далека від знання всіх прийомів і засобів здобування інформації, яка зберігається в кожному джерелі-сліді, але з кожним днем межі ? засоби пізнання поширюються.
Після порушення кримінальної справи з'являється слідчий - особа, зацікавлена у збиранні потенційної інформації. Виявивши джерело ? "зчитавши" потенційну інформацію, слідчий тим самим переводить в розряд актуальної, корисної для себе ? доказування. Таким чином, поняття "інформація" пов'язане з наявністю двох об'єктів: джерела ? суб'єкта-користувача. Відображення також припускає наявність суб'єкта, разом з тим його не можна ототожнювати з інформацією, хоча це близькі поняття. Тому нерідко інформацію визначають через відображення." Інформація - відображення предметного світу, який існує у вигляді сигналів ? знаків" . Зараз це стисле і містке визначення інформації. Відповідно інформація ? відображення перебувають у підлеглості, конкретизації ? деталізації, оскільки обидва ці поняття розкривають суть відображуваного об'єкта у різних формах.
Інформація ? відображення - діяльнісні поняття, оскільки відображення та інформування відбуваються лише у ситуації взаємодії, коли з'являється користувач - слідчий, дізнавач, суд. Тому, інформація - це сторона загальної властивості матерії, відображення в знаково-сигнальній формі. Звідси буде правильно розрізняти інформацію актуальну, тобто вибрану суб'єктом пізнання, і потенційну, яка чекає на свою актуалізацію. Інформація про факти події, яка зберігається в особистих і речових джерелах, є об'єктивною реальністю, вона доступна для суб'єкта пізнання. Однак повнота витребування залежить від стану науково-технічних засобів ? спеціалізації користувача. Отриману інформацію суб'єкт перетворює у форму що доступна для третіх осіб. Така актуалізована інформація набуває важливого значення і дістала назву доказової.
Інформація ? докази. У сучасній теорії доказів інформаційний підхід набуває методологічного значення як процес пізнання, який підпорядковується загальним гносеологічним закономірностям . Доказування у кримінальному процесі розуміють як різновид процесу пізнання, суть якого полягає у розумовій діяльності, яка відбувається за законами логіки .
Разом з тим доказування у кримінальному судочинстві - це не пізнання взагалі, а регламентована процесуальна діяльність, яка породжує судові докази.
Інформація ? докази у гносеологічному плані мають однакові значення ? структуру. Це загальні категорії, які використовуються у пізнанні ? доказуванні.
Докази розуміють як фактичні дані, які містяться у встановлених законом джерелах, тобто це єдність джерела інформації, що відображена в ньому. Джерела доказів названі у ст.ст. 651, 78 КПК України.
Звідси, фактичні дані також, як ? інформація, не існують без джерела, вони обидва - єдність матеріального ? відображеного ідеального.
Фактичні дані стають доказами при наявності користувача - суб'єкта доказування. Невитребувані джерела доказів втрачають всяке значення для розслідування. Так, не допитаний свідок-очевидець, не виявлений на місці події слід пальця залишаються потенційними джерелами інформації ? можуть зникнути безслідно, якщо не будуть вчасно актуалізовані і перетворені на фактичні дані.
Отже, інформація щодо фактичних даних є більш широким поняттям можна інтерпретувати як невитребувані "потенціальні докази" (фактичні дані).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Відображення, інформація ? фактичні дані у криміналістичному розумінні"
  1. § 3. Джерела криміналістичної інформації та їх класифікація
    Джерела криміналістичної інформації - це матеріальні об'єкти в широкому їх розумінні, вони причинно пов'язані з подією злочину, оскільки остання розвивається в матеріальному середовищі. Загальна властивість матерії - відображення, дозволяє всі об'єкти предметного світу відносити до джерел. Оскільки вид інформації залежить від видів носія, то джерела можна класифікувати використовуючи деякі
  2. Поняття і особливості принципів екологічного права
    Для кожної галузі права, у тому числі й для екологічного права, характерні свої принципи, на яких грунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які
  3. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  4. § 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
    На даний час загальновизнаним є те, що об'єктами ідентифікації в криміналістиці можуть бути речі, тварини, особи. Об'єктами ідентифікації вони стають, коли потрапляють в орбіту судового процесу, а встановлення тотожності набуває істотного значення для справи. Предмети (речі). Завдання встановлення тотожності предметів може виникнути при розслідуванні різних злочинів. Неможливо дати вичерпний
  5. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
    Огляд місця події передбачає обрання методів, які визначають його послідовність. До традиційних належить концентричний метод (від периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли центр місця події не має чітко визначених меж і увагу слід зосередити на окремих слідах і речових доказах, що дозволяє визначити центр і характер події. Метод ексцентричний (від центра до периферії)
  6. § 4. Тактика огляду місця події
    Місце події та його матеріальна обстановка є відображенням наслідків певного злочину. Місце вчинення злочину - найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія
  7. § 1. Сутність методики розслідування злочинів
    Даний розділ криміналістики традиційно в системі науки називається методикою розслідування окремих видів злочинів. Бажаючи надати системі науки єдності, деякі автори пропонували називати цей розділ криміналістичною методикою, аналогічно криміналістичній техніці та криміналістичній тактиці. Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах. По-перше, це сам процес розслідування
  8. § 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
    Криміналістична характеристика злочинів. Склад вказаного виду злочину визначений ст. 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів). Об'єктом злочинного посягання цього виду є податкові відносини, що виникають у процесі економічної діяльності і покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави. Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем
  9. § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
    До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб (статті 364-370 КК). Для встановлення кримінального механізму службового діяння необхідно з'ясувати: 1) чи мало місце порушення
  10. § 2. Початковий етап розслідування
    Приводами до порушення кримінальної справи у разі дорожньо-транспортної події найчастіше є: заяви потерпілих чи їх родичів, очевидців, водіїв транспортних засобів, причетних до події; повідомлення посадових осіб транспортних організацій, працівників медичних закладів; безпосереднє виявлення органами міліції чи прокуратури ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи у таких
© 2014-2022  ibib.ltd.ua