Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Відображення, інформація ? фактичні дані у криміналістичному розумінні |
||
A юридичних науках взагалі ? криміналістиці зокрема такі поняття, як "відображення", "інформація", "фактичні дані" (докази) мають фундаментальне значення, вони визначають підходи в теорії ? практиці пізнання, наприклад, діяльнісний, інформаційний, системно-структурний ? т.д. Вони лежать в основі фундаментальних понять доказового права, часткових теорій - ідентифікації, слідознавcтва, систематизації. Розглядувані поняття знаходяться у певних зв'язках ? відносинах, знання яких має важливе значення для теорії ? практики криміналістики. Відображення ? інформація . Раніше відображення інтерпретувалось як загальна властивість матерії, тобто будь-які речі, події, явища відображають себе в конкретних умовах взаємодії. При цьому суть відображення складається з відтворення ознак і властивостей відображуваного об'єкта (системи) іншим відображаючим ? виникнення відображення. Інформація на рівні з матерією ? енергією є найважливішим науковим поняттям, безпосередньо пов'язаним з відображенням. Спочатку суть інформації тлумачили як відомості, повідомлення. Однак зараз зміст поняття інформації залишається проблематичним. Інформацію інтерпретують як властивість, конкретизуючу об'єкти матеріального світу. Відповідно інформацію несе всякий матеріальний об'єкт, подія, явище і виступає її джерелом. Відмінність інформації від a?aia?a?aiiy iieyaa? a oiio, ui a?aiiino? i?i a?a?aei a?aia?a?aiiy, ia?aaai? a neaiaeuii-caoeia?e oi?i?, ? aey iicia?aiiy його потребують дешифрування. Останнє здійснює суб'єкт пізнання, yeee "зчитує" сигнали і знаки, пояснює їх значення у відповідності до своїх знань ? отримує, таким чином, інформацію. Звідси, кожний об'єкт органічної ? неорганічної природи відображає відомості про його виникнення, розвиток, взаємодію та зникнення. Ця інформація потенційна, зберігається об'єктом-джерелом до вимоги, тобто коли виникає необхідність використання інформації. Криміналістика - це наука далека від знання всіх прийомів і засобів здобування інформації, яка зберігається в кожному джерелі-сліді, але з кожним днем межі ? засоби пізнання поширюються. Після порушення кримінальної справи з'являється слідчий - особа, зацікавлена у збиранні потенційної інформації. Виявивши джерело ? "зчитавши" потенційну інформацію, слідчий тим самим переводить в розряд актуальної, корисної для себе ? доказування. Таким чином, поняття "інформація" пов'язане з наявністю двох об'єктів: джерела ? суб'єкта-користувача. Відображення також припускає наявність суб'єкта, разом з тим його не можна ототожнювати з інформацією, хоча це близькі поняття. Тому нерідко інформацію визначають через відображення." Інформація - відображення предметного світу, який існує у вигляді сигналів ? знаків" . Зараз це стисле і містке визначення інформації. Відповідно інформація ? відображення перебувають у підлеглості, конкретизації ? деталізації, оскільки обидва ці поняття розкривають суть відображуваного об'єкта у різних формах. Інформація ? відображення - діяльнісні поняття, оскільки відображення та інформування відбуваються лише у ситуації взаємодії, коли з'являється користувач - слідчий, дізнавач, суд. Тому, інформація - це сторона загальної властивості матерії, відображення в знаково-сигнальній формі. Звідси буде правильно розрізняти інформацію актуальну, тобто вибрану суб'єктом пізнання, і потенційну, яка чекає на свою актуалізацію. Інформація про факти події, яка зберігається в особистих і речових джерелах, є об'єктивною реальністю, вона доступна для суб'єкта пізнання. Однак повнота витребування залежить від стану науково-технічних засобів ? спеціалізації користувача. Отриману інформацію суб'єкт перетворює у форму що доступна для третіх осіб. Така актуалізована інформація набуває важливого значення і дістала назву доказової. Інформація ? докази. У сучасній теорії доказів інформаційний підхід набуває методологічного значення як процес пізнання, який підпорядковується загальним гносеологічним закономірностям . Доказування у кримінальному процесі розуміють як різновид процесу пізнання, суть якого полягає у розумовій діяльності, яка відбувається за законами логіки . Разом з тим доказування у кримінальному судочинстві - це не пізнання взагалі, а регламентована процесуальна діяльність, яка породжує судові докази. Інформація ? докази у гносеологічному плані мають однакові значення ? структуру. Це загальні категорії, які використовуються у пізнанні ? доказуванні. Докази розуміють як фактичні дані, які містяться у встановлених законом джерелах, тобто це єдність джерела інформації, що відображена в ньому. Джерела доказів названі у ст.ст. 651, 78 КПК України. Звідси, фактичні дані також, як ? інформація, не існують без джерела, вони обидва - єдність матеріального ? відображеного ідеального. Фактичні дані стають доказами при наявності користувача - суб'єкта доказування. Невитребувані джерела доказів втрачають всяке значення для розслідування. Так, не допитаний свідок-очевидець, не виявлений на місці події слід пальця залишаються потенційними джерелами інформації ? можуть зникнути безслідно, якщо не будуть вчасно актуалізовані і перетворені на фактичні дані. Отже, інформація щодо фактичних даних є більш широким поняттям можна інтерпретувати як невитребувані "потенціальні докази" (фактичні дані). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Відображення, інформація ? фактичні дані у криміналістичному розумінні" |
||
|