Ідентифікація - (identificare) у перекладі з латинської означає ототожнювати, тобто встановлення тотожності об'єкта за якимись ознаками, властивостями. Тому ідентифікація - це процес дослідження, пізнання об'єкта і отримання якоїсь інформації для себе. Звідси, ідентифікацію можна інтерпретувати як форму пізнавальної діяльності, котра використовується в різних галузях знань, в тому числі і кримінальному судочинстві при встановленні істини у кримінальній справі.
Методологічною основою ідентифікації як форми пізнавальної діяльності є закони формальної логіки, головним чином закон тотожності і категорії матеріалістичної діалектики. Суть закону тотожності полягає в тому, що будь-яка думка про предмет в процесі даного розгляду тотожна самій собі, скільки б раз вона не повторювалась, тобто суть ідентифікації полягає у встановленні того ж самого в різних об'єктах або того ж самого об'єкта в його різних станах. Таким чином, закон тотожності відображає структуру розгляду будь-чого; доказування існування будь-якого факту, події, явища; встановлення різних станів об'єкта на цей час, у минулому та майбутньому; визначення моментів часу.
У формальній логіці закон тотожності записують так: А=А, або А є А, чи А ? А і читається "із А виходить А", чи "А імпліцирує А", а також А=А і читається, як "А еквівалентне А", або "А рівнозначне А". У відповідності з законом тотожності можна ідентифікувати широке коло матеріальних об'єктів, зараховуючи їх до відомих класів, видів, родів та груп. Наприклад, на місці злочину виявлено слід папілярного візерунка; фахівець, який досліджував слід установив, що це слід нашарування, вид візерунку - петльовий, тобто він ідентифікував слід за механізмом утворення та будови папілярного візерунку і за видом відніс його до петльовоподібного. Така ідентифікація є початком будь-якої розумової діяльності, якщо об'єкт досліджується від загального до часткового. Тому подібна ідентифікація зустрічається в різних науках: фізиці, біології, археології тощо.
Так, у фізиці на основі властивостей елементарних часток ідентифікують конкретні види елементів, наприклад, що частка, яка спостерігається є плутонієм. У хімії за характером реакції ідентифікують реагуючі речовини, а в археології за залишками матеріальної культури встановлюють відрізки часу, побут та культуру.
Тому об'єктами ідентифікації, на основі закону формально-логічної тотожності, можуть бути як окремі предмети, так і їх види, роди, групи, класи, а також об'єми рідких, сипких та газоподібних речовин, ділянки місцевості, події, явища та різні стани матеріальних об'єктів, а також відрізки і моменти часу. В зв'язку з цим в деяких підручниках з криміналістики поряд із поняттями "індивідуальна ідентифікація", "індивідуальна тотожність" зустрічаються поняття не зовсім коректні - "групова ідентифікація", "групова тотожність".
Наведене вище свідчить, що ідентифікація як процес встановлення тотожності або збіжності будь-яких ознак у різних об'єктах є загальним (загальнонауковим) методом дослідження, теорія якого базується на формальних законах логіки та є сукупністю логічних правил розглядання (дослідження), в процесі яких встановлюється тотожність.
Багато вчених ще й до цього часу продовжують відносити ідентифікацію до часткових методів науки криміналістики. Однак ще С. М. Потапов розглядав ідентифікацію як універсальний метод пізнання, котрий дозволяє ототожнювати різноманітні об'єкти матеріального світу, явища, події, різні стани об'єктів зараз, в минулому і майбутньому, ділянки простору і відрізки часу на всіх стадіях кримінального процесу. Таким чином, універсальність методу ідентифікації як загальнонаукового інструмента, дозволяє використовувати методи природничих і технічних наук як прийоми для застосування ідентифікації як загального методу пізнання.
Те, що ідентифікація визнана загальнонауковим методом пізнання, свідчить про достатньо розроблені методологічні основи науки криміналістики, оскільки перехід часткового методу на більш високий рівень узагальненості переконливо це доводить.
|
- § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті
криміналістиці взагалі. Так закінчується перший етап становлення криміналістики і розвитку криміналістичного знання в Україні. Другій етап розвитку криміналістики пов'язаний з відбудовою народного господарства України у складі СРСР, проведенням нової економічної політики. Цей період характеризується зростанням злочинності, підсиленням репресій як з боку центральних, так і місцевих органів влади.
- § 2. Криміналістична ідентифікація - частковий метод науки криміналістики
Ідентифікацію як загальний метод, що використовується в різних галузях знання, треба відрізняти від криміналістичної ідентифікації як часткового методу науки криміналістики, який застосовується для розв'язання ідентифікаційних задач в кримінальному судочинстві. Кожна галузь знання має свій предмет пізнання, для дослідження якого наука розробляє методи більш низького рівня узагальненості, котрі
- § 3. Зв'язок криміналістики із суміжними галузями знань
криміналістиці належить координуюча роль як галузі, що вивчає проблеми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів у вигляді змін, що відбуваються в результаті злочинної діяльності, як загального інформаційного джерела, використовуваного для вивчення злочинів, розробки їх відповідних характеристик: кримінально-правової (кваліфікаційної), кримiнально-процесуальної (доказової),
- § 1. Криміналістична характеристика розкрадань
криміналістиці радянського періоду вивченню проблем розслідування злочинів проти власності, особливо розкрадань, приділялася велика увага, внаслідок чого були розроблені окремі методики розслідування розкрадань, що вчиняються у різних галузях виробництва та сфері обслуговування. Однак докорінні перетворення у сфері економіки, перехід до ринкових відносин, реформування власності та ряд інших
- § 1. Поняття і суть методологічних основ криміналістики
криміналістиці. До її складу входять вчення про механізм злочину, закономірності збирання, дослідження, оцінки та використання доказів, а також часткові теорії, такі, як криміналістична ідентифікація, вчення про механізм слідоутворення, про спосіб скоєння злочину тощо. Одним із фундаментальних елементів загальної теорії є вчення про закони її
- Методи теоретичного рівня
криміналістиці не розв'язана. Крім розподілу методів за рівнями дослідження на теоретичні та емпіричні (практичні), їх ділять за загальністю застосування на усезагальні, загальні та спеціальні (часткові). Усезагальним методом є матеріалістична діалектика, суть якої полягає у вивченні предметів та явищ дійсності в русі, змінюванні, розвитку, взаємозв'язку і взаємозумовленості. Усезагальний метод
- Криміналістичний метод
криміналістиці. Однак спектральні криміналістичні методи відрізняються від спектральних методів в інших науках. Індивідуальність побудови папілярних візерунків на поверхні долоні рук людини - об'єктивна закономірність, на основі якої побудовані класифікаційні системи кримінальної реєстрації злочинців. Разом з тим закономірність - це не метод, а тільки об'єктивна сторона що відображає його суть.
- § 4. Класифікація методів науки криміналістики.
криміналістиці, що відповідає сучасній філософській концепції і уявляється дискусійною. Автор спробував відмежувати часткові методи від спеціальних. До часткових і частковонаукових автором віднесені математичні та кібернетичні, фізичні, хімічні і фізико-хімічні, а також антропологічні та антропометричні і навіть соціологічні. До групи спеціальних методів включені: власне криміналістичні
- Екологічне право та екологічне законодавство
інших законів, причому не лише екологічного змісту. Первісним елементом екологічного законодавства треба вважати його норму. Вона відіграє базову роль в системі цього законодавства, оскільки перебуває у найбільш нижчому, фундаментальному рівні системи. Якщо підійти до екологічного законодав-ства під кутом зору його застосування, то з'ясується, що ареал його дії значно перевищує ареал дії
- Поняття і особливості принципів екологічного права
інших правових принципів, обумовлених соціальною роллю права як юридичної форми суспільних відносин. Разом з тим у загальній теорії права принципи останнього розкриваються через такі категорії, як відправні засади, основні ідеї, провідні засади, наскрізні ідеї, панівні основи, які відбивають основні устої суспільного ладу, об'єктивно обумовлені існую-чими екологічними відносинами. Треба зважати
|