Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Злочин як різновидність соціальної діяльності


Матеріалістична діалектика складає теоретичний фундамент методології часткових наук. Сучасне вчення про методологію науки криміналістики заведено називати загальною теорією, зміст якої вміщує систему принципів, теоретичних концепцій, методів і зв'язків, термінів і понять, учення про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінки, використання доказів, теорію механізму учинення злочину та інших часткових учень.
Методологія криміналістики є відбитком сучасного стану і досягнень суспільних і природних наук, що веде до появи в її структурі нових методів і засобів пізнання, нових підходів як в криміналістиці, так і в юридичних науках в цілому. Так виникли системний, системно-структурний, інформаційний, ситуаційний, алгоритмічний та інші підходи в методиці дослідження. Серед них особливе місце належить діяльнісному підходу.
У криміналістиці діяльнісний підхід означає дослідження об'єктів, подій та дій в аспекті специфіки діяльності суб'єкта. Криміналістика не досліджує правової сторони злочину, а вивчає технічні засоби і методи виявлення і використання джерел інформації для доказування наслідків злочину, тобто слідів злочину. Криміналіста, фахівця насамперед цікавлять сліди, знайдені на місці злочину, який механізм їхнього утворення, яким чином і як давно вони залишені, як діяв суб'єкт при досягненні поставленої мети, а також обставини учинення злочину.
Продовжуючи думку, треба підкреслити, що все більшого методологічного значення набувають теоретичне дослідження проблем кримінальної і криміналістичної діяльності (З. І. Кірсанов), теорії механізму учинення злочину (Р. С. Бєлкін), теорія криміналістичної діагоностики і прогностики (П. Д. Біленчук), криміналістична теорія спілкування (В. Г. Лукашевич), теорії інформаційного забезпечення процесу розслідування (В. А. Образцов), теорія криміналістичної інформатики (П. Д. Біленчук, Л. І. Громовенко, В. Г. Хахановській), теорії інформаційного забезпечення процесу розслідування (Н. Я. Швець) тощо. Все це справедливо стверджує, що діяльнісний підхід у методології криміналістики є перспективним напрямком, який забезпечує сучасний рівень стану науки криміналістики.
Діяльнісний підхід інтегрує засоби дослідження для пізнання характеру взаємодій суб'єкта з матеріальним середовищем, в залежності від нього виникають сліди злочину. Виявлення, фіксування, дослідження матеріальних і ідеальних слідів у світлі діяльності суб'єкта злочину.
У методиці розслідування злочинів діяльнісний підхід пов'язаний з історичним, який має на меті поетапне вивчення діяльності і розвитку суб'єкта. Включаючи при цьому виникнення злочинного наміру; розвиток і формування мети; складання плану і моделі бажаного результату; дослідження фізичної реалізації мети, інакше кажучи, власне самої злочинної діяльності.
Діяльнісний підхід пов'язаний з інформаційним, оскільки засоби криміналістичної техніки і тактики під час їхньої реалізації виконують функції збирання, дослідження і використання доказів у кримінальному судочинстві. Внаслідок цього однією із сторін процесу розслідування є інформаційно-пізнавальна функція, в основі якої лежить діяльність суб'єктів кримінального процесу.
Зрештою, у криміналістиці діяльнісний підхід зумовлений суттю і поняттям у кримінальному праві. Злочин - це передбачене кримінальним законом небезпечне діяння, що посягає на суспільний устрій та його економічну основу, приватну власність, конституційні права і свободи громадян, а також інші діяння, що посягають на суспільний правопорядок і громадську безпеку.
Суть злочину як суспільно небезпечного діяння (або бездіяння) полягає у фізичній дії суб'єкта, внаслідок якої в оточуючому середовищі виникають зміни, а також кінцевий продукт - корисний або некорисний і соціально небезпечний для суспільства. З цього, злочин - це завжди діяльність суб'єктів між собою і матеріальним середовищем, завжди взаємодія матеріальних і ідеальних слідів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Злочин як різновидність соціальної діяльності"
  1. § 2. Криміналістичне поняття діяльності та її види
    злочинної діяльності. Саме криміналістика вивчає головним чином наслідки людської діяльності у вигляді матеріальних і ідеальних відображень. На цій підставі механізм діяльності, її види і структура відіграють не останню роль при пізнанні подій злочину, встановленні його учасників та інших обставин. Структура соціальної діяльності містить: а) суб'єкт з його потребами; б) мету, у відповідності з
  2. § 1. Поняття засобів учинення злочинів
    злочинна не є виняток: злочинець зламує перешкоду, переміщує предмети з одного місця на інше, завдає тілесних ушкоджень потерпілому, вносить зміну в обстановку на місці події, які, власно, і є слідами злочину. Робота - це енергетична взаємодія, коли суб'єкт передає порцію енергії конкретному об'єкту, який від цієї взаємодії видозмінюється. Передавати енергію або застосовувати силу до об'єкта
  3. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    злочину. 6. Система і види адміністративних стягнень. 7. Порядок накладення адміністративних стягнень. 8. Особливості адміністративної віповідальності неповнолітніх і колективних суб'єктів. Література: 1,8,9,17,23,60,62,63, 72,75, 76,79,82,84,88,98,104, 122,123,205, 212,217, 251, 257,260,262,272, 280, 281, 282,375,378, 385, 389, 417, 449, 450, 502, 512, 537 та ін. Тема 11.Поняття, сутність
  4. 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
    злочину геноциду й покаранні за нього 1948 р.; - Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1966 р. «Расова дискримінація» означає будь-яке розходження, обмеження або перевагу, заснована на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного або етнічного походження, що має метою або наслідком знищення або применшення визнання, використання або здійснення на рівних початках прав
  5. 26. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
    злочином. У наказі Генерального прокурора України № 8 від 28 жовтня 1998 р. «Про діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і держави в судах» прокурори зобов'язуються забезпечити відшкодування шкоди, завданої державі, державним підприємствам, установам і організаціям, стягнення заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом та іншими позабюджетними фондами соціальної
  6. § 1. Криміналістична характеристика шахрайства
    злочинцю майна самим потерпілим або іншою особою. Пленум Верховного Суду України в постанові від 25 грудня 1992 р. звернув увагу судів на те, що «обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) або зловживання довірою (недобросовісне використання довір'я з боку потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого
  7. § 3. Наступний етап розслідування ЕКОЛОГІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ
    злочинних порушень правил екологічної безпеки, зафіксувати сліди злочину. Однак для повного, всебічного і об'єктивного розслідування необхідно встановити важливі обставини шляхом провадження різних слідчих дій, тактичних операцій. На наступному етапі розслідування з'являються підстави для вирішення питання про винність осіб, відповідальних за порушення екологічних правил, у зв'язку з чим
  8. § 3. Структура злочинної діяльності і характеристика її елементів
    злочинна діяльність тлумачиться як різновид соціальної. Кримінальне законодавство передбачає відповідальність за суспільно небезпечне діяння, діяльність (бездіяльність), результати якої можуть мати ознаки адміністративних, цивільних, фінансових правопорушень. Тому не всяка протиправна діяльність є злочинною. Злочинна діяльність - це посягання особи на об'єкти кримінально-правової охорони і
  9. Сліди злочинної діяльності
    злочинної діяльності. Вони являють собою матеріальні та ідеальні відбитки, наприклад, сліди екологічного злочину. Характер глобальних слідів залежить від багатьох факторів, соціальних умов і обставин. Щодо загального аспекту, то глобальні сліди потрібно розглядати як продукт соціальної діяльності взагалі і злочинної зокрема. У частковому аспекті, особливо в трасологічному, сліди злочинної
  10. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    злочинів, передусім у розшуку злочинця по його слідах. Тому сліди людини завжди є джерелами інформації. Історичні події свідчать, що розшук злочинця по слідах ніг ("гоніння по сліду"), використання слідів рук ймовірно були першими матеріальними слідами, що використовувалися при розслідуванні. Згодом почали використовувати сліди, відображення навичок людини - ходу (доріжку слідів), письмову і