- один із найважливіших процесуальних актів, спрямований на практичну реалізацію функції обвинувачення та забезпечення захисту прав і законних інтересів особи, щодо якої порушено кримінальну справу і ведеться розслідування, який полягає в винесенні постанови про притягнення як обвинуваченого; пред'явленні обвинувачення; роз'ясненні обвинуваченому його прав та наданні можливостей щодо їх реалізації і допиті обвинуваченого.
Обвинувачений - особа, щодо якої у встановленому законом порядку винесено постанову про притягнення як обвинуваченого.
Підставою притягнення особи як обвинуваченого є наявність системи неспростовних доказів, що підтверджують винність особи у вчиненні конкретного злочину.
Це означає, що на момент винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого:
- висунуті всі можливі, в тому числі і взаємовиключні версії у справі;
- усі версії у справі, включаючи алібі підслідного, всебічно перевірені;
- усі версії, крім однієї - про винність підозрюваного,-спростовані зібраними доказами, а версія про винність особи знайшла підтвердження системою незаперечних доказів;
- у справі зібрано таку сукупність допустимих та достовірних фактичних даних (доказів), яка дозволяє зробити однозначний висновок про вчинення злочину особою, яка притягається до відповідальності, та виключає будь-які сумніви щодо її провини
- відсутні обставини, що виключають кримінальну відповідальність особи, яка вчинила злочин.
Сутність акту притягнення особи як обвинуваченого полягає в тому, що на підставі зібраних доказів конкретна особа потрапляє у становище головного учасника кримінального процесу, щодо якого державою в особі органів правосуддя публічно формулюється та проголошується обвинувачення у вчиненні кримінально караного діяння, проте сам обвинувачений при цьому в силу презумпції невинуватості ще не вважається винним, поки його провина не встановлена вироком суду, і наділяється для захисту своїх інтересів широкими процесуальними правами.
Тим самим, з одного боку, держава оголошує обвинуваченій особі про свою готовність піддати її покаранню, а з іншого - дозволяє їй знати, в чому вона обвинувачується, і вжити заходів захисту від безпідставного обвинувачення.
Закон не визначає, коли саме має бути пред'явлене обвинувачення, однак містить винятки з цього правила: якщо запобіжний захід був обраний щодо підозрюваного, то обвинувачення має бути пред'явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу, або ж останній відміняється. В інших випадках час пред'явлення обвинувачення визначається слідчим, який не повинен проявляти як поспішність, так і зволікання.
Кримінально-процесуальний аспект значення акту притягнення особи як обвинуваченого проявляється в таких моментах:
- у кримінальному процесі з'являється центральна фігура -обвинувачений, якому мають бути надані та роз'яснені його права,забезпечена можливість їх реалізації;
- висунуте обвинувачення є основою для обвинувального висновку та судового розгляду: обвинувальний висновок та вирок суду не можуть виходити за межі висунутого обвинувачення; зміна
обвинувачення в суді допускається обвинувачем за умови, що при цьому не порушуються правила підсудності справ чи обов'язкового проведення розслідування, обвинуваченому надається можливість ознайомитись з новим обвинуваченням і не погіршується право обвинуваченого на захист; розгляд у суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за яким вони передані суду;
- з моменту притягнення особи як обвинуваченого органи розслідування отримують право на застосування низки засобів примусу: відсторонення обвинуваченого від посади, обрання запобіжних
заходів, а також право об'явити розшук обвинуваченого;
- притягнення особи як обвинуваченого є юридичним фактом, який дає обвинуваченому право користуватися послугами захисника;
- притягнення особи як обвинуваченого дає початок змагальності кримінального процесу: чітко визначаються сторони та права учасників процесу, функції захисту та обвинувачення отримують можливість активного прояву;
- між обвинуваченим, захисником та іншими учасниками процесу виникають кримінально-процесуальні відносини, які характеризуються змагальністю та конструктивним розвитком у рамках процесуальної форми в напрямі розв'язання справи по суті.
Як обвинувачений можуть бути притягнуті лише осудні особи, які досягли віку, з якого за відповідні злочини може наставати кримінальна відповідальність. Іноземці й особи без громадянства, що перебувають на території України, які вчинили злочини, відповідають на загальних підставах.
Імунітет від кримінальної відповідальності і статус недоторканності мають окремі особи, стосовно яких встановлені додаткові гарантії захисту їх прав.
Притягнення особи як обвинуваченого складається з кількох етапів:
1) винесення постанови про притягнення як обвинуваченого;
2) пред'явлення обвинувачення;
3) роз'яснення обвинуваченому його прав та вручення йому копії постанови про притягнення як обвинувачуваного;
4) допит обвинуваченого.
Кожен з цих етапів взаємопов'язаний один з одним і в своїй сукупності являє єдиний акт притягнення особи як обвинуваченого, який повинен здійснюватись у передбаченій процесуальній формі з забезпеченням захисту передбачених законом прав учасників процесу.
|
- 1. Предмет ПН за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства
притягнення особи як обвинуваченого; 3) законність затримання підозрюваного і застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; 4) забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, у тому числі потерпілого від злочину; 5) виконання вимог закону про всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин злочину; 6) законність
- 62. Нагляд прокурора за додержанням законів при притягненні особи як обвинуваченого
притягнення її як обвинуваченого (ст. 4 КПК). Ч. ст. 1 2 КПК зобов'язує слідчого негайно надіслати прокурору копію постанови про притягнення особи як обвинуваченого. На базі її перевіряється законність і обґрунтованість пред'явленого обвинувачення .За необхідності прокурор витребовує кримінальну справу. Прокурор перевіряє: 1) чи є достатні підстави для притягнення особи як бвинуваченого.
- 64. Нагляд прокурора за додержанням законів при застосуванні запобіжного заходу- взяття під варту
притягнення особи як обвинуваченого - чи своєчасно воно пред'явлене особі (ст. 131,132,133 КПК); - чи вручено обвинуваченому копію названої постанови (ч. 2 ст. 110 КПК); - чи ознайомлений він з постановою слідчого про застосування зазначеного заходу; - чи вказані в постанові, поданні підстави для застосування саме такого заходу; - чи враховано при цьому обставини, перелічені у ст. 150 КПК;
- 66. Нагляд прокурора за законністю зупинення досудового слідства
притягнення особи як обвинуваченого; 4) по справі є достатні докази для пред'явлення особі обвинувачення; 5) можливе виділення матеріалів в окреме провадження щодо одного або декількох обвинувачених і направлення справи суду; 6) обставини кримінальної справи досліджені з порушенням закону; 7) слідчі дії проведені з порушенням
- § 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
притягненням особи як обвинуваченого, і допитах інших осіб у справах про розкрадання характерно пред'явлення їм документів з метою з'ясування даних, що зафіксовані в них. Поєднання запитань до допитуваного з використанням документів дозволяє встановити епізоди розкрадання, способи їх підготовки, вчинення і приховування, причетність певних осіб до даного злочину, розмір матеріальних збитків,
- 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
притягнення особи до кримінальної відповідальності - тісно пов'язані, але не тотожні поняття. Кримінальна відповідальність - кримінально-правове поняття, пов'язане з кримінальним покаранням особи. В основі її в правовій державі містяться правовідносини, однією із сторін яких є особа, що вчинила злочин, а тому зобов'язана зазнати певних правових обмежень, а іншою - держава з її правом публічного
- Головні положення притягнення особи як обвинуваченого:
притягнення як обвинуваченого вперше формуєтьсяпервинне офіційне (публічне) обвинувачення. Надалі сформульована на цьому етапі процесу обвинувальна теза може змінюватися,удосконалюватися ("шліфуватися"), однак і в первинному виглядівона відіграє суттєву роль для всього подальшого процесу дослідження обставин справи в стадії досудового слідства. Акт притягнення як обвинуваченого свідчить про
- 2. ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
притягнення як обвинуваченого і 2) порядок притягнення як обвинуваченого (про це - в пит. З лекції). У ст. 131 КПК підстави до притягнення як обвинуваченого сформульовано таким чином: "Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого ". Поняття підстав до притягнення особи як обвинуваченого,
- 3. ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК (ПРОЦЕДУРА) ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
притягнення особи як обвинуваченого, слідчий здійснює сукупність дій, які фіксуються у відповідних процесуальних документах. Дії слідчого Документ, в якому вони фіксуються 1. Прийняття рішення про притягнення особи як обвинуваченого Постанова про притягнення як обвинуваченого (ст. 132 КПК) 2. Пред 'явлення обвинувачення. Має відбутися (правила): - не пізніше двох днів з моменту винесення
- 4. ЗМІНА І ДОПОВНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ
притягнення як обвинуваченого (ч. 1 ст. 141 КПК). Якщо ж частину пред'явленого обвинувачення не було підтверджено, слідчий своєю постановою закриває кримінальну справу в цій частині, про що оголошує обвинуваченому. Виконання дій з притягнення як обвинуваченого закон не передбачає. Частину первинного обвинувачення, що не підтвердилася, до обвинувального висновку не включають. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4:
|