Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

4. ЗМІНА І ДОПОВНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ


Оскільки після пред'явлення обвинувачення формування сукупності доказів триває, може бути встановлено нові обставини вчинення злочину, обвинувачення у якому пред'явлено, або факт вчинення іншого злочину. Це потребує уточнення обвинувачення шляхом його зміни або доповнення.
Зміна обвинувачення - це зміна його на обвинувачення у вчиненні:
більш тяжкого злочину, тобто кваліфікованого за законом,що передбачає більш суворе покарання. Наприклад, зміна обвинувачення з ч. 1 ст. 122 КК "Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження" на ч. 2 цієї ж статті;
злочину, що істотно відрізняється за своїми фактичними обставинами (зміна формулювання обвинувачення - наприклад,формулюють обвинувачення у замаху на злочин замість підготовкидо злочину; ставлення в вину іншого злочину - наприклад, замість ст. 186 КК "Грабіж" ст. 187 КК "Розбій");
менш тяжкого злочину. Наприклад, замість ст. 187 КК -ст. 186 КК.
Доповнення обвинувачення - це одночасне ставлення у вину обвинуваченому первинного обвинувачення та у вчиненні іншого, самостійного злочину. Наприклад, одночасно із первинним обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 КК, ставиться у вину ще й злочин, передбачений ст. 187 КК.
У зазначених вище випадках слідчий зобов'язаний виконати всю процедуру притягнення як обвинуваченого (ч. 1 ст. 141 КПК).
Якщо ж частину пред'явленого обвинувачення не було підтверджено, слідчий своєю постановою закриває кримінальну справу в цій частині, про що оголошує обвинуваченому. Виконання дій з притягнення як обвинуваченого закон не передбачає. Частину первинного обвинувачення, що не підтвердилася, до обвинувального висновку не включають.
ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 4:
Пред'явлене обвинувачення до моменту закінчення досудо-вого слідства можуть змінювати або доповнювати.
У разі зміни та доповнення обвинувачення слідчий повиненвиконати всю сукупність дій із притягнення особи як обвинуваченого.
Якщо із обвинувачення вилучають якусь його частину, справув цій частині закривають постановою слідчого.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
Висновок слідчого про винність особи і пред'явлення їй узв'язку з цим обвинувачення має попередній характер, а тому обвинуваченого і далі вважають невинуватим.
Притягнення особи як обвинуваченого має бути здійсненоодразу після встановлення до того підстав, в певному порядку і встислі строки.
Обвинувачення, пред'явлене слідчим, не є остаточним, вономоже змінюватися і доповнюватися до моменту закінчення досу-дового слідства.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ
Наукові та навчально-методичні джерела
Альперт С. А. Обвинение в советском уголовном процессе. - Харьков,1974.
Давьідов П. М. Обвинение в советском уголовном процессе. - Сверд-ловск, 1974.
Дубинский А. Я., Сербулов В. А. Привлечение в качестве обвиняемо-го. - К., 1989.
4. Корнева 3. И. Общественное обвинение и обшественная защита всуде. - М., 1974.
228
Матієк С. Щодо визначення поняття "обвинувачення" // Вісникпрокуратури. - 2002. - № 5.
Михайленко О. Публічне та приватне обвинувачення. Історія зародження, співвідношення та розвиток // Прокуратура. Людина. Держава. -2004. - № 3.
Михайленко О., Юрчишин В. Обвинувачення. Його види і значенняв кримінальному судочинстві України // Вісник прокуратури. - 2003. -№ 5.
Михеєнко М., Сейтназаров К. Про момент виникнення функціїобвинувачення у кримінальному процесі // Право України. - 1995. -№ 11.
Михеєнко М. М. Громадське обвинувачення і громадський захист урадянському кримінальному судочинстві. - К., 1983.
Мікулін В. Підстави для формулювання обвинувачення в світлі вимог Конституції України // Право України. - 1997. - № 12.
Парадиев В. М. О понятий обвинения // Уголовно-процессуальнмеформи борьбьі с правонарушениями. - Свердловск, 1983.
Петрова Н. Е. Частное и субсидиарное обвинение. - Самара, 1999.
Рогатюк І. Перекваліфікація злочинних дій у кримінальномупроцесі: проблема юридична чи статистична // Право України. - 2004. -№ 12.
Рогатюк І. В. Зміна обвинувачення у досудовому слідстві та суді.Практичні аспекти // Підтримання державного обвинувачення у суді. -К., 2003.
Тимербаев А. Т., Чернявский В. С. Процессуальньїе и криминалисти-ческие вопросм привлечения в качестве обвиняемого: Пособие для сле-дователей и дознавателей. - Одесса, 1987.
Фаткуллин Ф. Н. Изменение обвинения. - М., 1971.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. ЗМІНА І ДОПОВНЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ НА ДОСУДОВОМУ СЛІДСТВІ"
  1. 1. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРИТЯГНЕННЯ ОСОБИ ЯК ОБВИНУВАЧЕНОГО
    Викриття винних і забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до кримінальної відповідальності, і жоден невинний не був покараний, є завданнями кримінального судочинства (ст. 2 КПК). Досудове слідство спрямовано на виконання цих завдань, а точніше - на встановлення конкретної особи, винної у вчиненні злочину, за ознаками якого порушено
  2. Слідчий має право
    змінити обвинувачення як у разі, якщо це тягне пом'якшення кримінальної відповідальності, так і у разі пред'явлення обвинувачення в більш тяжкому злочині. Але щоб право обвинуваченого на захист не порушувалось, закон зобов'язує слідчого пред'явити обвинуваченому змінене або доповнене обвинувачення, після чого допитати його. Під час досудового слідства необхідність змінити обвинувачення виникає в
  3. 36. Дії слідчого з ознайомлення учасників досудового слідства з матеріалами кримінальної справи.
    Стаття 217. Ознайомлення потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача з матеріалами справи Визнавши досудове слідство в справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого та його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників і роз'яснює їм їх право ознайомитися з матеріалами
  4. 37. Поняття, значення, форма та зміст обвинувального висновку.
    Стаття 223. Обвинувальний висновок Після закінчення слідства і виконання вимог статей 217-222 цього Кодексу слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а
  5. 67. Нагляд прокурора за законністю дій і рішень при закінченні провадження по кримінальній справі
    Основною формою закінчення досудового слідства є направлення слідчим кримінальної справи з обвинувальним висновком через прокурора до суду для розгляду її по суті, коли при розслідуванні зібрано достатньо доказів і немає підстав для її закриття. До направлення справи прокурору слідчий, визнавши, що досудове слідство закінчено, повідомляє про це потерпілого, його представника, цивільного
  6. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    У криміналістиці вирішення даного питання є неоднозначним. Існує ряд концепцій, одна з яких, наприклад, полягає в тому, що розслідування злочинів не обов'язково пов'язане з їх розкриттям, оскільки у деяких випадках вже під час розгляду матеріалів, що містять ознаки злочину, або на початковому етапі розслідування є досить доказової інформації, яка вказує на певну особу, причетну до вчинення
  7. § 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
    Огляд місця події. При розслідуванні фактів вимагання місцем події може бути: місце пред'явлення вимагачами своїх вимог потерпілому; місце затримання вимагачів «на гарячому»; місце утримання заручників або викраденої особи; місце перебування спільників вимагачів, які здійснювали спостереження за передачею предмета вимагання. Місце пред'явлення вимагачами своїх вимог (насамперед, це службове
  8. 2.2. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію кримінального переслідування
    Процесуальна характеристика прокурора. 1. Прокурор - це суб'єкт кримінально-процесуального права,який виконує функцію кримінального переслідування осіб, обвинувачених у вчиненні злочину, шляхом давання на досудовому провадженні вказівок органам дізнання та досудового слідства щодовикриття винних і підтримання у суді державного обвинувачення*. Підставою участі прокурора у конкретній кримінальній
  9. Процесуальна характеристика свідка.
    Свідок - це фізична особа, щодо якої у дізнавача, слідчого,прокурора, суду (судді) є дані, що їй відомі обставини, котрі стосуються справи, і яку у зв'язку з цим викликано для давання показань. Підставою участі у кримінальному процесі є виклик длядавання показань. Обставини, що виключають участь особи як свідка, визначенов ст. 69 КПК. Згідно з цією нормою не можуть бути допитані яксвідки:
  10. 3. ПОНЯТТЯ, МЕТА , г І ЗНАЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ
    Кримінально-процесуальне доказування - це здійснювана в правових і логічних формах частина кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, Що полягає у висуванні можливих версій щодо системи юридично-значущих обставин кримінальної справи, у збиранні, перевірці та оцінці доказів за цими версіями, а також в обґрунтуванні на досу-довому слідстві