| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ, УМОВИ І ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА |
||
|
Зупинення досудового слідства - це тимчасова вимушена перерва у провадженні досудового слідства, зумовлена обставинами, що унеможливлюють його подальше провадження. Згідно зі ст. 206 КПК досудове слідство в кримінальній справі зупиняють за такими підставами': 1. Якщо місце перебування обвинуваченого невідоме (п. 1 ч. 1 ст. 206, ст. 207 КПК). Характерною ознакою цієї підстави зупинення досудового слідства є те, що слідчий знає, хто вчинив злочин, але місце перебування цієї особи не встановлено з різних причин. Закон ці причини не перелічує, однак зі слідчої практики випливає, що найпоширенішою є переховування обвинуваченого. Як правило, особи, що вчинили тяжкі злочини, ховаються одразу ж після вчинення злочину або отримання відомостей про порушення кримінальної справи. Досудове слідство за цією підставою зупиняють, якщо виконано такі процесуальні умови: 1) у справі зібрано достатні та неспростовні докази, які вказують на те, що злочин вчинено певною особою; Особливістю зупинення дізнання є те, що рішення про це може бути прийнято тільки у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин. щодо такої особи винесено постанову про притягнення якобвинуваченого; виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсутності обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення,отримання та збереження всіх доказів у справі. Дотримання цієїумови має на меті, по-перше, забезпечення реалізації принципупублічності (ст. 4 КПК), а, по-друге, дає змогу слідчому якомогашвидше зафіксувати обставини, що мають значення для справи, іпісля встановлення місця перебування обвинуваченого одразу розпочати виконання дій з його участю; обвинувачений сховався від слідства, а вжитими заходами встановити його місце перебування не вдалося. 2. Якщо психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі (п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК). Провадження у справі може бути зупинено за наявності таких умов: хвороба обвинуваченого є тяжкою. Закон не містить перелікупсихічних чи інших захворювань, а вказує лише, що хвороба маєбути тяжкою. В практиці діяльності слідчих органів таким визнаютьзахворювання, за якого стан здоров'я обвинуваченого не дозволитьдопитати його як обвинуваченого або залучити до участі в іншихслідчих діях; хвороба має тимчасовий, а не хронічний характер. Це означає,що вона є виліковною, а тому можна очікувати одужання обвинуваченого. Якщо захворювання є хронічним, то слід розглянути питання про закриття кримінальної справи за ч. 2 ст. 7 КПК у зв'язкузі зміною обставин (особа внаслідок тяжкого захворювання уже неє суспільно небезпечною); захворювання обвинуваченого має засвідчити лікар, який працює в лікувальній установі, або своїм висновком судово-медичначи судово-психіатрична експертиза; виконано всі слідчі дії, провадження яких можливе за відсутності хворого обвинуваченого, вжито всіх можливих заходів до знайдення, отримання та збереження всіх доказів у справі. Не можна зупиняти досудове слідство за п. 2 ст. 206 і ст. 208 КПК у тому разі, якщо у справі призначено стаціонарну судово-медичну або судово-психіатричну експертизу. Незалежно від тяжкості захворювання обвинуваченого з ним провадять слідчу дію - експертизу, а тому говорити про неможливість участі обвинуваченого у провадженні слідчих дій не можна. 3. Якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. З ч. 1 ст. 206,ст. 209 КПК). Прийняти таке рішення можна за умови, що під час розслідування справи вжито всіх заходів до виявлення, закріплення та збереження всіх доказів у справі та встановлення особи, яка вчинила злочин, але встановити її так і не вдалося. Перелік підстав, за якими зупиняють досудове слідство (ст. 206 КПК), є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Будь-які інші обставини, що перешкоджають закінченню досудового слідства, наприклад, хвороба потерпілого, експерта, тривале відрядження обвинуваченого не можуть бути підставою до зупинення провадження у справі. Тому за їх наявності розслідування у справі має тривати, а якщо строк досудового слідства спливає, слідчий повинен порушити перед відповідним прокурором клопотання про продовження строку слідства в порядку, передбаченому ст. 120 КПК. У Російській Федерації (РФ) провадження у справі може бути зупинено також у разі, якщо громадянин, реалізуючи своє право (ч. 4 ст. 125 Конституції РФ), вирішив звернутися зі скаргою до Конституційного Суду РФ. Згідно зі ст. 98 Закону РФ про Конституційний Суд останній у разі прийняття скарги до розгляду сповіщає про це орган, у провадженні якого перебуває справа. Одержавши таке повідомлення, слідчий, керуючись ст. 103 згаданого закону, може зупинити провадження до прийняття Конституційним Судом рішення за скаргою. За вітчизняним законодавством громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи також мають право на конституційне звернення (п. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 43 Закону України "Про Конституційний Суд України"), тобто на заявлення письмового клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (ч. 1 ст. 42 згаданого Закону). Згідно з ч. З ст. 57 того ж Закону строк провадження у справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати 6 місяців. Доцільно було б у КПК регламентувати підставу до зупинення досудового слідства у кримінальній справі, пов'язану з поданням і розглядом конституційного звернення обвинуваченого про тлумачення застосованого щодо нього закону і Конституції України. Шестимісячний строк конституційного провадження порівняно зі строком, на який зупиняється досудове слідство за іншими підставами, не є значним. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "1. ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ, УМОВИ І ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА" |
||
|
||