Цивільне судочинство (цивільний процес) - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, що визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків, а також цивільних процесуальних дій, за допомогою яких вони реалізуються їх суб 'ектами - судом і учасниками процесу.
Відповідно до сг. 1 ЦПК завданнями цивільної о судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного справедливого, неупередже-ного та своєчасного розгляду і вирішення цивільних цивільних справ у повній відповідноси і чинним законодавством, справ і метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних пран, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Законодавство про цивільне судочинство встановлюс єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками в три види проваджень (ч. З ст. 15 ЦПК):
позовне;
окреме;
наказне.
Справи позовного провадження характеризуються наявніс-по двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.
Справи окре.иого провадження спрямовуються на встановленим певних обставин, наявносіі юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.
Справи наказного провадження полягають у спрощеній процедурі розгляду ряду матеріально-правових вимог, які ха-р:ікісризуютьсм явною очевидністю.
Цивільне судочинство складається з окремих етапів, або стадій. Стадія - це сукупність процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчо» метою. В теорії цивільного процесуального права немає єдиного підходу до класифікації стадій цивільного процесу, їх виділення та термінологічного визначення.
Стадіями цивільного процесу можна назвати:
відкритгя провадження у цивільній справі,
підготовку справи до судового розгляду,
судовий розгляд.
Ці стадії об'єднуються у провадження в суді першої інстанції і визнаються обов'язковими, що означає їх наявність у всіх цивільних справах.
Іншими, факультативними стадіями і:
- апеляційне провадження,
касаційне провадження,
перегляд цивільної справи у зв'язку з винятковими обста
винами,
перегляд справи за нововиявленими обставинами,
виконання рішення.
|
- Тема 12. Адміністративний процес
провадження, які розглядаються і судами, і спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, в другому - тільки як провадження в справах про адміністративні проступки. Іноді, адміністративний процес, у вузькому розумінні, розгядають як юрисдикційні провадження. Провадження, які складають структуру адміністративного процесу, можна класифікувати на два види: а) такі, що розглядаються у судовому
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
провадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в демократичній, правовій державі. Однак вирішення цього дійсно історичного завдання є досить складною справою. Адже існуючий стан українського адміністративного законодавства характеризується, умовно кажучи, "залишковими" явищами колишньої тоталітарно-бюрократичної держави,
- 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
провадження та роз'яснює особі її можливість звернення до суду за встановленням відповідної обставини або факту; нотаріальна структура керується та контролюється Міністерством юстиції. Такі ознаки дозволяють порівняти нотаріусів з органами реєстрації актів громадянського стану, ознаки яких дуже схожі, хоча в нотаріальному процесі завдання та засоби мають значно ширші межі. Якщо порівнювати далі,
- 4. Нотаріальний процес і його стадії.
проваджень або нотаріальних дій, якщо за однією заявою вчиняється одне провадження, та нотаріально-процесуальних правовідносин, які виникають під час вчинення нотаріального провадження. До компетенції нотаріальних органів належать різні за складністю провадження. Іноді навіть здається, що в окремих нотаріальних провадженнях робота нотаріуса складається лише з механічних, а не правових дій
- 22. Суд - обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Відводи.
провадження та в інших випадках, передбачених законом, здійснюється судом колегіально: - у судах апеляційної інстанції цивільні справи розглядаються колегією у складі трьох суддів, з числа яких в установленому законом порядку визначається головуючий; у суді касаційної інстанції - колегією у складі п'яти суд дів; у зв'язку з винятковими обставинами - колегією суддів судової палати у цивільних
- 32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
провадження у цивільній справі - звернення до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів (ч. 1 ст. 45 ЦПК України); подання заяви і скарги про апеляційне оскарження рішення і ухвали суду першої інстанції (статті 292, 295 ЦПК України); подання касаційної скарги на рішення і ухвалу суду першої і апеляційної інстанції (ст. 324 ЦПК України);
- 63. Пред'явлення позову. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу.
провадження у справі вирішується суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, про що постановляється ухвала. Значення дії суду щодо відкриття провадження у справи надзвичайно важливе, оскільки саме з цього моменту настають матеріально-правові наслідки, шо випливають із порушення цивільної справи. Ухвала про
- 74. Ухвали суду першої інстанції.
провадження у справі та його розвиток неможливі. Така чисельність підстав винесеній ухвал та їх зміст робить можливим і потрібним проведення їх класифікації за різноманітними критеріями. За стадіями, в яких постановляються ухвали у суді першої інстанції, їх слід поділити на ухвали, які виносяться при відкритті провадженні у справі (зокрема і і, які можуть постановлятися до подання заяви,
- 95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.
провадження базується на його основних принципах, однак реалізація деяких з них має свої особливості, шо обумовлені спеціальною метою цього провадження - розглянути постановлені судові рішення, які набрали законної сили, на предмет їх відповідності нормалі матеріального та процесуального права. Умовно можна виділити три складові частини касаційного провадження: порушення касаційного провадження;
- 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
провадження у зв'язку із ново-виявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, насамперед, істотні для справи обставши, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Питания про те, чи є істотними обставини, які виявлено, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте об'єктивним критерієм віднесення пововиявлених обставин до істотних можна
|