| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. |
||
|
Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає мож-шшісіь зміни правового стану осіб шляхом визнання їх безше-но відсутніми або оголошення померлими в судовому иоряд ку. Безвісна відсутність громадян може бути пов'язана із сти-чіііннм лихом, нещасними випадками та будь-якими іншими обставинами. Відсутність фізичної особи у місці постійного проживання або переважною перебування, а також відсутність відомостей про це притом тривалого часу створює невизначеність у тих або інших правовідносинах для певного кола осіб, що перешкоджає здійсненню ними суб'єктивних прав. У зв'язку з необхідністю захисту інтересів осіб, які перебувають у певних правовідносинах з особою, щодо якої тривалий час немає відомостей в місці її проживання, виникає потреба у зміні правового стану такої особи. Підсудність справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою встановлена законом З урахуванням інтересів фізичних і юридичних осіб, здійснення суб"єктивних прав та виконання обов'язків яких залежить від рішення суду по справі. Ці справи розглядаються судом за місцем проживання або знаходження заявника. Місцем проживання визнається тс місце, де фізична особа постійно або переважно проживає. Місцем прожинання фізичної особи у віці від 10 до 14 років, або осіб, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їхніх батьків (усиновителів) або опікунів (ст. 29 ЦК). Місцем знаходження юридичної особи визнається місце її державної реєстрації (ст. 93 ЦК). У ЦПК не іаліачено, хто саме може шерпу іися до суду з вимогою про ви знання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення П померлою. При вирішенні питання про суб'єкт звернення слід застосовувати ст. 4 ЦПК, відповідно до якої справа в суді може бути порушена особою, яка мас заінтересо-ианіеп. у і.міііі правового стану відсутньої особи. Заява по справі про пишання громадянина безвісно відсутнім або оголошення Кого померлим мас відповідати загальним вимогам, закріп кпим сі IIі» ЦПК. Вона подається у письмовій формі та мас містити: назву суду, до якого подасться заява; точну назву заявника, його місце проживання або знахо і ня, а також назву представника заявника, коли ним порушується справа; чітко сформульовану вимогу, з якою звертається до суду заявник; виклад обставин, якими заявник обірун-товус свої вимнім, та зазначення доказів, що підтверджують ці вимоги, а також підпис заявника або його представника із за-ін.іменням часу подання заяви. В ході підготовки до розгляду справ про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим суддя повинен встановити осіб (родичів, співробітників та інших), які можуть дати відомості про відсутнього, а також запитати відповідні організації за останнім місцем його роботи про наявність відомостей щодо відсутнього. Суддя має також визначити коло осіб, які заінтересовані в розгляді справи, та з'ясу-ііаіи їхнє процесуальне становище, допустити або залучити їх до участі в процесі та повідомити нро місце і час розгляду справи. Коло таких осіб зумовлюється мстою, з якою заявникові необхідно визнані громадянина безвісно відсутнім або оголосити ного померлим. Як МШтерооомнІ особи можуть німій участь у справі члени родини шинника та інші особи, що мають право на одержання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, якщо справа порушена з метою призначення пенсії заявникові або його дням Відповідно до ст. 248 ЦПК сул нри відкрити провадження у справі вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над млином фізичної особи, місце перебування якої невідоме, якщо такої не встановлено. Безпосередньо дії, спрямовані на опіку над майном, здійснюються згідно із ст. 44 ЦК нотаріусом у порядку, встановленому ЦК, Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Справи розглядаються у відкритому судовому засіданні з участю заяшшка та шішсрссованпх осіб, а також свідків та інших осіб, які сприяють здійсненню правосуддя. Суд мас відмовити у задоволенні заяви, якщо буде встановлено місце перебування громадянина, щодо якого вирішується ниіанни про визнання його померлим, так само як і в разі, якщо буде з'ясовано, що строк невідомості місця перебування іромадяпина не відповідає зазначеному в законі. У резолютивній часіині рішення про задоволення заяви зазначаються не гільп дані про особу людини, яка визнається безвісно відсутньою чи оголошується померлою, але і початок безвісної відсутності або день смерті такої фізичної особи, які шгшачаються відповідно до правил, встановлених законом. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про відсутнього, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, цю йдо за тим, в якому були одержані останні відомості про нього, а за неможливості встановити цей місяць - 1 січня наступного року (ст. 43 ЦК). Днем смерті іромадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду. У разі оголошення померлим іромадянина, який пропан без вісті за обстанин, що заірожували смертю або даюіь ніде шву припускати ного загибель від певного нещасного ии палку, суд може визнати днем смерті цього іромадянина день його гаданої загибелі (ст. 46 ЦК). Рішення, яке набрало законної сили, породжує певні нраво-ш наслідки: у непрацездатних членів сім'ї виникає право па пенсію; подружжя такої особи мас право розірвати шлюб у спрощеному порядку; з'являється можливість усиновлювати дней без згоди відсутнього та ін. Визнаній особи безвісно відсутньою має умовний характер, спричинений нсішіначсшсію цивільних га інших відносин за учасгю відсутньої особи. Тому у разі, якщо фізична особа, щодо якої ухвалено рішення суду про ви знання її безвісно відсутньою, з'явилась, рішення суду скасовується. Відповідно до сг. 250 ЦПК у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою чи оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцем перебування особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника і а інших заінтересованих осіб і скасовує свое рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Із заявою про скасування рішення суду може звернутися безпосередньо особа, щодо якої ухвалене рішення, та інші заінтересовані особи, що потерпають від її відсутності. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "82. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою." |
||
|
||