Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Склад правопорушення |
||
Склад правопорушення являє собою сукупність наступних елементів: об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. Об'єкт правопорушення - це ті явища навколишнього світу, на які спрямовано протиправне діяння. Виділяють загальний, родовий і безпосередній об'єкт правопорушення. Загальний об'єкт - це суспільні відносини, що охороняються правом. Родовий об'єкт - група однорідних суспільних відносин, на які посягає правопорушник. У трудовому праві це, наприклад, дисципліна праці, у сімейному праві - порядок і умови укладення шлюбу. Родовий об'єкт правопорушення конкретизує загальний об'єкт зазіхання, вказуючи на певні групи суспільних відносин, які зазнали порушення. Безпосередній об'єкт - це конкретні блага, особистість, її здоров'я, честь і т.д., на які посягає правопорушник. Будь-яке правонару 173 Тема 13. Правомірна поведінка, порушення 174 шення зазіхає одночасно на загальний, родовий і безпосередній об'єкт. Об'єктивна сторона - це зовнішній прояв протиправності діяння. Об'єктивна сторона включає такі елементи: а) діяння, б) протиправність; в) шкоду, заподіяну діянням; г) причинний зв'язок між діянням і шкодою. За об'єктивною стороні можна судити про те, що сталося і якої шкоди завдано. Шкода, заподіяна діянням - це несприятливі і тому небажані наслідки, що настають в результаті правопорушення. Ці несприятливі наслідки можуть бути майнового (втрата майна), немайнового (образа), організаційного (позбавлення можливості здійснити своє право), особистого (позбавлення життя) та іншого характеру. Між діянням і шкодою має існувати причинно-наслідковий зв'язок. Суб'єкт правопорушення - це особа, яка вчинила правопорушення. Суб'єктом правопорушення визнається тільки деликтоспособное обличчя. Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у вині, тобто в психічному відношенні особи до скоєного правопорушення і настали наслідків. Умисел ділиться на прямий і непрямий. Прямий умисел виявляється в тому, що особа усвідомлює протиправність свого діяння і бажає настання суспільно небезпечних наслідків. При непрямому намірі особа знає про протиправність свого діяння і свідомо допускає настання шкідливих наслідків. Необережність має дві форми: недбалість і самовпевненість. Недбалість полягає в тому, що особа не віддає собі звіту в протиправності своєї поведінки, не передбачає його наслідків, хоча може і повинно їх передбачити (скидання сміття з даху). Самовпевненість означає, що особа усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його небезпечний результат, але легковажно розраховує його запобігти (перевищення швидкості). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Склад правопорушення " |
||
|