Існування людини завжди пов'язане з якою-небудь діяльністю, тобто активним втручанням у природне середовище або середовище, пов'язану з певними соціальними відносинами. Виявляючи свою активність, індивід прагне змінити, пристосувати або не допустити настання якої-небудь події або прискорити його. Подібна діяльність може бути корисною, шкідливою або нейтральною для суспільства. Іншими словами, діяльна сторона поведінки виражається в певному впливі на навколишній світ. Що ж до складових частин людської діяльності, то вона підрозділяється на психічну і фізичну активність.
Злочинне поведінка людини відрізняється від звичайного тим, що являє собою небезпеку для суспільних інтересів. У злочині психічну діяльність прийнято називати суб'єктивною стороною. Фізичну, яка полягає в рухах тіла і у відповідних змінах, які вони викликають у зовнішньому світі, називають об'єктивною, тобто зовнішньою стороною людської поведінки.
У найзагальнішому сенсі об'єктивна сторона злочинної діяльності - це реалізація задуманої суб'єктом мети шляхом активного втручання в хід подій і явищ зовнішнього світу або, навпаки, відмова від такого втручання при наявності правового обов'язку діяти. Вона включає також і наслідки цієї діяльності, а також і причинний зв'язок між ними.
Злочин - це явище нормативного характеру, тобто до фактичної сторони діяльності людини додається її нормативна оцінка. Норма кримінального права перетворює за допомогою юридичної формули конкретне пре-
Ступне дію в юридичний склад правопорушення. Дія може бути визнано злочином лише за наявності певних компонентів активності особи, утворюючи юридичні ознаки складу злочину, його об'єктивної сторони, інші ж елементи дії, не позначені в нормі права, значення не мають. Тому ми вважаємо, що слід розрізняти об'єктивну сторону злочину і об'єктивну сторону складу злочину. Саме про неї піде мова в цій главі. Об'єктивна сторона складу злочину - це сукупність юридично значущих ознак, що характеризують зовнішню сторону злочинного діяння. До неї відносяться обов'язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (бездіяльність) і його результат, причинний зв'язок між ними, а також факультативні: обстановка, час, місце і спосіб вчинення злочину.
|
- Весь процес практичного застосування норм права зазвичай зображують у формі силогізму, де роль великої посилки грає правова норма, роль малої посилки-сам конкретний випадок, і в якості висновку виступає відповідна юридична кваліфікація цього випадку
понять, якими ми користуємося при реалізації кримінально-правових норм, викликає, як ми бачили вище, різні тлумачення, що не сприяє конструктивному вирішенню поставленої проблеми. Для подолання цих разноречій та створення більш досконалої теорії обгрунтування кримінальної відповідальності 'в основу вчення про склад злочину має бути покладена наукова методологія, яка вимагає при
- Види і стадії адміністративного права
поняття предупр., ст. 284 Так процедура оформлення попередження, що виноситься на місці вчинення порушення правил дорожнього руху регламентовано інструкцією з організації в ОВС провадження у справах про адмініст-ративних правопорушення правил дорожнього руху та інших норм, що діють у сфері безпеки дорожнього руху. Згідно дан-ної інструкції порушнику вручається
- 3. ПРО6 помилках, прогалинах й викривлення у висвітленні історії Вітчизняної війни 1812 року
зрозумілий патріотизм, з одного боку, та ідеологічні установки тоталітарного режиму - з іншого, посували істориків на замовчування або перекручення правди. До ще більшого жаль, численні помилки і перекручення в описі війни знайшли міцне місце в шкільних та вузівських підручниках. І лише в останні роки правда про війну 1812 року починає відновлюватися. Підручники теж стали ближче до істини в
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Поняття «революція» можна розкрити так: революція - це відносно швидке, радикальне, насильницьку зміну політичної та соціальної структур, а також основних систем цінностей, які склалися в суспільстві. Тільки революції, на відміну від змов, бунтів, путчів, палацових переворотів, призводять до глобальної зламу старих підвалин. Події, що сталися в Росії протягом 12 років (з 1905 по 1917
- 5. Громадянська війна. Політика «воєнного комунізму» (1917-1921 рр..)
Понять «громадянська війна »і« інтервенція ». Історичні витоки громадянської війни, що стоять за нею сили. Співвідношення протиборчих сил. Періодизація громадянської війни та взаємозв'язок її з ін-тервенціей. Білий і червоний терор, його причини, хід і результати. Підсумки громадянської війни, перехід від громадянської війни до громадянського миру та ін Зупинимося на деяких з цих проблем, які найбільше
- 8. Про характер суспільного ладу в СРСР наприкінці 1930-х рр..
поняттям «остаточної перемоги». Ці висновки, закріплені в партійно-державних документах, не могли піддаватися сумніву, тому протягом півстоліття історіографія змушена була посилено доводити за допомогою конкретних фактів теза про побудову до кінця 30-х рр.. в СРСР соціалістичного суспільства. Але подсознатель-но все більше міцніла й інша думка. Чим далі розвивалися події і
- 1. Велика Вітчизняна війна
поняття раптовості, непідготовленості армії, переваги ворога. Виправдовуючи відступ в глиб країни, Сталін висунув ідею «заманювання» ворога і «контрнаступу як головного способу військових дій в справедливих війнах». Історикам необхідно було підганяти факти під основні висловлювання вождя. Основне число досліджень присвячувалося великим битвам, героїзму радянського народу,
- Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
поняття арбітражного процесу. Арбітражний процес є встановлена нормами арбітражного процесуального права форма діяльності арбітражних судів, спрямована на захист оспорюваного чи порушеного права організацій та громадян-підприємців, а в деяких випадках - і інших осіб. Цілком можливо також охарактеризувати арбітражний процес як визначається нормами арбітражного процесуального
- 3. судопроізводственних ПРИНЦИПИ АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
поняття змагальності не використовувалося. Вперше як принцип змагальність отримала законодавче закріплення в Арбітражному процесуальному кодексі Російської Федерації 1995 (далі - АПК РФ 1995 року), в статті 7 якого фактично була відтворена формулювання статті 123 Конституції Російської Федерації: «... судочинство в арбітражному суді здійснюється на основі
- 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
поняття економічної діяльності, ні поняття економічного спору нормативно не визначені. Це й дає підстави для обмежувального тлумачення меж компетенції арбітражних судів. Поняття економічної діяльності широко використовується в Конституції РФ (ст. 8, 34) і пов'язується з певною сферою суспільних відносин. Конституційне значення набуває і категорія економічного
|