Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 - перейти до змісту підручника

§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності


Статтею 5 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" закріплено вихідне положення, яким необхідно користуватися при визначенні правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної діяльності. Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;
об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність.
Щодо цього пункту Закону Д. В. Задихайло справедливо зазначає: "Дискусійним є питання віднесення до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності об'єднань фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України. Не зовсім зрозуміло тоді, хто є суб'єктом зовнішньоекономічного контракту" :
структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені Законом України (ст. 3).
Вищевикладений перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, закріплений у згаданому Законі. Говорячи про фізичних осіб як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, слід зазначити, що такими вони визначаються з моменту набуття ними повної цивільної дієздатності згідно законодавства України, за умов їх постійного проживання в Україні та реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності, відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" .
Підприємства, організації мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Постійним місцезнаходженням юридичної особи визнається місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності.
Отже, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можна поділити на:
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Наявність саме цих двох категорій суб'єктів дає змогу надати лише певним проведеним ними операціям та укладеним угодам характеру зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 3 "Порядку здійснення іноземними суб'єктами господарської діяльності операцій з продукцією українського походження на території України, що не вивозиться з митної території України" , операції з продукцією українського походження, яка була отримана у власність іноземним суб'єктом господарської діяльності на території України і не вивозиться з митної території України, а продається, обмінюється чи передається іншим особам, вважається підприємницькою діяльністю на території України й оподатковується відповідно до законодавства України.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав.
Так, деякі операції іноземні суб'єкти господарської діяльності можуть здійснювати лише за наявності в Україні офіційно зареєстрованого представництва.
Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності - установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
Порядок відкриття та процедури реєстрації іноземними суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, своїх представництв на території України встановлено "Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні" .
Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на одержання будь-якої інформації, необхідної для здійснення цієї діяльності, що не становить державної або комерційної таємниці. Обсяг інформації, що становить державну таємницю, визначається згідно із законами України.
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.
До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".
На території України згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:
національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;
режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та (або) буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в межах спеціального режиму, визначеного нижче.
Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;
спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон згідно із ст. 24 цього Закону, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до ст. 25 цього Закону.
Україна може укладати з державами, які мають спільні з Україною морські та (або) сухопутні кордони, двосторонні та (або) багатосторонні договори, що встановлюють на основі взаємності спеціальні правові режими торгівлі, товарообігу (прикордонна, прибережна торгівля та інші) і передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та суб'єктів господарської діяльності цих держав у відносинах з ними.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності"
  1. 2. Індикативні ціни
    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні й виконанні зовнішньоекономічних угод (контрактів). Інакше кажучи контрактна ціна на відповідний товар має дорівнювати IЦ або перевищувати її. При укладенні угоди або при попередніх переговорах про ціну товару варто приділити увагу умовам постачання товару (в редакції Iнкотермс 2000), що застосовуються при
  2. § 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
    суб'єктів і перш за все заходів правового характеру, встановлення ефективної системи валютного контролю. Правила обігу валютних цінностей регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та іншими нормативно-правовими актами.
  3. 1.1. Поняття та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
    суб'єктів господарської діяльності регулюють в основному такі нормативні акти: розд. VII Господарського кодексу України від 16.01.2003, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльность» від 16.04.1991, Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994, Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1995, Закон
  4. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
    суб'єктами господарювання визначаються Господарським Кодексом України (далі - ГК), Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон) та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 377 ГК зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетину митного кордону України майном, зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГК,
  5. 1.2. Види зовнішньоекономічної діяльності
    суб'єкти цієї діяльності, належать: експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових,
  6. 2.1. Поняття та порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту)
    суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контр- агентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Варто наголосити, що в ст. 382 ГК не наводиться визначення зовнішньоекономічного договору, а лише зазначається, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні
  7. Експорт (експорт товарів)
    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі). Реекспорт (реекспорт товарів) - продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію
  8. Імпорт (імпорт товарів)
    суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з увезенням або без увезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладення
  9. 2.2. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)
    суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону . Від імені суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, що є юридичними особами, зовнішньоекономічний договір
  10. 2.3. Порядок обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
    суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України в Торгово-промислову палату України або в регіональну Торгово-промислову палату для отримання сертифіката про походження товару. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) дійсна для митного оформлення експортної продукції протягом 12 місяців з дати її оформлення. Заявник має право оскаржити відмову в реєстрації контракту
© 2014-2022  ibib.ltd.ua