Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одіссей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

50. Товарообмінні (бартерні) зовнішньоекономічні операції


Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження у Законі України "Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. (далі - Закон) . Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, що викликає скорочення валютних надходжень в Україну.
Відповідно до ст. 1 Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, що не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, обумовленими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на момент укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.
У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.
У Законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Разом з тим. Закон передбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 1.4).
Важливе значення має встановлення в Законі терміну бартерних операцій - часових меж дії, виконання бартерних операцій. Відповідно до Закону граничний термін між експортом товарів за бартерним договором і зустрічним імпортом - 90 календарних днів. Згідно ст.2.1 Закону товари, імпортовані за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Закон встановлює скорочений термін бартерної операції при експорті високоліквідних товарів - строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
На протягом цього терміну не робить впливу переоформлення бартерного договору - цей строк не переривається і не поновлюється.
У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби Україна (ст. 2.3).
У Законі передбачена санкція за порушення 90-денного терміну ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, - пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів ( робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може бути більше розміру заборгованості.
Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, зазначені терміни зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не визиску-ється. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинні бути підтверджені довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку (ст. 3.2).
Згідно ст.3.3 Закону, у разі прийняття судом, арбітражним судом. Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, в тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, вищевказані строки зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду вищевказані терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення , включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.
У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення зазначених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом (ст. 3.3).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 50. Товарообмінні (бартерні) зовнішньоекономічні операції "
  1. Зміст
    бартерні) зовнішньоекономічні операції 51. Захист прав і законних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності 52. Санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність 53. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності 54. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Захист інвестицій 55. Інвестування за кордон 56. Поняття,
  2. 43. Поняття, види не Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
    товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; операції з придбання, продажу та обміну
  3. 46. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
    товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею. Цим Указом затверджено Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Для відмови в реєстрації можуть бути такі підстави: - відсутність низки документів, необхідних для реєстрації; - невідповідність умов договору (контракту) законодавству України; - застосування до суб'єкта
  4. 21. Види ЗЕД (загальна характеристика)
    товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на
  5. 42. Заборони, обмеження і забезпечувальні заходи щодо імпорту, експорту і транзиту товарів і послуг. Експортний контроль
    товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею. Переліки таких товарів визначаються Міністерством економіки України (Указ Президента України від 07.11.94 р. № 659/94; наказ Міністерства економіки України від 29.06.2000 р. №
  6. 2. Форма зовнішньоекономічного договору (контракту)
    товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та видів їх діяльності. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його укладення, якщо сторонами не узгоджено інше, і відображаються в умовах контракту. До умов, які
  7. 19. Поняття і зміст бартерного контракту
    товарообмінної (бартерної) операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності дано в ст.1 Закону України "Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. (див. докладніше розділ 1, питання 50). Міжнародним договором про зустрічні поставки, або бартерним договором, іменують угоду між комерційними підприємствами різних країн про
  8. 20. Принципи правового регулювання ЗЕД
    товарообмінних і інших зовнішньоекономічних
  9. 41. Ліцензування і квотування експортно-імпортних операцій
    бартерні) операції суб'єктів ЗЕД, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки України в разі негативного сальдо балансу розрахунків суб'єкта ЗЕД за попередній фінансовий рік. Зазначений суб'єкт зобов'язаний додати банківську довідку про стан його розрахунків до заявки на ліцензію. Міністерство не має права відмовити в ліцензії у разі, якщо сальдо
  10. 22. Особливості вивозу та реалізації готової продукції, виготовленої з давальницької сировини
    товарообмінних) операціях. Готова продукція, виготовлена ??українським замовником з урахуванням вимог Закону з давальницької сировини, що ввозиться на митну територію України, звільняється від обкладення ввізним митом, податками та зборами (крім акцизних та митних зборів), що справляються при імпорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та