| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
50. Товарообмінні (бартерні) зовнішньоекономічні операції |
||
|
Специфіка правового регулювання бартерних операцій знайшла своє вираження у Законі України "Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. (далі - Закон) . Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, що викликає скорочення валютних надходжень в Україну. Відповідно до ст. 1 Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, що не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, обумовленими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на момент укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют. У Законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Разом з тим. Закон передбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 1.4). Закон встановлює скорочений термін бартерної операції при експорті високоліквідних товарів - строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. На протягом цього терміну не робить впливу переоформлення бартерного договору - цей строк не переривається і не поновлюється. У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби Україна (ст. 2.3). У Законі передбачена санкція за порушення 90-денного терміну ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, - пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може бути більше розміру заборгованості. Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, зазначені терміни зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не визиску-ється. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинні бути підтверджені довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку (ст. 3.2). У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду вищевказані терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення , включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено. У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення зазначених термінів не сплачується з дня прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом (ст. 3.3). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 50. Товарообмінні (бартерні) зовнішньоекономічні операції " |
||
|
||