Цивільно-правові відносини - врегульовані нормами цивільного права майнові
та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають юридична рівними
носіями прав та обов'язків. Відповідно до статей 1, 2 Цивільного кодексу
України зазначені відносини виникають у: державних, кооперативних та інших
громадських Організацій між собою громадян із громадськими організаціями:
громадян між собою. Для цивільно-правових відносин є характерними
специфічні ознаки цивільно-правові відносини - це майнові та особисті
немайнові відносини; учасники цих відносин характеризуються майновою
відокремленістю та юридичною рівністю; юридичні права та обов'язки
суб'єктів цивільно-правових відносин виникають, змінюються або припиняються
на підставі юридичних фактів. Цивільно-правові відносини складаються з
трьох основних елементів: суб'єктів, об'єктів і змісту. Суб'єктами цивільно-
правових відносин можуть бути фізичні та юридичні особи. Правові відносини
між фізичними особами виникають здебільшого з приводу матеріальних,
духовних та інших потреб. З урахуванням зазначеного об'єктами цивільно-
правових відносин можуть бути: речі, дії, продукти творчої діяльності,
особисті немайнові блага. Змістом цивільно-правових відносин є цивільні
права та обов'язки суб'єктів таких відносин. Цивільно-правові відносини
поділяються на такі види: за змістом: майнові спрямовані на задоволення
майнових інтересів немайнові задоволення особистих інтересів за зв'язком
учасників відносин: абсолютні, суб'єктові протистоїть як зобов'язаний
суб'єкт невизначене коло осіб. відносні суб'єктові протистоїть конкретно
визначена особа залежно від об'єкта правових відносин: речові, об'єктом
яких є речі (наприклад, відносини володіння та користування майном)
зобов'язальні, тобто правовідносини, об'єктом яких є виконання відповідних
зобов'язань залежно від структури: прості за яких одній стороні належить
тільки право, а іншій - тільки обов'язок складні за яких дві сторони мають
як права, так і обов'язки за характером нормативного спрямування:
регулятивні в основу яких покладено дію " норм, спрямованих на регулювання
відносин між їх учасниками; охоронні ци, що виникають унаслідок порушення
цивільних прав одного з суб'єктів і спрямовані на їх відновлення. Цивільно-
правові відносини виникають, змінюються або припиняються на підставі
юридичних фактів, тобто обставин, які мають юридичне значення і породжують
певні правові наслідки. Цивільний кодекс України (ст. 4) передбачає, що
цивільні права та обов'язки виникають унаслідок: угод; адміністративних
актів; відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення
творів науки, літератури і мистецтва; заподіяння шкоди іншій особі;
придбання або збереження майна коштом іншої особи без достатніх підстав;
інших дій громадян та організацій.
|
- Тема 4. Державна служба та державні службовці
цивільні та спеціалізовані дер жавні службовці; - обсягу посадових обов'язків - посадові особи і особи, що не є посадовими; - характеру повноважень, що визначають роль і ступінь участі у здійсненні державно-владних функцій - керівники, спеціаліс ти, технічні виконавці. Під час вивчення даної теми студенту необхідно уяснити, що юридична відповідальність виступає важливим елементом правового
- 22. Суд - обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Відводи.
цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який діє як суд. У випадках, встановлених ЦПК, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Розгляд справ у порядку апеляційного та касаційного провадження та в інших випадках, передбачених
- 60. Позовна заява та її реквізити.
цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої у порядку, встановленому ЦПК України (ч. 1 ст. 122 ЦПК України). За змістом у позовній заяві мають бути зазначені усі елементи позову та інші дані, необхідні для провадження у справі, передбачені ст. 119 ЦПК України. Позовна заява, до подання якої постановляється ухвала про забезпечення доказів або позову, повинна містити про
- 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст)
цивільні процесуальні правовідносини між судом, прокурором, органами державної влади, органами місцевого самоврядування виникають тоді, коли останні, здійснюючи покладені на них обов'язки, покликані захищати права інших осіб та інтереси держави. В передбачених законом випадках підприємства і установи, виходячи з суспільних інтересів, беруть участь у справі в цивільному процесі для захисту інших
- § 3. Поняття та система господарського
законодавства
цивільні відносини), що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Разом з тим ГК містить положення, що передбачають застосування до регулювання господарських відносин положень ЦК (наприклад, у ст. 175 ГК зазначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням
- Тема 1. Предмет і система цивільного
процесуального права
цивільні процесуальні санкції. В санкціях впроваджено позитивне зобов'язання і примушування, що характеризує їх імперативність. Диспозитивність як метод правового регулювання проявляється в правовому становищі сторін: позивача і відповідача. Цей спосіб характеризується дозволом і визначається правом суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин на активну поведінку в межах, встановлених ЦПК
- Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
цивільні, трудові, сімейні та ін. Ця класифікація є основою для судової статистики, сприяє узагальненню практики, розробці постанов пленуму Верховного суду України. Позови за процесуальною ознакою поділяються на позови: про визнання; про присудження; перетворювальні. Позови про визнання обмежуються вимогою про визнання наявності, відсутності, припинення правовідношення. Позови про
- Тема 25. Цивільні процесуальні права
іноземних громадян і осіб без громадянства.
Судові доручення. Міжнародні договори
цивільні справи в суді особисто або через своїх представників (ст. 110 ЦПК). Представниками в суді можуть бути адвокати, інші особи, допущені судом до представництва, а також консули (таке представництво виникає на підставі міжнародного договору). До справ з участю іноземного елементу застосовується правило про обов'язок доказування та подання доказів (ст. 30 ЦПК України). Кожна зі сторін, у
- Виклик до суду
цивільній справі між тими самими особами, яке вступило в законну силу. Процесуальне правонаступництво - це заміна належної сторони у спірному правовідношенні у випадку її вибуття із цивільної справи. Процесуальне представництво - правовідношення, в силу якого одна особа здійснює в суді процесуальні дії від імені та в інтересах іншої особи в межах наданих їй повноважень. Процесуальний строк -
- § 3, Види, способи і типи правового регулювання
цивільні, трудові, сімейні, - тип правового регулювання, що ґрунтується на загальній забороні, у рамках якої закон встановлює конкретні дозволи. Сутність спеціально-дозвільного режиму виражається принципом: «заборонено все, крім прямо дозволеного законом». За цим типом регулювання встановлюються правові статуси та функції посадових осіб, держав- 498 житлові та інші правовідносини
|