Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Ярошенко І. С.. Цивільне процесуальне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ,2003. - 159 с., 2003 - перейти до змісту підручника

Тема 25. Цивільні процесуальні права іноземних громадян і осіб без громадянства. Судові доручення. Міжнародні договори



Під міжнародним цивільним процесом у науці міжнародного приватного права розуміють сукупність питань процесуального характеру, пов'язаних із захистом прав іноземців та іноземних юридичних осіб у суді та господарському суді. Термін «міжна- родний цивільний процес» має умовний характер. Зазвичай до нього відносять такі питання: 1) визначення підсудності по справах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових правовідносин з іноземним елементом; 2) процесуальне становище іноземців; 3) процесуальне становище іноземної держави та її дипломатичних і консульських представників; 4) судові докази в цивільних справах з іноземним елементом; 5) звернення до іноземних судів із судовими дорученнями; 6) визнання та примусове виконання іноземних судових рішень; 7) розгляд спорів у порядку арбітражу та ін. Питання цивільного судочинства з іноземним елементом є складовою частиною цивільного процесуального права України. Згідно зі ст.ст. 423, 424 ЦПК іноземні громадяни, іноземні підприємства та організації й особи без громадянства мають право звертатися до судів України. Іноземні громадяни - це особи, які належать до громадянства іноземних держав. Особи без громадянства - це особи, які не належать до громадянства будь-якої держави. Іноземні юридичні особи - це такі підприємства та організації, які засновані за межами України за законами тієї країни, де вони створені. Особи без громадянства користуються цивільними процесуальними правами нарівні з громадянами України. Обсяг правового захисту, що надається іноземцям, визначається національним режимом. Поширення на іноземців національного режиму в цивільному судочинстві ґрунтується на принципі безумовності та не пов'язано з їх проживанням в Україні. Норми цивільного процесуального законодавства, якими визначені правила процесуальної правоздатності та дієздатності, підвідомчості, підсудності, процесуального становища учасників справи, поширюються на іноземців незалежно від того, чи передбачено законодавством їх держави рівнозначні права для громадян та юридичних осіб України (однак у порядку реторсії можуть бути встановлені певні обмеження).
Цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних громадян, підприємств та організацій, а також осіб без громадянства в Україні визначається цивільним процесуальним законодавством України, в якому відсутня прив'язка до іноземного елементу. По-іншому вирішуються питання про визначення процесуальної правоздатності та дієздатності у міжнародних договорах України (ст. 23 Конвенції держав СНД від 22 січня 1993 р.; ст. 22 Договору між Україною та Республікою Грузія від 9 січня 1995 р. та ін.). Підсудність судам цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації, а також у спорах, в яких хоча б одна сторона проживає за кордоном, визначаються законодавством України (ст. 4241 ЦПК України), тобто діють правила загальної, альтернативної (ст. 126 ЦПК), договірної (ст.ст. 127, 129 ЦПК), виключної (ст. 130 ЦПК) територіальної підсудності та пов'язаних між собою справ. Норми про розмежування компетенції судів у справах з участю іноземних громадян передбачені у міжнародних конвенціях і двосторонніх договорах України (Конвенція держав-членів СНД, Договір між Україною і Республікою Польща). Визначення підсудності в міжнародних договорах України не виключає можливості порушення тотожної справи в судах обох договірних сторін (ст. 26 Договору між Україною і Республікою Польща). Іноземці мають право вести цивільні справи в суді особисто або через своїх представників (ст. 110 ЦПК). Представниками в суді можуть бути адвокати, інші особи, допущені судом до представництва, а також консули (таке представництво виникає на підставі міжнародного договору). До справ з участю іноземного елементу застосовується правило про обов'язок доказування та подання доказів (ст. 30 ЦПК України). Кожна зі сторін, у тому числі й іноземець, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Під час здійснення провадження у цивільних справах може виникнути необхідність виконання процесуальних дій за межами території своєї держави.
Оскільки суд може діяти тільки в межах території своєї держави, виконання таких процесуальних дій можливе лише шляхом його звернення за сприянням до судових органів іншої держави (судове доручення). Виконання таких доручень називається наданням міжнародної правової допомоги. Процесуальний порядок виконання судових доручень у кожній країні регулюється її внутрішнім законодавством і міжнародними договорами, в яких вона бере участь. З питань надання правової допомоги суди різних країн зносяться між собою за посередництвом центральних органів (наприклад, Міністерства юстиції). Дія судового рішення, постановленого судом однієї з держав, обмежена територією цієї держави. Порядок визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів визначається відповідними міжнародними договорами України. Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту набрання ним законної сили (ст. 427 ЦПК України). Комплексним вирішенням питань визнання і виконання іноземних судових рішень присвячена Гаазька конвенція про визнання і виконання іноземних судових рішень у цивільних і торговельних справах від 1 лютого 1971 р. Література 1. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. 2. Закон України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів» від 29 листопада 2001 р. 3. Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. - К., 1996. 4. Штефан М. Й. Цивільний процес. - К., 2001. 5. Богуславский М. М. Международное частное право. - М., 1994. 6. Международное частное право. - Х., 1998. 7. Гусєв Є. Визначення міжнародної підсудності цивільних справ за участю іноземців на підставі договорів про правову допомогу // Радянське право. - 1991. - № 2. 8. Гнєздов О. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі // Право України. - 2001. - № 6.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Тема 25. Цивільні процесуальні права іноземних громадян і осіб без громадянства. Судові доручення. Міжнародні договори"
  1. ВСТУП
    темами, які передбачені навчальною програмою, у формі співбесід, дискусій з питань, що виносяться на розгляд за конкретною темою, аудиторних конференцій, запитань та відповідей, ділових ігор, вирішення проблемних ситуацій і практичних завдань тощо, а також аналізу узагальнень юридичної практики. Плани семінарських занять включають основні питання тем, які виносяться на розгляд. До кожної теми
  2. Тема 25. Цивільні процесуальні права іноземних громадян та осіб без громадянства
    права консула. Зробіть порівняльний аналіз повноважень процесуального представника і консула, який виступає представником у цивільному процесі. Задача 2 Що таке судовий імунітет іноземної держави? На чому він ґрунтується і на кого поширюється? Нормативно-правові акти та література Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - Х., 2001. Україна в міжнародно-правових
  3. 29. Поняття та значення процесуального представництва
    процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів. Представник у цивільному судочинстві покликаний виконувати дві функції - захищати права та інтереси осіб, які беруть участь у справі (здійснювати правозаступництво); представляти таких осіб, бути їх повіреними (здійснювати процесуальне представництво).
  4. Тема 14. Доказування і докази в цивільному процесі
    цивільній справі або захисники в кримінальній справі - по обставинах, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням обов'язків представника чи захисника (ст. 42 ЦПК). Не можуть бути свідками й особи, які мають юридичний інтерес у даній справі. Особиста зацікавленість особи у справі з підстав родинних, приятельських стосунків, ворожості до однієї зі сторін не є перепоною для її допиту як свідка.
  5. Виклик до суду
    тема правових норм, які регулюють діяльність і пов'язані з нею процесуальні відносини суду та інших учасників судової справи, що виникають при здійсненні судом правосуддя по цивільних справах. Ціна позову - грошова сума в гривнях, яка відображає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Поточний контроль знань студентів є засобом виявлення
  6. 34. Поняття судового представництва та його види. Процесуальні повноваження представника.
    цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі таких осіб не позбавляє їх права мати у цій самій справі представника. Проте не всі громадяни, майнові і особисті немайнові права та охоронювані законом інтереси яких потребують судового захисту, наділені цивільною процесуальною дієздатністю і можуть брати участь у цивільному процесі, особисто вести свої справи. Права і
  7. 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
    цивільні процесуальні правовідносини між судом, прокурором, органами державної влади, органами місцевого самоврядування виникають тоді, коли останні, здійснюючи покладені на них обов'язки, покликані захищати права інших осіб та інтереси держави. В передбачених законом випадках підприємства і установи, виходячи з суспільних інтересів, беруть участь у справі в цивільному процесі для захисту інших
  8. 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст )
    цивільні процесуальні правовідносини між судом, прокурором, органами державної влади, органами місцевого самоврядування виникають тоді, коли останні, здійснюючи покладені на них обов'язки, покликані захищати права інших осіб та інтереси держави. В передбачених законом випадках підприємства і установи, виходячи з суспільних інтересів, беруть участь у справі в цивільному процесі для захисту інших
  9. 3.3. Інші види правової допомоги
    тематизованих нормативно-правових актівщодо міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю. Наявність у іноземних громадян дипломатичного імунітетузумовлює значні особливості у кримінальному судочинстві. Надання правової допомоги здійснюється на підставі міжнародних угод та національного законодавства, а також на засадахвзаємності. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти
  10. Тема 18. Постанови суду першої інстанції
    процесуальній формі. Воля суду також виражається у певній формі, яка має назву «судові постанови». Постанови суду першої інстанції з приводу вирішення по суті справ позовного провадження, окремого провадження та тих, що виникають з адміністративно-правових відносин, називаються судовим рішенням. Рішення суду повинне бути законним і обґрунтованим. Законним вважається таке рішення, яким суд,