Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 3. Виявлення та фіксація слідів пам'яті


Сліди в широкому розумінні являють собою відображення, що виникли в матеріальному середовищі і виявляються зовні у вигляді появи нових або зміни старих ознак і властивостей. Об'єкт-носій змін - матеріальний, будь-які його зміни можуть бути виявлені за допомогою сучасних технічних засобів. Через це задачі щодо виявлення матеріальних слідів у криміналістиці зводяться до вдосконалення технічних засобів та методик дослідження та переходу з макрорівня на молекулярний і атомарний.
Слід пам'яті - ідеальне відображення в матеріальному субстраті - корі головного мозку людини. Складність виявлення слідів пам'яті зумовлена унікальністю ідеального сліду і особливостями джерела - людини, яка перебуває на вищому ступені соціального розвитку, має інтелект і конституційні права, котрі гарантують недоторканість особи. Тому звичайні засоби і методи виявлення та фіксації матеріальних слідів для людини як джерела придатні не всі, більшість з них регламентована рамками кримінально-процесуального закону.
Природа ідеальних відображень поки що залишається проблематичною, а методи і технічні засоби їх виявлення - в стадії розробки та експерименту.
У фундаментальних галузях знання багато явищ (властивостей), які безпосередньо не сприймаються, досліджують побічними методами, суть яких полягає в тому, що матеріальний носій (джерело інформації) піддають певній дії, і якщо в ньому зберігається якесь відображення-слід, то виникають нові ознаки (відповідні реакції), характер яких дозволяє стверджувати не тільки про наявність сліду-відображення, але й моделювати його властивості. У психології багато властивостей особи досліджуються саме побічними методами. Побічна діагностика дозволяє прогнозувати у суб'єкта ідеальних відображень.
Виявити слід пам'яті не означає зробити його видимим, оскільки це практично неможливо. Виявити побічним методом - це отримання від джерела такої інформації, яка б давала можливість прогнозувати, що він (джерело) знає про факт, котрий цікавить слідчого, але не бажає розкрити його зміст, оскільки це може погіршити його становище. Іноді мета вивчення сліду пам'яті практиками формулюється як встановлення причетності до певного факту (злочину, повідомлення, якимсь спеціальним знанням, відкриття), тобто особа знає про нього, але криється, маскує неправду, взагалі відмовляється спілкуватись.
Сліди пам'яті можна виявити двома способами: емпіричним та соціометричним. Емпіричний базується на здоровому глузді і результатах практичних спостережень. Якщо людина на допиті хвилюється, блідніє або червоніє, виникають мимовільні ідеомоторні рухи, проговірки, знижується темп мовлення і змінюється тембр голосу тощо, то вважається, що допитуваний щось приховує або говорить неправду. Такі припущення поки що не мають точних наукових підтверджень в повному обсязі. І справедливо, що деякі криміналісти таку діагностику вважають "гаданням на кавовій гущі" та недопустимим прийомом у слідчій практиці.
При прогнозуванні слідів пам'яті велику довіру викликають психологічні побічні методи, зокрема, проективні тести і психологічний експеримент. Однак і вони базуються на суб'єктивній оцінці реакцій досліджуваного на емоціогенний подразник. Емоційний експеримент рекомендований А. В. Дуловим в слідчу практику допиту, проте він критикується багатьма криміналістами.
У слідчій практиці немає досить надійних прийомів встановлення наявності слідів пам'яті. Задача розв'язується посередньо на емпіричному рівні під час спілкування з суб'єктом на допиті. В тактиці для цього розроблені спеціальні прийоми спілкування, наприклад, допит лжесвідка. Тут головним прийомом є запевнити допитуваного у необхідності вільного волевиявлення розкрити слід у пам'яті та сповістити його зміст. Навіть в цьому випадку про наявність сліду пам'яті можна лише здогадуватись, оскільки джерело може само себе оговорити. Процедура спілкування відбувається протягом попереднього слідства або оперативно-розшукових заходів, тому результати спілкування фіксуються в протоколах слідчих дій або оперативних матеріалах (актах, повідомленнях, пояснювальних записках тощо). Останнім часом емоційні реакції джерела, які спостерігає слідчий, рекомендується фіксувати шляхом відеозапису та кінозйомки.
Соціометричний підхід передбачає використання вимірювальних процедур, які фіксують за допомогою технічних засобів емоційно-психологічні реакції, які виникають у досліджуваного під час спілкування на пред'явлення емоціогенних подразників, спеціальних проективних тестів, прийомів пред'явлення йому речових доказів, викриваючих матеріалів справи (свідчень свідків та очевидців, висновків судових експертиз тощо).
Результати спостережень за допомогою приладів оцінюються у відповідності до принципу асоціації. Соціометричний підхід відповідає останнім досягненням психології та психофізіології вищої нервової діяльності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Виявлення та фіксація слідів пам'яті"
  1. § 1. Поняття судової фотографії та її значення
    виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів. Використання фотографічної зйомки в розслідуванні злочинів зумовлено такими чинниками: 1) дає змогу якнайточніше зафіксувати об'єкт, його стан, ознаки; 2) забезпечує швидку фіксацію тих чи інших об'єктів; 3) дає
  2. § 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
    виявлені. Розрізняють чотири види фотографічної зйомки на місці події: орієнтуючу, оглядову, вузлову і детальну (рис. 2). Цей розподіл певною мірою є умовним. a б в г ґ Рис. 2. Види фотографічної зйомки на місці події: а - орієнтуюча; б - оглядова; в - вузлова; г, ґ - детальна. Орієнтуюча зйомка своїм завданням має фіксацію певного об'єкта або місця події разом із
  3. § 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
    виявлення. Способи виявлення слідів рук. При пошуках слідів рук на місці події необхідно уявляти, до яких предметів міг торкатися злочинець. Виявлення об'ємних і забарвлених слідів не викликає значних труднощів. Поверхневі сліди рук виявляють: 1) оглядом у косопадаючих променях; 2) оглядом в проникаючому світлі (якщо об'єкт огляду прозорий); 3) обробкою поверхні дактилоскопічними порошками;
  4. § 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
    виявлення, фіксація, вилучення зброї, боєприпасів, слідів пострілу і дослідження їх на місці події для визначення виду, системи, калібру зброї, кількості пострілів, дистанції, напрямку і місця, з якого було зроблено постріл. Виявлену зброю фіксують за допомогою фотозйомки та описують у протоколі огляду. При огляді зброї необхідно дотримуватися певних правил. Так, при огляді бойової зброї
  5. § 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
    виявлення інших слідів, пов'язаних з діями злочинця на місці події. Фронтальний (лінійний) метод застосовується під час огляду значних площ, де місце події пов'язане з великою кількістю та розосередженням слідів і речових доказів. Для огляду місця події можуть бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати, сектори або інші ділянки, зручні для мети огляду приміщень чи
  6. § 6. Фіксація результатів огляду місця події
    виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини у міру їх виявлення. Щодо виявлених слідів і предметів, у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації. Заключна
  7. § 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
    виявлення ознак злочину і особи, яка його вчинила (ст. 103 КПК). Як свідчить практика (на основі так званої неліченої статистики) та експертні оцінки криміналістів, початковий етап (приблизно перші десять днів розслідування) інтенсивної роботи з розкриття злочину значною мірою визначає успіх розслідування в подальшому. У цей період має застосовуватися комплекс криміналістичних методів і засобів
  8. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування
    виявлення предмета хабара, упаковки тощо; г) допит зазначених осіб як підозрюваних; ґ) огляд предмета хабара для встановлення його особливостей, приналежності раніше певній особі. Наприклад, при виявленні в підозрюваного грошових купюр у протоколі огляду має бути зазначено номінал кожної купюри, зовнішній вигляд, написи, забруднення та інші індивiдуальні ознаки, упаковка; д) огляд місця
  9. § 2. Початковий етап розслідування
    виявлення її слідів, предмета крадіжки, поведінки винних, потерпілих, свідків та ін. Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування крадіжок є такі: 1. Факт крадіжки виявлено і підозрюваного затримано з речовими доказами або по «гарячих слідах». Як правило, це ті випадки, коли інформування про проникнення злодія у приміщення здійснюється за допомогою заздалегідь
  10. § 2. Предмет науки криміналістики
    виявлення злочинця на місці події. Якщо труп знаходять висячим у зашморгу, то обов'язково виникають специфічні сліди (на шиї - странгуляційна боріздка, язик прикушений, крововилив у капілярних судинах тощо), що дозволяє відрізнити самоповішення від його інсценування. Використання вогнепальної зброї призводить до появи слідів пострілу - утворення вогнепальних пошкоджень на перешкоді, на місці