Взаємовідносини «центр - регіони» в роки правління іспанських консерваторів

На шляхах децентралізації Іспанія дійсно досягла вражаючих результатів, перетворившись в кінці XX в. в одне із самих децентралізованих держав світу при збереженні унітарної форми правління. На початку XXI в. центральні власті Іспанії відали лише 47% державного бюджету, в той час як Автономні співтовариства і муніципальна влада розпоряджалися 53% бюджетних коштів. Держапарат країни налічував 564 тис. службовців, апарат АС - 1102 тис., а муніципалітети - 448 тис. служащіх1. Іншими словами, у центрального уряду Іспанії чиновників було втрі рази менше, ніж у регіональних і місцевих властей.

Виступаючи 19 січня 2003 на передвиборному мітингу НП, голова уряду Х.М. Аснар заявив, що «будівництво Держави автономій завершено, залишилося тільки впорядкувати і зміцнити конструкцію» 75. З цим твердженням не були згодні керівники, принаймні, семи Автономних співтовариств. На думку їхніх представників, процес автономізації їх регіонів ще далекий від завершення. Канарські острови, Арагон, Астурія, Галісія, Андалусія і особливо Каталонія і Країна Басків наполегливо вимагали від центрального уряду передати їм додаткові прерогативи переважно в податковій, управлінської та контрольної сферах. Країна Басків вимагала передачі 37 додаткових повноважень. Уряд Х.М. Аснара було готове вести переговори про передачу лише семи. Женералітат (автономний уряд Каталонії) домагався наділення регіону ще 88 прерогативами, центральне уряд погоджувався задовольнити лише дві запитні позиції. За твердженням міністра у справах громадських організацій X. Аренаса, і баски, і каталонці завищували планку своїх претензій, виходячи за рамки Автономних статутов76. Найбільш конфліктними були наступні позиції: розподіл фінансових коштів і податкових надходжень; охорона здоров'я; система соціального забезпечення та працевлаштування; управління пенітенціарними установами; розподіл водних ресурсів і будівництво гідроспоруд; управління морськими перевезеннями і рибальським флотом. Галісія також була не проти роздобути 3 компетенції, не передбачені її Автономним статтями: управління аеропортами та регіональними метеостанціями, а також повноваження у сфері рибнагляду. Канарські острови наполягали на наділення автономії повноваженнями в галузі управління повітряним транспортом, Астурія - вузькоколійними залізницями і річковим господарством, Арагон - створення в правоохоронній сфері підрозділів автономної поліції, а в економічній - управління національним природним парком Ордеса, Андалусія домагалася привілейованих повноважень в управлінні південній гідрографічної Конфедерацією і ресурсами р. Гвадалквівір.

Важливо відзначити, що кожне з Автономних співтовариств змушене було виступати «одноосібним» прохачем. Згуртованого фронту «невдоволених» автономій в Іспанії не було і немає через відсутність багатостороннього механізму ведення переговорів з розмежування повноважень. Існує механізм двосторонньої взаємодії між центром і окремими регіонами, де провідними учасниками переговорів виступають з боку регіону представники уряду АС, а з боку Мадрида - Міністерство у справах громадських адміністрацій.

Усвідомлюючи існування міжрегіональної асиметрії в країні - економічних і соціальних диспропорцій між регіонами; наявність закріплених в Конституції юридичних привілеїв для «історичних провінцій»; наростання радикальних регіональних націоналізмів; існування сепаратистських настроїв у ряді АС, крайнім проявом яких є злочинна діяльність баскської терористичної організації ЕТА; нескінченних колізій по осі центр-регіони, - провідні політичні сили висували пропозиції щодо нормалізації етнорегіональної ситуації. Ініціативи правлячої НП в цій сфері зводяться до наступного: I.

Реформа периферійних адміністрацій в рамках внесених змін Закону про організацію та функціонування загальної державної адміністрації, що передбачає перерозподіл повноважень представників та заступників представників центрального уряду в АС на користь однопровінціальних регіонів. 2. Створення в рамках Міністерства громадських адміністрацій спеціалізованого багатостороннього органу (центр + регі-они) - Генеральної конференції з міжрегіонального співробітництва. Поліпшення діяльності секторальних міжрегіональних конференцій і активізація роботи двосторонніх комісій з розвитку співробітництва центр - регіони. 3.

Прийняття закону про великих містах, який наділяв б мегаполіси додатковими можливостями в таких сферах, як оподаткування, безпеку жителів, контроль за діяльністю дорожніх служб. 4.

Дозвіл представникам АС брати участь у засіданнях секторальних конференцій і комітетів Євросоюзу (ЄС). (До речі, кількість секторальних конференцій і комітетів ЄС, в роботі яких допускається участь регіонів, зросла за останній час з 55 до 100.)

У свою чергу, опозиційна ІСРП пропонувала: 1.

Перетворення Сенату в повноцінну палату територіального представництва. 2.

Сприяння розблокуванню переговорного процесу між центральним урядом і урядом Країни Басків про передачу регіону додаткових повноважень. Цей механізм з 1998 р. діяв в силу політичних розбіжностей між Мадридом і Віторією (столиця Країни Басків) щодо стратегії і тактики боротьби з тероризмом ЕТА. Іншою причиною конфронтації між правлячим кабінетом Х.М. Ас-нара і баскським автономним урядом на чолі з Х.Х. Ібарретче77 були переважаючі серед баскської політичної еліти сепаратистські устремління і, як наслідок, максималістичні запити в питанні подальшої автономізації Країни Басков78. 3.

Створення Конференції голів АС, спеціального над-регіонального органу для розвитку ефективного і рівноправної взаємодії між АС і центральним урядом.

Затвердження принципів поліетнічності і інтегрує множинності національностей з перспективним розвитком Держави автономій по шляху федералізму.

В автономному парламенті Каталонії у вересні - жовтні 2002 р. пройшли дебати, за підсумками яких було прийнято рішення про початок процедури перегляду Автономного статуту Каталонії в період наступної легіслатури (у 2004 р.). Партійний «розклад» при цьому голосуванні був передбачуваний: правляча Конвергенція і Союз і Ліві республіканці проголосували на підтримку ініціативи, депутати від НП - проти, соціалісти Каталонії кон'юнктурно утрималися. Був прийнятий і ряд вимог (свого роду план дій на перспективу), звернених до Мадриду: 1.

Завершити передачу Женералітата набору повноважень, що допускаються Автономним статтями. 2.

Вдатися до пункту 2 статті 150 Конституції для передачі Женералітата додаткових компетенцій, що входять у категорію привілеїв центрального уряду. 3.

Внести поправки до чинного нині законодавство, в тій чи іншій мірі обмежує автономні права Каталонії. 4.

Розробити механізм безпосередньої участі женеро-литата в роботі різних органів і комітетів Евросоюза1.

Дуже показово, що в ході цих дискусій в автономному парламенті депутатами від партії «Ліві республіканці» було висловлено пропозицію про проект статусу Каталонії у складі Іспанії в якості «вільно приєднався держави». Ця ініціатива не набрала необхідної кількості голосів.

Баскські радикали у своїх націоналістичних вимогах пішли далі каталонців. Зокрема, леендакарі (глава автономного уряду Країни Басків) Х.Х. Ібарретче запропонував переглянути Автономний статут Еускаді (баскською мовою означає «Країна Басків») до весни 2005 р. з метою укладення між Країною Басків та Іспанією пакту про «вільний приєднання» (за аналогією з Пуерто-Ріко). Причому Х.Х. Ібарретче в 2004-2005 рр.. мав намір з цього приводу провести референдум в Країні Басків. Та обставина, що в регіоні орудувала терористична організація ЕТА, і «повсякденною річчю» тут стали акти вандалізму, залякування та шантажу щодо представників центральних властей, депутатів парламенту від опозиційних партій, тобто систематично порушувалися елементарні громадянські права і свободи, баскського леендакарі нітрохи не бентежило. За його словами, тероризм ЕТА супроводжував політичний розвиток Країни Басків всі останні десятиліття (відкритий натяк на специфіку прийняття Конституції в 1978 р., Автономного статуту в 1979 р., ан-тітеррорістіческого пакту Ахура Енеа і т.д.), і тому нічого побоюватися насильства ЕТА та її прихильників при підготовці до проведення плебісциту в Басконіі79.

Внутрішньополітичні складності в Країні Басків пояснювалися не тільки натягнутість взаємин між Мадридом і Віторією, а й неординарністю міжетнічних відносин, і наявністю взаємовиключних думок серед жителів регіону з ключових питань державного устрою як всієї країни в цілому, так і самої автономії. Наприклад, 34% жителів Країни Басків ратували за федеративний устрій Іспанії, 33% - за збереження Держави автономій у його нинішньому вигляді, 30% - за вихід Країни Басків зі складу Іспанії, 1% - за жорстке централізоване держава, решту або не відповіли, або ще не визначилися з ответом80.

Інформація, релевантна " Взаємини «центр - регіони» в роки правління іспанських консерваторів "

1. Стаття 20. Склад правління товариства
   правління виконує генеральний директор товариства. У його відсутність функції голови правління виконує один з членів правління за уповноваженням більшості членів правління. Члени правління обираються строком на
   
2. Список скорочень
   АП - Андалусійська партія АС - Автономне співтовариство АРС - Арагонский союз АТР - Азіатсько-Тихоокеанський регіон БНП - Баскська націоналістична партія ВП - Тимчасовий уряд ВСТ - Загальний союз трудящих ГНБ - Галісійська націоналістичний блок Грап - Групи антифашистського опору «Перше жовтня» ЄС - Європейський Союз ЄЕС - Європейське економічне співтовариство ІСРП - Іспанська
   
3. Контрольні питання і завдання
   взаємини глави держави з законодавчої, виконавчої та судової владою при різних формах правління? 6. Які вам відомі види відповідальності глави держави? 7. Порівняйте конституційний статус глави Російської Федерації і глави закордонного демократичного і не дуже демократичної держави. 8. Що таке уряд? Що мається на увазі під даним терміном
   
4. 1. Визначення форми правління
   взаємин глави держави, вищих органів законодавчої та виконавчої влади. Вона історично складається в процесі боротьби і взаємодії соціальних і політичних сил відповідного суспільства. Форма правління має основне значення для вивчення конституційно-правового регулювання організації і функціонування держави. Це не просто теоретична абстрактна
   
5. Стаття 22. Організація роботи правління товариства
   правління, а також порядок прийняття ним рішень встановлюються внутрішнім документом, який затверджується радою директорів
   
6. 1. Форми правління і державні режими
   правління у суб'єктів федерації та інших державно-автономних одиниць така ж, як у центрі. Вище ми зазначали, що зустрічаються випадки, коли у федерації з монархічною формою правління суб'єкти мають республіканську форму (Австралія, Канада, Бельгія), а в країнах, де суб'єкти федерації - монархії, організація центральної влади має республіканські ознаки, зокрема виборного (хоча і
   
7. Контрольні питання і завдання
     правління? Чи можна, визначивши форму правління, отримати цілісне уявлення про організацію публічної влади в країні? 2. Чим різняться монархія і республіка? У чому відмінність виборної монархії від республіки з довічним президентом? 3. Які державні режими ви знаєте? Як вони співвідносяться з формами правління? 4. У чому відмінність між парламентарними і дуалістичними формами
   
8. Ідея «духу Законів» Ш.Л. Монтеск'є
     взаємини релігії і держави, що регулюють сімейні відносини та ін I «ПРИРОДА» ПРАВЛІННЯ (Структурні особливості влади: монархія, республіка, деспотія) | «ПРИНЦИП» ПРАВЛІННЯ (Людська пристрасть, відповідна природі, честь, гідність, страх) X умонастрої НАРОДУ (« Властивості народу ») I Природні умови? Соціальні умови Положення і розмір країни
   
9. § 8. Форма правління в Російській державі
     взаємовідносин вищих органів держави, залежить від багатьох факторів: співвідношення соціально-політичних сил, рівня правової та політичної культури і т.д. Складна обстановка переходу до ринкової економіки і гостра соціальна напруженість зумовили той факт, що в Російській Федерації як форми правління встановлена президентська республіка, але що має проти
   
10. 3. Форма державного устрою: поняття та види
      взаємин між його складовими частинами, між центральними і місцевими органами державної влади. Як «територіальний устрій, або територіальна організація, держава - це система взаємовідносин між центральною владою і територіальними складовими частинами, точніше, їх населенням і діючими там органами публічної влади». У категорії «форма державного
    
11. Стаття 23. Представники профспілки в колегіальних органах управління товариства
      правлінні товариства (ст.16.3 Закону РФ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"). 23.2. Представники первинної профспілкової організації в раді директорів і правлінні товариства беруть участь в їх роботі з правом дорадчого
    
12. Примітки 1
      іспанської Інквізиції - 600 страчених «єретиків» за 200 років. Цим даним можна вірити, тому що архіви Інквізиції прекрасно організовані, а протоколи її процесів належать до числа найбільш достовірних історичних
    
13. Формування іспанських держав.
      роки Реконкісти духовно-лицарські ордени. До кінця XIII в. за маврами залишався невеликий за розмірами Гранадский емірат, де вони протрималися до кінця XV в. У ході Реконкісти завершилося формування нової феодальної державності на території Іспанії. Хоча умови вікової війни, особливості сформованого соціального ладу по-різному вплинули на політичні риси держав у різних областях
    
14. 86. Поняття форми держави. Форма правління, форма державного устрою та державний режим.
      взаємовідносин між державою та її окремими частинами. Унітарна держава - це єдина держава, що складається з адміністративно - територіальних одиниць (областей, провінцій, губерній). Федерація - союзна держава, що складається з держав - членів або государствоподобних утворень. Конфедерація - це тимчасовий союз держав, створений для досягнення конкретної мети. -
    
15. Габсбурги
      іспанська та австрійська гілки Габсбургів остаточно відокремилися. Іспанська гілка Габсбургів обірвалася в 1700 році. Після війни за Іспанську спадщину 1701-1714 років австрійські Габсбурги зуміли втримати за собою Південні Нідерланди і колишні іспанські володіння в Італії. Але незабаром перервався і чоловіча лінія австрійських Габсбургів. Ерцгерцогиня Марія Терезія (дочка Карла VI Габсбурга) вийшла заміж
    
16. Габсбурги
      іспанська та австрійська гілки Габсбургів остаточно відокремилися. Іспанська гілка Габсбургів обірвалася в 1700 році. Після війни за Іспанську спадщину 1701-1714 років австрійські Габсбурги зуміли втримати за собою Південні Нідерланди і колишні іспанські володіння в Італії. Але незабаром перервався і чоловіча лінія австрійських Габсбургів. Ерцгерцогиня Марія Терезія (дочка Карла VI Габсбурга) вийшла заміж
    
17. Стаття 18. Керівництво поточною діяльністю товариства
      правлінням товариства. До компетенції генерального директора і правління відносяться всі питання керівництва поточною діяльністю товариства, за винятком питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів акціонерів або ради директорів. Компетенція кожного з цих виконавчих органів визначається статтями 19 і 22 цього
    
18. Волкова Г.І.. Політична історія Іспанії XX століття: Учеб. посібник. - М.: Вища. шк. - (XX століття. Політична історія світу). - 191 с., 2005