Боротьба проти тероризму ЕТА і баскського радикального націоналізму

Тверда лінія поведінки штовхала Мадрид до відмови від діалогу навіть з помірними націоналістичними угрупованнями, зокрема з правлячою в Країні Басків БНП. Така безкомпромісність уряду Х.М. Аснара стала об'єктом гострої критики з боку ІСРП. Лідер іспанських соціалістів Х.Л. Родрігес Сапатеро запропонував інший шлях - відновлення політичного діалогу з БНП в якості одного з умов укладення міжпартійного пакту про боротьбу з тероризмом.

Незважаючи на жорстку позицію відносно ЕТА, кабінет Х.М. Аснара в боротьбі з тероризмом віддавав перевагу діям в рамках правового поля. Демократичне протидія баскському тероризму здійснювалося не тільки в політичній, але й одночасно в законодавчій, правоохоронній та міжнародній сферах.

Тривожним подією в житті країни стало рішення ЕТА про закінчення тривав майже 14 місяців (з 3 грудня 1999 р.) «перемир'я» - тимчасового припинення терористичної активності, проголошеного етаровцамі в односторонньому порядку. Тактика «довільних пауз» у збройній активності, вміла націоналістична демагогія, загравання з демократичними партіями щодо форм і методів боротьби проти радикального баскського націоналізму дозволяли ЕТА вносити розкол у ряди антитерористичних сил. В результаті терористична організація домагалася головною для себе мети - загострювати відно-150 шення між офіційним Мадридом та регіональними властями Країни Басків.

Реакція практично всіх політичних і громадських сил країни на рішення керівників ЕТА була одностайною. Лідери НП, ІСРП, ОЛ, КиС, БНП і голова уряду Країни Басків виступили єдиним фронтом з однозначним засудженням рішення етаровцев про відновлення терору.

21 січня 2000 р був здійснений перший терористичний акт з часу оголошення терористів про припинення «перемир'я». Жертвою ЕТА зграя підполковник П.А. Бланко Гарсія, 22 лютого - керівник відділення ІСРП в провінції Алава Ф. Буеса і його охоронець. У тому ж році бойовики ЕТА холоднокровно застрелили на вулиці відомого журналіста з газети «Ель Мундо» Х.Л. Лопеса де Лакальє, минулого активного борця з режимом Ф. Франко. У відповідь на терор ЕТА по Іспанії прокотилися масові виступи населення, що засуджують тероризм і вимагають припинити насильство.

Обурення в іспанському суспільстві викликали цинічні спроби екстремістів додати офіційний характер похорону загиблих бойовиків, публічно проголошених «національними героями Еускаді» Серед ініціаторів акції були і депутати баскського парламенту, що були в минулому активними членами ЕТА.

Від уряду чекали заходів, здатних протидіяти терору. 9 вересня 2000 міністр юстиції О. Асебес представив на розгляд Ради міністрів пакет пропозицій з посилення законодавства у сфері боротьби з тероризмом; передбачалося внесення до Кримінального кодексу 1995 р. і до Закону про кримінальну відповідальність неповнолітніх від 1999 р. серії поправок, покликаних закрити певні правові проломи. Оскільки їх розробка була продиктована конкретною політичною ситуацією, змістовна частина поправок складалася з урахуванням громадської думки, сформованого під впливом численних прикладів безкарності терористів і їх посібників (йдеться

про так званому вуличному насильстві, що включає в себе акти вандалізму, нанесення матеріального збитку майну неугодних терористам осіб, вимагання, погрози тощо).

Розсувалися саме поняття «тероризм». До його колишньому визначенню в Кримінальному кодексі («злочинні діяння, метою яких є підрив конституційного ладу або серйозне порушення громадського порядку») було додано «... а також залякування населення, представників соціальних, політичних і професійних об'єднань». Відповідно до поправок в ряд статей Кримінального кодексу (ст. 266, 346, 351, 577) акти вандалізму, організація заворушень на відміну від раніше існуючих норм стали розцінюватися як тероризм навіть у тому випадку, якщо при цьому не було безпосередньої загрози для життя громадян . 13 січня 2001 був прийнятий Закон про неповнолітніх порушників, згідно з яким молоді люди, які не досягли 18 років, обвинувачені у пропаганді тероризму, що підбурюють або беруть участь у вуличних заворушеннях, предпринимающие протиправні дії по залякуванню або шантажу людей, також несли кримінальну відповідальність. Рішення про винність і покарання приймалося безпосередньо Національним судом, минаючи судові органи нижчої інстанції.

Вжиті урядом Народної партії жорсткі заходи по боротьбі з тероризмом, враховуючи масштабність і серйозність проблеми, були сприйняті іспанським суспільством з розумінням. Не послідувало серйозних заперечень і з боку опозиції.

Посилення терору, використання екстремістами все більш витончених методів насильства змушувало правоохоронні органи удосконалювати форми і методи припинення протиправних дій. Основний упор традиційно робився на застосування поліцейських сил. Наприклад, у 2000 р. поліція заарештувала більше 100 чоловік, підозрюваних в активній співпраці з ЕТА. У 2000 - 2001

рр.. силами поліції і спецслужб Іспанії були ліквідовані 18 бойових груп ЕТА, так звані командос.

Після відновлення етаровцамі в 2000 р. терору кабінет Х.М. Аснара на додаток до законодавчих заходів зміцнив і силові відомства. До держбюджету на 2001 р. було закладено збільшення на 5,7% видаткової статті на потреби Міністерства внутрішніх справ. Крім того, в 2001-2002 рр.. був проведений додатковий набір (більше 1 тис. чоловік) в Громадянську гвардію81 і армійську службу безопасності82 (150 осіб).

Іспанські органи правосуддя, зрозуміло, не діяли перед лицем численних злочинів, скоєних моло дежью з числа баскських ультранаціоналістів. Суддя Б. Гарсон83 та інші судові слідчі неодноразово робили спроби по припиненню вуличних заворушень і покаранню їх призвідників. Однак на практиці засудити молодих abertzale - патріотів (у перекладі з баскської), навіть опинилися на лаві підсудних, було непросто - в багатьох випадках підсудним вдавалося дока мовити, що їх переслідують не за дії та вчинки, а за переконання та ідеологічні симпатії.

Уряд Іспанії надавало великого значення міжнародному співробітництву в боротьбі проти тероризму ЕТА.

Іспанське керівництво наполягало на неприпустимість використання щодо терористів та осіб, які співпрацюють з ними, будь-яких аналогій, пов'язаних з політичними злочинами, та надання їм відповідного притулку. У французькому громадській думці, наприклад, все ще зберігається сприйняття етаровцев як борців з фашизмом і деспотією, у зв'язку з чим останні нерідко знаходять притулок на території Франції. На адресу ж уряду Іспанії, навпаки, лунала критика з боку французьких правозахисних організацій, що звинувачували Мадрид у спробах вирішити власні внутрішньополітичні проблеми за допомогою французьких правоохоронних органів.

Трагічні події 11 вересня 2001 р. в Нью-Йорку і розгорнута слідом за цим антитерористична кампанія «підштовхнули» французьке керівництво до тіснішої співпраці з Іспанією. 11 жовтня 2001 у м. Перпіньян в ході 14-го щорічного франко-іспанського саміту було підписано двосторонню угоду про екстрадицію осіб, підозрюваних у скоєнні терактів та інших тяжких злочинів. Підписання цього важливого документа відкривало «зелене світло» зміцненню співпраці органів правосуддя двох країн у сфері боротьби проти тероризму.

Для Іспанії трагедія в США і розгорнута адміністрацією Дж. Буша міжнародна антитерористична кампанія мали особливого звучання. Виступаючи 26 вересня 2001 в Конгресі депутатів, Х.М. Аснар фактично поставив знак рівності між діями ісламських терористів і баскських екстремістів. «Терористичні атаки в Нью-Йорку не мають виправдання в тій же мірі, як і вбивства депутатів від Народної партії чи ІСРП», - заявив іспанський прем'єр, запропонувавши в пакеті антітер-рорістіческіх заходів встановити жорсткий контроль над банківськими рахунками баскських організацій, підозрюваних у причетності до протиправної діяльності. Проти спроб правлячого кабінету поставити «на одну дошку» послідовників У. Бен Ладена і баскських націоналістів виступив лише офіційний представник БНП в Конгресі депутатів І. Анасагасті. На його думку, неправомірними були і методи Вашингтона з протидії терору. «Ми вважаємо, що проти терористів треба боротися за допомогою поліції, а не армії», - заявив баскський парламентарій84.

Вельми симптоматична реакція ЕТА на теракти 11 вересня 2001

р. в США. 27 жовтня о баскських газетах «Тара» і «Егункаріа» було опубліковано заяву, в якому керівництво ЕТА повністю відмежовувалося від ісламського тероризму, намагаючись представити власні цілі як локальну боротьбу, пов'язану з завданнями національного самовизначення басків і тому має тільки лише регіональний і ніяк не міжнародний масштаб. Разом з тим ЕТА підтвердила намір продовжити збройну боротьбу в ім'я визволення баскського народу від «іноземного» («іспанського») гноблення. У той же самий день голова уряду Х.М. Аснар назвав ЕТА «останнім редутом тероризму, самим фанатичним, найжорстокішим і самим безглуздим в Європі».

За даними опитування, проведеного восени 2001 р. Центром соціологічних досліджень, 49% (тобто без малого половина) іспанців вбачали прямий зв'язок між міжнародним і баскським террорізмом85.

Інформація, релевантна " Боротьба проти тероризму ЕТА і баскського радикального націоналізму "

1. Протидія баскському тероризму
   боротьби з тиловими підрозділами ЕТА на півдні цієї країни. По-четверте, застосування політики соціальної реабілітації щодо амністованих або відбули термін покарання етаровцев. Разом з тим іспанське керівництво, об'єктивно оцінюючи були в його розпорядженні можливості, утруднялося запропонувати ефективний метод боротьби проти баскського екстремізму. Було очевидним, що ні
   
2. 4. Демонізація тероризму
   боротьба з міжнародним тероризмом стане, по суті, боротьбою з тими людськими вимірами, які виходять за кордон ліберальних нормативів «відкритого
   
3. Дмитро Вадимович Ольшанський. ПСИХОЛОГІЯ ТЕРОРИЗМУ, 2002
   
   
4. Зростання міжнародного тероризму.
   Боротьбі з тероризмом. Розвиток регіональної та субрегіональної інтеграції в Європі, АТР та інших світових центрах. Інтеграційні процеси проходять в Європі, йдуть активні дебати щодо прийняття єдиної європейської конституції. Важливим для Росії представляється посилення співпраці в Європі (ОБСЄ, активізація відносин з ЄС), в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТЕС, ШОС), з мусульманським світом
   
5. Резюме
     боротьби завжди викликав до себе неоднозначне ставлення. Будучи знаряддям слабких, індивідуальний, груповий і навіть локальний тероризм часто спирався на певне співчуття з боку тих, хто не був його жертвами. Тому завжди множилися і продовжують множитися ряди терористів. Однак, стаючи по-справжньому масовим, тероризм і терористи протиставляють себе занадто великому числу людей і
   
6. Резюме
     протистоїть раціональному сприйняттю, а повністю замінює його. На практиці, виділяються чотири найбільш значущі за ступенем соціальної небезпеки сфери прояву фанатизму. Відповідно до цього, фанатизм підрозділяється на релігійний, ідейний, політичний і патріотичний (націоналістичний). Специфічним явищем для сучасного світу, який став особливо впливовим в останні
   
7. Протидія франкістського режиму. Виникнення баскської сепаратистської організації ЕТА
     боротьби проти авторитарного режиму. Покладалися також надії на сприяння демократичних держав Заходу, що здобули перемогу над німецьким нацизмом та італійським фашизмом. До 1949 р. на території Іспанії діяли партизанські загони, що складалися переважно з комуністів. Однак розрахунки на те, що після закінчення Другої світової війни фашистський режим Ф. Франко буде знищений, що не
   
8.  Частина 1. Від терору до тероризму
     тероризму
   
9. 1. Соціально-політична функція тероризму
     протистояння з ворожими державами. Цей різновид тероризму прийнято називати диверсійної
   
10. Національність
      боротьби (класовий мир) і на основі цього - можливість безконтрольної експлуатації свого народу. Противником буржуазного націоналізму праворуч є компрадорська буржуазія, яка ратує за вписування економіки всіх країн у загальносвітову економіку на ринковій основі, за стирання кордонів держав і за "загальнолюдські цінності". Реалізація цих планів дозволить їй експлуатувати взагалі всі народи
    
11. Ісламські терористи: від аятолли Хомейні до шейха бен-Ладена
      проти західної цивілізації. Саме іранський аятолла Хомейні першим підняв зелений прапор Пророка на таку, світового рівня, висоту. Агресивний чи іслам спочатку? Про це можна сперечатися. Оцінки залежать від того, боїтеся ви, будучи політиком, скривдити інших мусульман (Не терористів) або чи не боїтеся чужих образ, прагнучи, як учений, встановити об'єктивну істину. На природу ісламу
    
12. 2. Геополітичні аспекти тероризму
      боротьбі за контроль над Рімланд. Однак різке ослаблення стратегічних позицій східного полюса, євразійства якісно змінило баланс сил у цій сфері. Зокрема, різко ослабли, а то і взагалі розсіялися радикальні політичні і терористичні організації, які раніше були інструментом геополітики Євразії. Так, з арени політичного життя зійшов вкрай лівий сектор терору,
    
13. Від радикалізму до тероризму
      проти, зовсім безпідставно, але впевнено все зараховують до «спонсорам» так званого міжнародного тероризму. Це Лівія, Судан, Ірак, Іран, Сирія, Куба. Ні самі ці терористичні організації, ні їх країни-»спонсори» ніколи не об'єднувалися хоч в якусь подобу коаліції - занадто різні у них інтереси і цілі. Між ними прірва розбіжностей і протиріч, часом переходять у
    
14. Резюме
      боротьби проти невірних. Бойовий клич «Аллах Акбар!» Приніс перші перемоги. Вони надихнули ісламський світ і призвели до зростання ісламістського тероризму. У. бен-Ладен - психологічний спадкоємець аятолли Хомейні. Ісламський опір при його участі довело свою життєздатність у боротьбі з радянським вторгненням в Афганістан. Однак, після виведення радянських військ, що склалося по ту сторону