|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
40. Закінчення дії і призупинення дії міжнародних договорів.
|
|
До закінчення терміну дії договір може бути продовжений (пролонгований).
Продовження (пролонгація) міжнародного договору являє собою механізм продовження терміну дії міжнародного договору, що заснований на домовленості його учасників або закладається в самий текст міжнародного договору. Продовження терміну дії договору відбувається автоматично (на 5-10 років при наявності вказівки про це в самому договорі) - автоматична пролонгація; або за допомогою підписання додаткового протоколу до міжнародного договору (при відсутності заперечень учасників договору).
Віденські конвенції передбачають підстави припинення дії міжнародного договору:
1. До прямих підстав належать ті обставини, коли є згода всіх учасників або вимога однієї зі сторін; у цьому випадку дія договору припиняється в цілому з указівкою причин (наприклад, Варшавський договір 1949 року);
2. До непрямих належать ті обставини, коли зацікавлена сторона здійснює своє право вважати договір таким, що втратив дію.
Спільними підставами припинення дії договору є:
- згода сторін для заміни міжнародного договору на новий договір;
- закінчення терміну дії міжнародного договору;
- припинення дії міжнародного договору в зв'язку з досягненням цілей, поставлених у договорі;
- денонсація міжнародного договору;
- припинення існування одного із суб'єктів міжнародного договору;
- неможливість виконання договору;
- застереження про обставини, що змінилися, - так звані регулятивні умови (наприклад, міжнародний до говір був розрахований на мирний час, але почалася війна);
- невиконання договору однією зі сторін.
До умов недійсності договору відносять: абсолютну недійсність (незначність) договору і відносну недійсність (оспоримість) договору.
Абсолютна недійсність договору не залежить від волі держав-учасниць, від того, оголосили вони його недійсним або ні.
Такий договір із самого початку його укладання (ad initio) є недійсним.
Віденська конвенція 1969 року перераховує такі підстави, що дозволяють вважати договір недійсним:
1) якщо укладання договору явилося результатом загрози силою або її застосування в порушення принципів міжнародного права;
2) якщо в момент укладання договір суперечить основним принципам міжнародного права.
У Віденській конвенції також указуються такі підстави, на які може посилатися сторона, що оспорює дійсність договору:
1) якщо держава уклала договір під впливом облудних дій іншої держави, що приймала участь в переговорах (стаття 49);
2) якщо згода держави на обов'язковість для неї договору була виражена в результаті прямого або непрямого підкупу її представника іншою державою, що приймала участь в переговорах (стаття 50);
3) якщо згода держави на обов'язковість для неї договору була виражена в результаті примусу її представника діями або загрозами, спрямованими проти нього (стаття 51);
4) якщо під час підписання договору була допущена помилка, котра стосується факту або ситуації, що, по припущенню держави, яка заявила, існували при укладанні договору і являли собою суттєву основу для її згоди на обов'язковість для неї договору (стаття 48);
5) якщо було допущене порушення положення внутрішнього права, що стосується компетенції укладати договори, за умови, що порушення було явним, об'єктивно очевидним для будь-якої держави (стаття 46).
Перегляд (ревізія) договору може бути зроблений не інакше ніж за згодою всіх його учасників із метою пристосування договору до нових обставин або поліпшення договірних умов. Ревізія може бути зроблена як у рамках колишнього терміну дії договору, так і з установленням нового. Наприклад, у Договорі про Антарктику 1959 року було зазначено, що через ЗО років сторони можуть порушити питання про перегляд договору.
Денонсація - це правомірне припинення дії міжнародного договору на умовах, передбачених у самому договорі. Приблизне формулювання механізму денонса-ції.'що закріплюється в договорі, може бути приблизно наступним: «Цей договір буде діяти протягом десяти років із моменту вступу в силу. Договір буде залишатися в силі на наступні п'ятилітні періоди, якщо одна з Договірних Сторін не менше ніж за шість місяців до закінчення чергового терміну не повідомить іншій Договірній Стороні про свій намір його денонсувати». На практиці бажання денонсувати договір виражається у вигляді заяви однієї зі сторін про припинення дії міжнародного договору відповідно до умов, передбачених самим договором. Слід мати на увазі, що денонсація може бути оскаржена. Характерними ознаками денонсації є:
- суворо визначений порядок, закріплений у договорі;
- своєчасне, встановлене договором попередження;
- хронологічні рамки (термін), у межах яких одна зі сторін може заявити попередження;
- вказівка на термін після зробленого попередження, коли договір припинить свою дію.
Міжнародному праву відомо анулювання міжнародного договору. Анулюванням називається оголошення однією зі сторін про свою відмову виконувати укладений нею договір. Як правило, така одностороння відмова міжнародним правом не допускається, вважається дією неправомірною. Проте якщо друга сторона в договорі зумисне і систематично порушує договір, не виконує свої обов'язки за договором, він може бути анульований. У такому випадку при належному мотивуванні й обгрунтуванні, анулювання не буде являтися протиправним.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "40. Закінчення дії і призупинення дії міжнародних договорів." |
- 40. Припинення й призупинення дії міжнародних договорів
закінчення війни держави приймають рішення про їхнє поновлення або припинення Багатосторонні договори з початком війни між деякими учасниками цих договорів продовжують у цілому діяти, однак із припиненням своєї дії у взаєминах воюючих держав до закінчення війни. У взаєминах нейтральних учасників договору й воюючих учасників такі договори зберігають свою силу Ряд міжнародних договорів, укладених
- 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
закінченні воєнних дій сторони домовлялися про обмін полоненими. Заборонялися напади на деякі об'єкти та віроломні способи ведення бою, зокрема такі, як використання отрут. У своєму сучасному вигляді право війни почало складатися під впливом християнства, ісламу і лицарства. Воно знаходило своє вираження в указах, що видаються государями своїм військам, у яких наказувалися правила поводження
- 12. Основні ознаки сучасного міжнародного права.
закінчення Першої світової війни і підписання системи Версальских договорів у 1919 році. Існує і третя точка зору. її представники думають, що такий відлік необхідно вести з моменту створення в 1945 році ООН. Незважаючи на різноманітні підходи до вирішення цього питання, переважна кількість вчених-міжнарод-ників сходяться на тому, що основними рисами сучасного міжнародного права є: - визнання
- 14. Визнання держав і урядів.
закінчення війни у В'єтнамі (СІЛА і три в'єтнамські сторони) підписали в 1973 році відомі Паризькі угоди, хоча деякі з них один одного не визнавали. Відсутність визнання в таких випадках не повинна відбиватися на юридичній чинності договору. Види визнання розрізняють у залежності від дести-наторів визнання. Можна виділити традиційні види визнання (держав і урядів) і попередні або проміжні
- 33. Види міжнародних договорів
закінчення виведення радянських військ із Чехословаччини від 9 листопада 1991 року). Іноді протоколом може іменуватися угода, що має важливе міжнародне і політичне значення і, отже, така, яка носить самостійний характер (наприклад, Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів 1925
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
закінчення зазначеного в ньому терміна (звичайно договори укладаються на досить тривалі терміни - десять або двадцять років); б) до настання певних подій, зазначених у договорі, досягнення яких є метою договору. За терміном дії міжнародні договори розрізняють у такий спосіб: 1. Міжнародний договір, укладений на певний строк (терміновий міжнародний договір): а) умовно-визначений договір,
- 35. Стадії висновку міжнародних договорів
закінчення переговорів, коли текст договору погоджений і встановлена його автентичність (дійсність), уповноважені особи парафують договір. Парафування міжнародного договору означає підтвердження автентичності його тексту ініціалами уповноважених осіб договірних держав, що свідчить, що даний погоджений текст договору є остаточним. Термін «парафування» походить від французького слова paraphe -
- 47. Правовий стан іноземців
закінчення справи; якщо він засуджений за вчинення злочину, - до відбуття терміну покарання або звільнення від покарання; якщо його виїзд суперечить інтересам безпеки України. Виїзд іноземця може бути відкладений до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними і юридичними особами в Україні (стаття 26 Закону України «Про правовий статус іноземців»). У цьому Законі також регламентується
- 57. Правосуб'єктність міжнародних організацій
дії. Слід мати на увазі, що кожна міжнародна організація володіє тільки властивим їй обсягом правосуб'єктності, межі якої визначені насамперед в установчому акті. Отже, організація не може чинити інші дії, ніж ті, що передбачені в її статуті й інших документах (наприклад, у правилах процедури і резолюціях вищого органу). Як уявляється, до найбільш важливих критеріїв правосуб'єктності
- 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
дії (далі: Сполучене Королівство) Уїнстоном Черчіллем був підписаний документ, у якому вони запропонували звід принципів міжнародного співробітництва в підтримці миру і безпеки. Документ, підписаний під час зустрічі «десь на морі», відомий як Атлантична хартія. 1 січня 1942 року представниками 26 союзних держав, що воювали проти країн «осі», була підписана Декларація Об'єднаних Націй, у якій
|