|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
39. Тлумачення міжнародних договорів
|
Для ефективного застосування норм міжнародного договору необхідно правильно розуміти його зміст. Тлумачення і є з'ясування дійсного змісту й змісту міжнародного договору
Принципами тлумачення міжнародних договорів є насамперед сумлінність і додання термінам договору звичайного значення. Спеціальне значення терміну може надаватися в тому випадку, якщо учасники договору мали такий намір. Для тлумачення контекст договору повинен охоплювати його текст, включаючи преамбулу й додатки, а також будь-яка угода, що ставиться до договору. В увагу також повинен братися будь-який документ, складений одним або декількома учасниками у зв'язку з укладанням договору. Якщо мало місце будь-яка наступна угода між учасниками щодо тлумачення договору або його застосування, то воно повинне враховуватися при тлумаченні міжнародного договору. При цьому враховується й наступна практика застосування договору, що встановлює угоду учасників щодо його тлумачення
Якщо тлумачення міжнародного договору приводить до результатів явно абсурдн або нерозумним, а також залишає значення його положень двозначн або неясним, то можна звернутися до додаткових засобів тлумачення: підготовчим матеріалам і обставинам висновку договору
Найпоширенішими способами тлумачення міжнародних договорів є граматичний, логічний, спеціально юридичний, історичний, систематичний. По змісту дані способи тлумачення мало чим відрізняються від аналогічних прийомів, використовуваних при тлумаченні внутрішньодержавних нормативних актів і описаних у загальній теорії права
По суб'єкті тлумачення розрізняють офіційне й неофіційне тлумачення міжнародного договору. Тлумачення вважається офіційним, якщо воно здійснено державами (і їхніми органами) або міжнародними органами й організаціями. Тлумачення ж, проведене юридичними або фізичними особами, є неофіційним. Різновидом неофіційного тлумачення вважається доктринальне тлумачення, що здійснюють учені або наукові організації
Автентичне тлумачення - найбільш високий рівень офіційного тлумачення, оскільки здійснюється всіма його учасниками, тому воно має силу положень самого міжнародного договору
Тлумачення міжнародних договорів міжнародними організаціями й особливо ООН - досить авторитетний різновид офіційного тлумачення, хоча не володіє юридичною обов'язковістю
При з'ясуванні дійсного змісту й змісту міжнародного договору немаловажна роль також належить міжнародним судовим і арбітражним органам, наприклад Міжнародному Суду ООН і Європейському Суду по правах людини. Здійснюване цими органами тлумачення йменується судовим, воно обов'язково для сторін у суперечці й тільки по конкретній справі
39. Тлумачення міжнародних договорів
Тлумачення договору - це встановлення справжнього смислу й змісту договору на підставі з'ясовування дійсної узгодженої волі і намірів сторін у момент укладання договору, що дається або самими сторонами, або уповноваженими ними на те органами й особами з метою найбільш повного і точного виконання умов договору.
У міжнародній практиці застосовуються два види тлумачення договорів:
- офіційне (юридично обов'язкове для сторін);
- доктринальне (для учасників договору не має обов'язкового значення).
Доктринальне тлумачення можуть давати авторитетні вчені, дипломати, державні діячі, висловлюючи свою особисту думку з якого-небудь питання.
Офіційне тлумачення підрозділяється на:
1) автентичне - яке дається учасникам договору й обов'язкове для них у якості результату взаємної згоди сторін;
2) судове (казуальне) - яке дається на прохання сторін судовими або арбітражними органами. Воно обов'язкове тільки для учасників договору і тільки у даній суперечці, на розгляд якої сторони дали згоду. Відомі й інші засоби тлумачення договорів: граматичне, логічне, систематичне й історичне.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "39. Тлумачення міжнародних договорів" |
- 16. Джерела міжнародного права.
тлумаченню у випадку виникнення неясностей або ускладнень при її застосуванні; у випадку незгоди з якимись окремими положеннями такої норми держава має можливість висловити свою особливу позицію шляхом заяви застереження з приводу змісту всієї норми або якоїсь її частини. Так, СРСР зробив застереження під час підписання Конвенцій 1958 року з морського права, Женевських конвенцій 1949 року про
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
тлумачення, реалізацію відповідальності, застосування примусових заходів і т.д. VI. За своєю роллю в механізмі міжнародно-правового регулювання: регулятивні - ці норми представляють суб'єктам право на вчинення передбачених у них позитивних дій; охоронні - вони виконують функцію захисту міжнародного правопорядку від порушень, установлюють заходи відповідальності і санкції стосовно порушників.
- 21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
тлумаченням. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань поширюється тільки на дійсні угоди. Це значить, що розглянутий принцип застосовується тільки до міжнародних договорів, укладеним добровільно і на основі рівноправністі. Будь-який нерівноправний міжнародний договір насамперед порушує суверенітет держави і як такий порушує Статут ООН, оскільки Організація Об'єднаних Націй заснована
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
тлумачення. Так, у нього входять: а) глави держав, глави урядів і міністри закордонних справ - із метою вчинення всіх актів, що належать до укладання договору; б) глави дипломатичних представництв - із метою прийняття тексту договору між державою, що акредитує, і державою, при якій вони акредитовані; в) представники, уповноважені державами представляти їх на міжнародній конференції або в
- 37. Реєстрація й опублікування міжнародних договорів
тлумачення й застосування він не може бути переданий на розгляд Міжнародного Суду ООН. У кожній державі також є внутрішня процедура опублікування міжнародних договорів. Так, ст. 20 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачає, що ратифіковані й міжнародні договори, що вступили в силу, України публікуються в «Відомостях Верховної Ради України», газеті «Голос України», «Зборах діючих
- 53. Порядок прийняття рішень і їхня юридична чинність
тлумачення. Держава - учасник конференції саме визначає своє відношення до конкретної резолюції Переважна більшість міжнародних конференцій завершується прийняттям заключного акту. Найчастіше цей документ містить виклад основних фактів роботи конференції й не є юридично обов'язковим. Однак є заключні акти міжнародних конференцій, що є формою міжнародного договору. Таким, зокрема, §ыл Заключний
- 57. Правосуб'єктність міжнародних організацій
тлумачення; - при виконанні своїх функцій ММУО вправі вступати у певні правовідносини з державами, що не є їхніми членами. Наприклад, ООН забезпечує, щоб держави, що не є її членами, діяли відповідно до принципів, викладених в статті 2 Статуту, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру і безпеки; - ММУО самостійно реалізують розпорядження норм, що складають їх
- 77. Державні кордони
тлумачення, із нанесенням її на карти і схеми (делімітаційні карти) за спеціально обраними і узгодженими природними або штучними точками або орієнтирами (ріками, ручаями, гірськими вершинами, хребтами і т.д.). Делі-мітаційна карта підлягає парафуванню і підписанню, вона також скріплюється гербовими печатками договірних сторін. У України проведена делімітація державних кордонів із усіма суміжними
- 80. Міжнародна територія загального користування
тлумачення й застосування до конкретних ситуацій викликало чимало протиріч Нічийною землею (terra nullius) визнавалася сухопутна територія, що не належить жодному державі, заволодіти якою, однак, могла будь-яка держава з дотриманням спочатку правил фіктивної, а пізніше ефективної окупації. Правила фіктивної окупації нічийної землі зводилися до того, що її відкриття представниками якої-небудь
- 90. Мирне врегулювання суперечок у рамках Ради Європи і Європейського союзу
тлумачення й застосування положень Конвенції й Протоколів до неї. Суд також має обов'язкову юрисдикцію відносно справ, ініційованих фізичною особою, групою осіб або неурядовою організацією, відповідно до встановлених правил процедури (Протокол № 9 до Конвенції).У сучасних умовах характерний ріст активності й авторитету Європейського суду по правах людини. Однак прежние громіздкі механізми його
|