Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

38. Дія й дійсність міжнародних договорів

Юридичні наслідки для учасників міжнародного договору наступають тільки після його набрання чинності. Саме із цього моменту його учасники повинні керуватися принципом pacta sunt servanda («договори повинні дотримуватися»).
По положеннях Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. порядок і дата набрання договору чинності визначається в його тексті або согласовывается договірними сторонами в ході переговорів (ст. 24). Звичайно міжнародні договори набувають чинності або з дати підписання, або з моменту обміну ратифікаційними грамотами, або з моменту здачі певного числа ратифікаційних грамот депозитарію. Іноді в договорі визначена процедура набрання ним чинності через певний строк після здачі на зберігання депозитарію необхідного числа ратифікаційних грамот. Таким чином, вступила, наприклад, у силу в листопаді 1994 р. Конвенція ООН по морському праву 1982 р., а саме через 12 місяців після здачі депозитарію 60-й ратифікаційної грамоти
Вступ міжнародного договору в силу має важливе значення у вирахуванні його терміну дії. Міжнародній практиці відомі договори, що містяться на певний строк (найчастіше це торгово-економічні угоди), на невизначений строк, без констатації терміну дії й із вказівкою на безстроковий характер договору. Звичайно положення про терміни дії міжнародного договору або його безстроковому характері втримуються в заключних статтях договору
Термін дії міжнародного договору до його витікання може бути продовжений або відповідно до його положень, або за згодою його учасників, що йменується в міжнародному праві пролонгацією. По певних причинах припинений міжнародний договір може бути відновлений зацікавленими державами. Ця процедура називається відновленням або реновацією міжнародного договору
Не слід плутати строк виконання і строк дії договору. Так, Договір про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності між СРСР і США 1987 р. по терміну дії - безстроковий договір; строк же виконання зобов"язань сторін по ліквідації зазначеного класу озброєнь - не більше трьох років з моменту вступу договору всилу.
Крім тимчасового аспекту, міжнародні договори також мають і просторову (територіальну) сферу дії. Звичайно міжнародні договори поширюються на всі території, що перебувають під суверенітетом держав-учасників, якщо інше не передбачено в самому договорі. Деякі багатосторонні договори поширюються на міжнародні території загального користування, наприклад Договір про Антарктику 1959 р. і Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів і в його надрах ядерної зброї й інших видів зброї масового знищення 1971 р. Різні частини Конвенції ООН по морському праву 1982 р. поширюються на різні територіальні сфери, починаючи від внутрішніх морських вод держав і закінчуючи повітряним простором над відкритим морем. Устав же ООН має практично необмежену територіальну сферу дії
За загальним правилом міжнародні договори не поширюються на треті держави, що не беруть участь у ньому - pacta tertiis пес nocent пес prosunt («договори не шкодять і не благоприятствуют третім особам»). Однак у деяких договорах держави-учасники передбачають можливість мати права й обов'язки за даним договором для третіх сторін. У такому випадку договірні права й обов'язки будуть поширюватися на треті сторони тільки при наявності їх виразно вираженої згоди в писемній формі (ст. 35 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.).
Ряд міжнародних договорів (наприклад, Константинопольська конвенція про забезпечення вільного користування Суецьким каналом 1888 р.) надають певні права третім державам. Такі держави, що користуються наданим їм правом, повинні виконувати умови користування цим правом, тобто нести також і певні обов'язки
У міжнародному праві діє презумпція дійсності міжнародних договорів (ст. 42 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.). Дійсним є такий міжнародний договір, що укладений відповідно до норм міжнародного права й у якому втілене щира угода суб'єктів міжнародного права, не суперечним основним принципам і іншим імперативним нормам міжнародного права
Поняття «дія міжнародного договору» і «дійсність міжнародного договору» співзвучні, але по суті різні. Дія договору в основному характеризується тимчасовим фактором, а дійсність визначається його відповідністю нормам міжнародного права. Породжувати юридично значимі наслідки для суб'єктів міжнародного права можуть тільки дійсні міжнародні договори
Недійсність міжнародного договору залежно від ступеня його невідповідності нормам міжнародного права може бути двох видів: абсолютна й відносна. Абсолютна недійсність міжнародного договору носить об'єктивний характер і не залежить від волевиявлення суб'єктів, його що уклали. Такий договір уважається юридично незначним ab initio (із самого початку). Абсолютно недійсними міжнародними договорами є ті, які суперечать імперативним нормам загального міжнародного права (jus cogens), наприклад основним принципам міжнародного права. На цій підставі секретні протоколи до Пакту Молотова-Риббентропа 1939 г., у яких мова йшла про розділ сфер інтересів у Європі між СРСР і Німеччиною, були визнані З'їздом народних депутатів СРСР в 1989 р. юридично незначними з моменту їх висновку
Відносна недійсність міжнародного договору означає його оспоримость однієї зі сторін. Найчастіше відносна недійсність договору обумовлена помилкою, обманом, підкупом представника держави, порушенням повноважень або конституційних положень при його висновку. Право на заперечування з'являється в держави в тому випадку, якщо порушення певних положень внутрішнього законодавства, що регулюють процедуру висновку міжнародних договорів, було істотним і явним. Якщо ж договір укладений міжнародною організацією з порушенням її статутних положень про порядок висновку міжнародних угод, то такий договір повинен визнаватися незначним, оскільки міжнародні організації не мають права містити міжнародні договори всупереч правилам, передбаченим у них статутних документах
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "38. Дія й дійсність міжнародних договорів"
  1. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    дія - прийняття тексту. Текст приймається за згодою всіх суб'єктів, що беруть участь у його впорядкуванні, а для багатостороннього договору - більшістю в дві третини учасників конференції. Прийняття тексту не накладає на учасників юридичних зобов'язань; - друга стадія - встановлення автентичності тексту, що здійснюється шляхом підписання або парафування тексту договору або заключного акту
  2. 35. Стадії висновку міжнародних договорів
    діяти в договірному процесі строго на підставі даних повноважень, але не перевищуючи їх, тому що в противному випадку укладений договір не буде мати юридичного значення (ст. 8 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.). Зазначені особи, крім повноважень, одержують також від відповідних органів своєї держави інструкції, у яких виражена позиція даної держави по предметі
  3. 40. Закінчення дії і призупинення дії міжнародних договорів.
    дія договору припиняється в цілому з указівкою причин (наприклад, Варшавський договір 1949 року); 2. До непрямих належать ті обставини, коли зацікавлена сторона здійснює своє право вважати договір таким, що втратив дію. Спільними підставами припинення дії договору є: - згода сторін для заміни міжнародного договору на новий договір; - закінчення терміну дії міжнародного договору; - припинення
  4. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    діяльності; регулювання вивезення за митний кордон України об'єктів тваринного світу; стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу; проведення відповідно до законодавства інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу. З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих видів використання
  5. 4. Соціально-екологічна політика
    діяльності суспільства, а також гарантують поступовий перехід до сталого розвитку. В основних напрямах екологічної політики України передбачено відповідні механізми та інструменти, що дозволяють на практиці досягти реалізації запланованих державних заходів у сфері екології. Зокрема: встановлено національні пріоритети в галузі охорони природи; -- визначається економічний механізм
  6. 5. Міжнародне екологічне право і співробітництво України в екологічній сфері
    міжнародного екологічного права є Декларація ООН з навколишнього середовища, яку прийнято в 1972 р. на Всесвітній конференції ООН з проблем навколишнього середовища (Стокгольм, Швеція); Всесвітня стратегія охорони природи, прийнята МСОП (1980р.); "Декларація Ріо", яку схвалено міжнародною конференцією з навколишнього середовища і розвитку в 1992р. (Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Значну роль в
  7. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади. Стратегічною метою реформування Кабінету Міністрів України є забезпечення максимально повного й точного втілення в життя конституційного статусу Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади України. Згідно з цим Кабінет Міністрів повинен стати центром державного управління, ефективність роботи якого грунтується
  8. 1. Поняття та визначення міжнародного права.
    діях розвитку первісні общини і племена не існували відокремлено, а були об'єднані неписаними родовими законами. Перші звичаєві норми зароджувалися ще в період первіснообщинного ладу, до становлення державності. Поява ж міжнародного права в сучасному його розумінні як права міждержавного прямо пов'язано з процесами становлення державності. Міжнародне право є результатом суспільної практики.
  9. 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
    міжнародних відносинах, урегульованих нормами права, грають і інші учасники, які в сукупності утворять поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому загальнотеоретичні правові положення до нього також застосовні. Виходячи
  10. 6. Держави - основні суб'єкти міжнародного права
    діяльність суб'єктів федерацій розвивається в таких основних напрямках: укладання міжнародних угод; відкриття представництв в інших державах; участь у діяльності міжнародних міжурядових організацій макро- і субрегіонального характеру (наприклад, Спілка регіонів Європи, рух Єврорегіонов і т.д.). Обсяг міжнародної правосуб'єктності суб'єктів федерації залежить від виду федерації. Розрізняють: