Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права

Поряд з суверенними державами усе більше активну роль у міжнародних відносинах, урегульованих нормами права, грають і інші учасники, які в сукупності утворять поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому загальнотеоретичні правові положення до нього також застосовні. Виходячи із цього, можна дати наступне визначення даного поняття. Суб"єкти міжнародного права - це учасники міжнародних відносин, урегульованих нормами міжнародного права, що володіють юридичною незалежністю й здатністю самостійно здійснювати права й обов"язки, установлені даними нормами
Раніше термін «суб"єкти міжнародного права» був надбанням переважно наукової літератури по міжнародному праву. У цей час це поняття усе ширше використовується й в офіційних міжнародно-правових актах - договорах і конвенціях. Так, ст. 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів установлює: «Той факт, що справжня Конвенція не застосовується до міжнародних угод, укладеним між державами й іншими суб"єктами міжнародного права або між такими іншими суб"єктами міжнародного права, і до міжнародних угод не у письмової формі, не зачіпає: а) юридичної чинності таких угод...»
На відміну від внутрішньодержавного права, для суб"єктів міжнародного права характерно органічне сполучення правоздатності і дієздатності, що разом утворить поняття «правосуб"єктність». Обмежено дієздатних або недієздатних суб"єктів сучасне міжнародне право не знається
У міжнародному праві прийнято розрізняти первинні й похідні (вторинні) суб"єкти. До першої групи ставляться держави й народи, що реалізують право на самовизначення ( щоборються за незалежність). Їхня поява на міжнародній арені - об"єктивна реальність естественноисторического процесу розвитку. Це й пояснює їхнє віднесення до групи первинних суб"єктів міжнародного права. Дані суб"єкти мають всі елементи міжнародної правосуб"єктності
Похідні ж суб"єкти міжнародного права створюються на основі волевиявлення первинних. Обсяг прав і обов"язків похідних суб"єктів залежить від цілей і намірів їхніх творців, що, як правило, закріплюється в міжнародному договорі, що є установчим документом похідного суб"єкта. До цієї групи суб"єктів міжнародного права ставляться міжурядові організації (ООН, ЮНЕСКО, НАТО й ін.) і государственноподобные утворення (раніше - це так звані вільні міста Венеція, Гамбург, Данциг і ін.). У цей час лише Ватикан може бути віднесений до государственноподобным утворень
Що стосується чотирьох названих видів суб'єктів міжнародного права, те їхня правосуб'єктність є загальновизнаною. Разом з тим серед юристів ведуться дискусії про міжнародну правосуб'єктність індивідів (фізичних осіб) і міжнародних неурядових організацій (МНПО). Довгий час у радянській правовій літературі домінувала думка про те, що індивіди, як і МНПО, є суб'єктами внутрішньодержавного права відповідної країни й мати міжнародну правосуб'єктність не можуть.
Однак все більше поширення здобуває інша точка зору. Відповідно до неї існують певні міжнародні угоди, наприклад, в області захисту прав людини й гуманітарного права, що наділяють індивідів правами самостійно звертатися в органи ООН або регіональні організації з метою захисту порушених прав (Факультативний протокол до Пакту про цивільні й політичні права 1966 р., Європейська конвенція по захисту прав людини й основних воль 1950 р.) або налагающие відповідальність безпосередньо на фізичних осіб за міжнародні злочини (Устав Міжнародного військового трибуналу 1945 р.). Іншими словами, індивіди стають учасниками міжнародних відносин, урегульованих нормами права, тобто суб'єктами міжнародного права. Це ж ставиться й до МНПО, причому міжнародна правосуб'єктність як індивідів, так і МНПО, обмежена рижика сферою. Правотворческими функціями на міжнародній арені володіють лише загальновизнані суб'єкти міжнародного права
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права"
  1. Поняття екологічного права України
    види використання об'єктів тваринного світу. Найважливі-шими названі використання тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та есте-тичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - ґрунто-утворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і
  2. Поняття і особливості принципів екологічного права
    поняття принципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість
  3. Поняття екологічного права України
    види використання об'єктів тваринного світу. Найважливішими названі використання тварин у наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях; використання корисних властивостей життєдіяльності тварин - ґрунтоутворювачів, природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо; використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності; добування диких тварин з метою утримання і
  4. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    види суб'єктів адміністративного права. Факти, що впливають на копо суб'єктів адміністративного права. Адміністративна право- та дієздатність. Адміністративно-правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування.
  5. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    поняття, види та особливості °* структури. 8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Ук раїні. 9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні. 10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. V Порядок дії в Україні законодавства СРСР і міжнародних дого їв- ворів. 11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністра тивного
  6. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття "виконавча влада". Таким чином, адміністративне право, за сферою реалізації - це право, передусім, державного управління, власного впливу держави на різноманітні суспільні процеси. Але таке визначення соціальної спрямованості адміністративного права не є повним і точним. Тим більше, що тривалий час в нашій країні у механізмі
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
  8. 1. Поняття та визначення міжнародного права.
    види прийнятих нею міжнародно-правових норм є частиною національного права країни. При індивідуальній трансформації необхідно в кожному випадку вводити міжнародні норми в національне право країни спеціальним актом. У деяких країнах, наприклад у Великобританії, у відношенні звичаєвого міжнародного права застосовується загальна трансформація, а у відношенні договорів - індивідуальна. В Україні у
  9. 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
    поняття зазнає критики. Проте, на думку 1.1. Лукашука, це не заважає його широкому використанню в міжнародній доктрині для позначення двох різноманітних напрямків. У першім випадку мова йде про особливий вид міжнародно-правових норм, що, на відміну від «твердого права», не породжують чітких прав і обов'язків, а дають лише загальну установку, котрій проте суб'єкти зобов'язані слідувати. Для таких
  10. 31. Поняття права міжнародних договорів
    види міжнародних угод незалежно від їхньої форми й конкретного найменування, кількості й видів суб"єктів міжнародного права, участвующих у них, об"єкта й предмета регулювання. Стійка ж договірна практика є запорукою стабільності міжнародних