|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
31. Поняття права міжнародних договорів
|
В історії розвитку міжнародних відносин міжнародні договори грали і продовжують відігравати важливу роль як одне з основних джерел міжнародного права
Право міжнародних договорів - це галузь міжнародного публічного права, що складає з норм і інститутів, що регулюють відносини за висновком, виконанню й припиненню міжнародних договорів
Дана галузь міжнародного права має поважну історію. Як ми вже відзначали, перші міжнародні договори, що дійшли до наших днів, датуються XXIII і XIII вв. до н.е. Однак протягом багатьох сторіч все-таки міжнародний порядок був домінуючим джерелом міжнародного права. Лише розширення й поглиблення міжнародних відносин, пов"язаних із твердженням капіталістичного способу виробництва, привели до значного розвитку міжнародної договірної практики. У результаті кількість міжнародних договорів сталася неухильно зростати, а у зв"язку із цим потрібні були договірні міжнародно-правові норми, що регулюють відносини із приводу висновку, дії й припинення міжнародних договорів
В 1969 р. у Відні на міжнародної конференції була прийнята Конвенція про право міжнародних договорів, що набула чинності в 1980 р. Україна є її учасницею. Конвенція 1969 р. кодифікувала звичайно-правові норми відносно головних питань, пов"язаних з висновком, виконанням і припиненням договорів державами. У зв"язку з ростом активності на світовій арені міжнародних організацій в 1986 р. була прийнята Віденська конвенція про право договорів між державами й міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, що поки ще не вступила всилу.
Через важливість міжнародних договорів як для досягнення цілей зовнішньої політики будь-якої держави, так і для рішення багатьох внутрішньодержавних питань у законодавстві держав є норми, що безпосередньо ставляться до процесу створення й виконання міжнародних договорів. Такі норми загального характеру втримуються в конституціях. Крім того, держави, як правило, мають спеціальний закон щодо процедури розробки, підписання, ратифікації й припинення міжнародних договорів, що містяться цією державою. В Україні Закон «Про міжнародні договори України» був прийнятий 22 грудня 1993 р. Даний нормативний акт замінив Закон «Про дію міжнародних договорів на території України» 1991 р. Державна Дума Росії 16 червня 1995 р. прийняла аналогічний закон «Про міжнародні договори Російської Федерації».
Норми й інститути розглянутої галузі міжнародного права покликані забезпечити стабільність міжнародної договірної практики, тому вони поширюються на всі види міжнародних угод незалежно від їхньої форми й конкретного найменування, кількості й видів суб"єктів міжнародного права, участвующих у них, об"єкта й предмета регулювання. Стійка ж договірна практика є запорукою стабільності міжнародних відносин
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "31. Поняття права міжнародних договорів" |
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
поняття "органи виконавчої влади", оскільки вони не є суб'єктами виконавчої влади, тобто не мають державно-владних повноважень. 195 До складу групи установ і організацій при Кабінеті Міністрів повинні бути віднесені: а) структури, що утворені внаслідок перетворення окремих існу ючих нині органів виконавчої влади, які підвідомчі Кабінету Міністрів, але фактично не мають владно-розпорядчих
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
права в сучасному його розумінні як права міждержавного прямо пов'язано з процесами становлення державності. Міжнародне право є результатом суспільної практики. З'явившись як засіб усвідомлення людьми (групами, класами) свого матеріального інтересу, особливо в зв'язку з міжнародними відносинами, що постійно змінюються, воно справляло і справляє величезний вплив на розвиток держав і народів. З
- 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому загальнотеоретичні правові положення до нього також застосовні. Виходячи із цього, можна дати наступне визначення даного поняття. Суб"єкти міжнародного права - це учасники
- 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
поняття протекторату на африканській території з окупацією. Підмандатні і підопічні території за своїм правовим статусом беруть свій початок від режиму протекторату. Ще Статут Ліги Націй (стаття 22) уперше ввів поняття підмандатної території як особливого виду протекторату, що спирається на норми міжнародного права. Система мандатів Ліги Націй, як і згодом призначення опіки з боку ООН, надавала
- 15. Поняття і види міжнародного правонаступництва
поняття повного правонаступництва. Емерік де Ваттель у книзі «Право народів» відзначав, що держава-правонаступниця зобов'язана виплачувати борги іншим державам. Правонаступництво виникає: - при розпаді федерації; - при інших територіальних змінах (розпаді держави на дві і більше держави, злитті держав або входженні території однієї держави до складу іншої); - при соціальних революціях; - при
- 16. Джерела міжнародного права.
поняття «правонаступництво держав» як «зміну однієї держави іншим у несенні відповідальності за міжнародні відносини якої-небудь території» (ст. 2). У цій же статті дається визначення понять « держава-попередник», « держава-спадкоємець», «момент правонаступництва держави» і т.д. Треба відзначити, що проблеми правонаступництва часто супроводжуються гострими політичними розбіжностями між
- 16. Джерела міжнародного права.
поняття «джерела міжнародного права» звертаються насамперед до ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, що містить перелік джерел міжнародного права, застосовуваних Судом при рішенні суперечок, переданих йому на розгляд. До них ставляться: а) міжнародні конвенції - як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, виразно визнані державами, що сперечаються; б) міжнародний порядок як доказ
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
поняття зазнає критики. Проте, на думку 1.1. Лукашука, це не заважає його широкому використанню в міжнародній доктрині для позначення двох різноманітних напрямків. У першім випадку мова йде про особливий вид міжнародно-правових норм, що, на відміну від «твердого права», не породжують чітких прав і обов'язків, а дають лише загальну установку, котрій проте суб'єкти зобов'язані слідувати. Для таких
- 18. Кодифікація норм міжнародного права.
поняття «кодифікація» і «прогресивний розвиток міжнародного права» є складовими, взаємозалежними й такими, що взаємопроникають, елементами єдиного кодифікаційного процесу. Практичною діяльністю з кодифікації міжнародного права в рамках ООН займається Комісія міжнародного права (повне найменування - Комісія з прогресивного розвитку і кодифікації міжнародного права), що є допоміжним органом ГА
- 21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
поняттям «загальновизнані принципи і норми міжнародного права» або випливають із них. У Декларації принципів Заключного акта НБСЄ 1975 року держави-учасниці погодилися сумлінно виконувати свої зобов'язання з міжнародного права: як ті зобов'язання, що випливають із загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, так і ті зобов'язання, що випливають із відповідних міжнародному праву
|