Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

53. Порядок прийняття рішень і їхня юридична чинність

Істотну роль у процесі прийняття рішень міжнародної конференції грають її керівні посадові особи, що обираються зі складу делегацій. Звичайно для руководства конференції обираються: голова, заступник голови, генеральний доповідач; голова, заступник голови й доповідач кожного комітету й необхідне число інших посадових осіб, покликаних забезпечити ефективність роботи конференції. Керує роботою конференції її голова, кандидатура якого заздалегідь согласовывается між учасниками. Права й обов'язки голови конференції визначаються в правилах процедури й належать не особисто йому, а конференції, який він зобов'язаний підкорятися при виконанні своїх функцій
Більшість сучасних конференцій створюють у допомогу голові конференції генеральний (загальний) комітет, покликаний підвищувати ефективність її роботи
Головною адміністративною посадовою особою конференції виступає її секретар, що керує роботою персоналу секретаріату. Завдання секретаріату і його персоналу - забезпечити високий рівень обслуговування структурних підрозділів конференції (складання протоколів засідань, що тече технічна робота й т.п.).
Особливе місце в роботі міжнародної конференції займає редакційний комітет і його голову. На них лежить основна відповідальність за підготовку текстів офіційних документів конференції, у яких втілюються її рішення. Кожний робочий комітет звичайно також створює свою редакційну комісію або групу, що готовить тексти тієї частини загального документа конференції (конвенції, договору, декларації), за підготовку якої він відповідає
У правилах процедури визначаються число і найменування створюваних конференцією комітетів, мети й порядок їх роботи
Порядок прийняття конференцією рішень визначається правилами процедури й звичайною практикою, використовуваної протягом багатьох лет. Все різноманіття процедури прийняття рішень на міжнародних конференціях можна об'єднати в три групи:
1) рішення приймаються шляхом голосування учасників. Звичайно кожна делегація має один голос. Для ухвалення рішення потрібно, залежно від правил процедури, або простої більшість, або кваліфікована більшість або ж одноголосностей учасників конференції. Голосування може бути відкритим або таємним. Рішення по персональних питаннях звичайно приймаються на основі таємного голосування. За згодою учасників конференції голосування може бути поіменним з метою з'ясування реального розміщення сил;
2) рішення приймаються на основі консенсусу. Для цього методу характерна відсутність формальної процедури голосування, коли погоджене рішення (текст документа) приймається при відсутності формальних заперечень із боку якого-небудь учасника. При цьому деякі учасники, не маючи заперечень по прийнятому рішенню в цілому, можуть попросити внести до протоколу засідання заява або застереження, що їм представляється важливої в контексті окремих положень прийнятого рішення. Дана процедура прийняття рішень із успіхом застосовувалася в НБСЄ й усе ширше використовується в роботі різних міжнародних конференцій і організацій;
3) рішення конференції можуть прийматися комбінованим методом, що складається із процедур консенсусу й голосування. У таких випадках учасники конференції повинні по максимуму використовувати можливості консенсуального методу при прийнятті рішень, однак, коли стає ясним, що в такий спосіб не можна ухвалити рішення щодо конкретного питання, використовується процедура голосування. Комбінований метод застосовувався в роботі III Конференції ООН по морському праву
Рішення, прийняті міжнародними конференціями, формально втілюються в документи, що мають різні найменування: конвенції, договори, декларації, заяви, заключні акти й т.д. У міжнародному праві не існує норм, що пропонують які-небудь обов'язкові форми остаточних документів міжнародної конференції. Однак міжнародна практика виробила деякі типові акти, що вінчають роботу міжнародної конференції. Юридична чинність цих актів різна. Одні з них є юридично обов'язковими, інші носять рекомендаційний характер
Багато міжнародних конференцій скликаються з метою розробки й прийняття багатобічних конвенцій як загального, так і спеціального характеру. Ці конференції йменуються дипломатичними. Саме на таких конференціях були прийняті Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р., Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р., Конвенція про право міжнародних договорів 1969 р., Конвенція про правонаступництво держав відносно договорів 1978 р. і багато інших конвенцій. Дипломатичні конференції приймають лише тексти відповідних конвенцій, які звичайно не є юридично обов'язковими в момент прийняття, оскільки для їхнього набрання чинності необхідно пройти процедуру ратифікації в державах - учасниках конференції відповідно до положень конвенції. Однак, приймаючи текст конвенції, держави - учасники конференції підтверджують, що він остаточно погоджений, і надалі правила поведінки, що втримуються в ньому, стануть юридично обов'язковими. Участь у дипломатичній конференції не накладає на державу обов'язку брати участь у конвенції, прийнятої на ній. Така держава може стати учасником прийнятої на конференції конвенції, а може й утриматися від цього
Міжнародні конференції у відповідності зі своїми цілями можуть приймати різні резолюції. У цих документах, як правило, утримуються заклики, пропозиції, рекомендації й прохання правительствам і міжнародним організаціям, що випливають із результатів роботи конференції. Резолюції міжнародних конференцій, незалежно від їхніх адресатів і змісту, носять рекомендаційний характер. Однак ці документи відіграють позитивну роль у питаннях кодифікації й прогресивного розвитку міжнародного права. У деяких випадках окремі положення резолюцій можуть придбати згодом обов'язковий характер як звичайно-правова норма. Резолюції також можуть використовуватися як допоміжний засіб для визначення міжнародно-правових норм або в процесі їхнього тлумачення. Держава - учасник конференції саме визначає своє відношення до конкретної резолюції
Переважна більшість міжнародних конференцій завершується прийняттям заключного акту. Найчастіше цей документ містить виклад основних фактів роботи конференції й не є юридично обов'язковим. Однак є заключні акти міжнародних конференцій, що є формою міжнародного договору. Таким, зокрема, §ыл Заключний акт Берлінської конференції по Африці 1884- 1885 р., що містила юридично обов'язкові правила поведінки. Особливий характер має Хельсинкский Заключний акт НБСЄ 1975 р. Юридично даний документ не є міжнародним договором, тому що для нього не була передбачена процедура ратифікації й він не був зареєстрований у Секретаріаті ООН у відповідності зі ст. 102 Уставу ООН. Разом з тим він володіє великий політичної силой і певною юридичною обов'язковістю. Це випливає з тексту його положень, а також з того факту, що Хельсинкский Заключний акт був підписаний главами держав і правительств 33 європейських і 2 північноамериканських держав і вирішує питання, пов'язані із забезпеченням миру, безпеки й різнобічного співробітництва між учасниками НБСЄ (нині ОБСЄ).
Юридичне значення заключного акту тієї або іншої міжнародної конференції варто встановлювати виходячи зі змісту цього документа й цілей учасників конференції
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "53. Порядок прийняття рішень і їхня юридична чинність"
  1. 33. Види міжнародних договорів
    порядок припинення дії, порядок продовження терміну дії і т.п.). Іноді договори супроводжуються додатками, у яких містяться норми, що пояснюють основний текст, правила процедури вирішення спорів, схеми, карти і т.д. Слід мати на увазі, що всі частини договору мають однакову юридичну чинність і застосовуються з урахуванням кожної із них. Договір може ділитися на статті, параграфи; договори
  2. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    порядок визначається їхніми статутами. Для участі в будь-якій стадії укладання договору представник держави або міжнародної організації повинен мати на це відповідні повноваження. Певні посадові особи в силу своїх функцій вправі представляти свою державу без спеціальних повноважень (ex officio). До них належать: - глави держав; - глави урядів; - міністри закордонних справ. Віденські
  3. 55. Поняття і види міжнародних організацій
    прийняття рішень і їх ньої юридичної чинності. Ця ознака свідчить про те, що в рамках міжнародної організації характерним є прийняття рішень у спеціально розробленій процедурі. Кожна з міжнародних міжурядових організацій має свої правила процедури. Крім того, юридичну чинність рішень, прийнятих у рамках міжнародної організації, установлюють самі держави-члени міжнародної організації. Вже
  4. 5. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН. ЙОГО ЧИННІСТЬ У ПРОСТОРІ, У ЧАСІ ТА ЩОДО ОСІБ
    порядок порушення кримінальних справ і здійснення у них провадження. Дія закону у просторі може бути територіальною та екстериторіальною. Провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами Кримінально-процесуального кодексу України незалежно від місця вчинення злочину. Територіальна дія кримінально-процесуального закону окреслена територією держави Україна і
  5. Тема 24. Виконавче провадження
    порядок виконання рішення (ст. 351 ЦПК). Відстрочка виконання рішення полягає у відкладенні провадження виконавчих дій на певний строк. При розстрочці рішення виконується по частинах у точно визначені строки. На ухвалу про відстрочку або розстрочку виконання, зміну способу і порядку виконання рішення може бути подано скаргу, внесено окреме подання. Мирова угода, укладена між сторонами, або
  6. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    прийняття рішення про припинення використання об'єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом; встановлення лімітів, норм використання об'єктів тваринного світу, вирішення в межах своїх повноважень питань щодо регулювання здійснення полювання, рибальства та інших видів використання об'єктів тваринного світу; визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань
  7. Поняття екологічного права України
    порядок (черговість) розроблення і прийняття законів, зростає потреба, з одного боку, в створенні Закону про правотворчу діяльність, а з іншого, - вимагає розроблення теоретичних засад розвитку окремих галузей права. На даний момент така доктрина створена тільки щодо розвитку екологічного права України, яку висунув Костицький В.* 1992 р. і назвав концепцією «екологічного дерева». Ця доктрина
  8. Поняття екологічного права України
    порядок (черговість) розроблення і прийняття законів, зростає потреба, з одного боку, в створенні Закону про правотворчу діяльність, а з іншого, - вимагає розроблення теоретичних засад розвитку окремих галузей права. На даний момент така доктрина створена тільки щодо розвитку екологічного права України, яку висунув Костицький В.* 1992 р. і назвав концепцією "екологічного дерева". Ця доктрина
  9. Тема 12. Адміністративний процес
    порядок проведення конкурсу на заміщення вакант- 51 них посад державних службовців (затв.пост КМУ від 4.10.1995 р.), Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію (затв. пост. КМУ від 29.12.1995 р.) та ін. Найчастіше і адміністративно-матеріальні, і адміністративно-процесуальні норми знаходяться в одних і тих же джерелах: КпАП України, законах
  10. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    порядок діяльності цих органів. В межах встановленого Конституцією і законами України правового статусу Кабінету Міністрів, актами Президента України згідно до п. 10 статті 116 Конституції України можуть визначатися конкретні функції уряду, а відповідно до частини третьої Ст. 113 Конституції України можуть також вирішуватись інші питання щодо пріоритетів в діяльності Кабінету Міністрів