|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
VI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
|
В результаті здійснення адміністративної реформи в Україні відповідно до пропонованої Концепції передбачається поступове формування раціонального механізму державного управління, який дозволить значно зміцнити та підвищити ефективність реалізації виконавчої влади, поглибити її взаємодію з місцевим самоврядуванням.
Якісно удосконалена система виконавчої влади має позитивно впливати на хід та наслідки проведення інших радикальних перетворень у нашому суспільстві - насамперед, економічної реформи, особливо з тих питань, де велике значення мають методи та форми державного регулювання і контролю.
Подальше здійснення політики реформування державного управління прямо залежить від політико-правового становища у суспільстві, а також фінансово-економічних можливостей держави. Причому дані фактори здатні внести в процес реформи суттєві корективи - особливо це стосується наявності коштів і матеріально-технічних засобів - у темпи проведення реформаторських заходів.
Початковий етап адміністративної реформи пов'язаний з не-
231
відкладною розробкою Державною комісією з проведення в Україні адміністративної реформи Програми заходів по кожному напряму реформування.
У напрямку законодавчого та підзаконного нормативно-правового забезпечення адміністративної реформи:
передбачити удосконалення законодавства, що регулює завдання, функції, організацію, діяльність органів виконавчої влади на різних рівнях та у різних сферах і галузях державного управління;
врахувати необхідність якісного оновлення правової бази, що регламентує державну службу, механізми ЇЇ функціонування та кадрового забезпечення;
звернути увагу на нормативно-правове забезпечення контрольної діяльності у сфері державного управління, упорядкування системи контрольних органів;
запровадити механізми юридичних гарантій прав і свобод громадян та інших суб'єктів адміністративного права;
розробити правові засади інформаційного забезпечення системи органів виконавчої влади;
визначити шляхи та засоби систематизації адміністративного законодавства;
У напрямку реформування центральних органів виконавчої влади:
проаналізувати функції та повноваження центральних органів виконавчої влади і на цій основі визначити їх оптимальну структуру;
передбачити надання центральним органам функцій стратегічного планування і розроблення політики у відповідних сферах діяльності, програм дій щодо задоволення суспільне важливих потреб;
изначити організаційні та матеріально-фінансові шляхи і засоби забезпечення прогнозування, планування, регулювання, моніторингу, аналізу і контролю в нових суспільних умовах, зокрема, за умов формування ринкової економіки;
розробити механізми і засоби підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на вищому, територіальному та місцевих рівнях.
У напрямку реформування державної служби:
обгрунтувати доцільність і механізми чіткого розмежування статусу і функцій політичних діячів (політиків) та державних службовців;
2.42
її переглянути нормативно-правову базу щодо удосконалення матеріального та соціально-побутового забезпечення державних службовців (зокрема, оплати праці, пенсій, пільг);
розробити заходи щодо упередження корупційних дій та їх профілактики у сфері державної служби;
у процесі розвитку і вдосконалення державної служби зосередити увагу на підготовці та підвищенні кваліфікації управлінських кадрів, вивченні та адаптації світового досвіду у сферах державного управління, місцевого самоврядування та підготовки кадрів державної служби;
передбачити проведення роботи із залученням на державну службу здібних, перспективних фахівців та створення умов для їх утримання, професійного зростання та просування по службі.
У напрямку територіальної організації державного управління і місцевого самоврядування:
визначити засади здійснення адміністративно-територіальної і муніципальної реформ;
запропонувати механізм становлення фінансово-економічних основ місцевого самоврядування, реформування бюджетної системи України у напрямку розширення фінансової автономії територіальних громад і органів місцевого самоврядування;
передбачити модель розподілу управлінських функцій між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, розвитку служби в органах місцевого самоврядування;
накреслити заходи щодо здійснення політики інтеграції територіальних громад.
У напрямку дерегуляції і поліпшення державних послуг:
визначити необхідну нормативно-правову базу для здійснення програми дерегуляції; підвищити рівень стандартів на державні послуги населенню, розширити форми участі громадськості в публічній оцінці і контролі за їх запровадженням.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "VI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ" |
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
Укладання міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року
- 53. Порядок прийняття рішень і їхня юридична чинність
Істотну роль у процесі прийняття рішень міжнародної конференції грають її керівні посадові особи, що обираються зі складу делегацій. Звичайно для руководства конференції обираються: голова, заступник голови, генеральний доповідач; голова, заступник голови й доповідач кожного комітету й необхідне число інших посадових осіб, покликаних забезпечити ефективність роботи конференції. Керує роботою
- § 3. Наступний етап розслідування ЕКОЛОГІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ
Початковий етап розслідування часто дає можливість встановити наявність наслідків злочинних порушень правил екологічної безпеки, зафіксувати сліди злочину. Однак для повного, всебічного і об'єктивного розслідування необхідно встановити важливі обставини шляхом провадження різних слідчих дій, тактичних операцій. На наступному етапі розслідування з'являються підстави для вирішення питання про
- 1 Організація роботи касового апарату банку.
Касові операції банку становлять досить великий обсяг роботи і характеризують одну з головних функцій банку. Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують тим самим збереження їхніх коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни. Банки здійснюють свою діяльність за цими напрямками на підставі таких документів: Інструкція про касові
- 3.Загальні принципи відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат банку
Ведення обліку доходів і витрат банків регламентується "Правилами бухгалтерського обліку доходів та витрат банків України", затвердженими постановою Правління НБУ від 18 червня 2003р. №255 зі змінами та доповненнями. Визнані банком доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку із застосуванням принципу нарахування та відповідності згідно з прийнятою банком обліковою політикою. Разом з
- 1.Об'єкти обліку в складі доходів і витрат банку
Склад доходів і витрат банку обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об'єкти обліку. Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів). Доходи визнаються в обліку в період, коли відбулося зростання майбутніх
- 3. Порядок формування статутного капіталу банку.
Статутний капітал банку формується відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121-III, зі змінами та доповненнями, законодавства України та установчих документів банку. Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку
- 4. План рахунків і принципи його побудови
План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - План рахунків) - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності. План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і міжнародних стандартів та
- Принципи бухгалтерського обліку та звітності у банках України.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею; превалювання сутності
- Роль, значення обліку в комерційних банках та основи його організації.
Сучасний етап економічного розвитку України характеризується створенням власної економіки ринкового спрямування. Певна річ, успішним ринковим перетворенням мають відповідати економічні важелі управління, адекватні механізмам ринкових перетворень. Серед них визначальним є банківська система, яка забезпечує проведення комплексних грошових операцій через системи платежів та розрахунків, поза якими
|