Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по цивільному праву України2011, 2011 - перейти до змісту підручника

12. Застава.


Застава - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставою може бути забезпечено вимогу, яка може виникнути в майбутньому.
Стаття 575 ЦК визначає два види застави: іпотека та заклад. Іпотекою, відповідно до вказаної норми, є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Застосування застави врегульовано також Законами України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Іпотека в цьому випадку визначається як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом (ст. 1 Закону України "Про іпотеку").
Заклад - це застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави також може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).
Договір застави має бути укладено у письмовій формі. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.
Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Істотними умовами договору застави, що передбачені законодавством, є суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави.
Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснено до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "12. Застава."
  1. Сутність кредитних операцій. Документальне оформлення видачі кредиту.
    застави здійснюється відповідно до положень Закону України "Про заставу". Страхування заставленого майна позичальник здійснює в страховій компанії за згодою банку. Протягом терміну дії кредитного договору за ініціативою будь-якої із сторін кредитного договору може ставитись питання про зміни умов кредитування. Зміни умов кредитного договору з боку позичальника здійснюються на підставі
  2. 3. Організація обліку погашення кредиту та процентів за користування кредиту
    застави можливі два випадки: 1)якщо застава залишається у заставника, тоді банком буде зроблено позабалансовий бухгалтерський запис: Д-т 9900 «Контррахунки для рахунків розділів 90-95»; К-т 9500 «Застава, за якої предмет застави залишається у заставника»; 2) у випадку, коли предмет застави передається банку на зберігання, застава оприбутковується на рахунку 9501, і бухгалтерський запис має такий
  3. Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними
    заставні; г) сертифікати ФОН; 4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду; 5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних
  4. 3. Облік вкладень банку в цінні папери
    застава, або придбані та/або зберігаються за дорученням клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуються за позабалансовими рахунками. Усі цінні папери, що придбані банком, обліковуються на балансі залежно від того, до якого портфеля вони відносяться. Вкладення банку у цінні папери класифікуються як: портфель цінних паперів на продаж; портфель
  5. Поняття, класифікація основних засобів та рахунки, що використовуються для їх обліку
    заставу, обліковуються лізингодавцем або заставодавцем за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків 4400, 4409. Активи, що поєднують матеріальні і нематеріальні елементи, відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками з обліку основних засобів або нематеріальних активів залежно від того, який з цих елементів є суттєвішим. Для відображення в бухгалтерському обліку операцій з
  6. Поняття нематеріальних активів та рахунки, що використовуються для обліку операцій банків України з нематеріальними активами
    заставу, обліковуються лізингодавцем або заставодавцем за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків 4300, 4309. Активи, що поєднують матеріальні і нематеріальні елементи, відображаються в бухгалтерському обліку за нематеріальних активів залежно від того, який з цих елементів є суттєвішим. Для відображення в бухгалтерському обліку операцій нематеріальними активами банки можуть
  7. Облік операцій застави нематеріальних активів.
    заставленого майна, незалежно від того, чи перебуває воно в заставодавця або заставодержателя, експлуатується чи зберігається до часу реалізації застави, здійснюється заставодавцем. Нематеріальні активи, що передані в заставу, заставодавець відображає в бухгалтерському обліку за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків 4300. Одночасно вартість застави, що визначена договором,
  8. 2.«Да знаете ли Вы ,что такое Россия?»
    заставили Ивана III ужесточить свою политику в отношении этих государств. Ему удавалось сажать ханов на Казанский трон по своему выбору и предотвращать походы крымчан, иногда использовать последних для борьбы с Польско-Литовским государством. Успехам в деле создания Российского государства, его внешней политики способствовала плеяда виднейших деятелей, входивших в состав Боярской думы и
  9. 1. Национальный характер
    заставляло русского человека встречаться с тысячами опасностей, затруднений, неожиданностей. «Это приучило великоросса зорко следить за природой, «смотреть в оба», по его выражению, ходить, оглядываясь и ощупывая почву, не соваться в воду, не поискав броду, развило в нем изворотливость в мелких затруднениях и опасностях, привычку к терпеливой борьбе с невзгодами и лишениями», - отмечал В.О.
  10. Александр I
    заставит после тяжелейшей войны 1812 года сражаться русскую армию еще два года во время заграничных походов, а истощенную Россию оплачивать эти ненужные народу походы. Завершая характеристику Александра I, нельзя обойти вниманием легенду о превращении его в странствующего старца Федора Кузьмича. Легенда эта оказалась необычайно живучей. Уже это одно говорит о том, что историческая почва для нее