Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЗемельне право → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по земельному праву України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

49. Землі оздоровчого призначення.


Стаття 47. Визначення земель оздоровчого призначення
До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
Стаття 48. Обмеження діяльності на землях оздоровчого
призначення
1. На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.
2. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
3. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.
Стаття 49. Використання земель оздоровчого призначення
1. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "49. Землі оздоровчого призначення."
  1. 39. Склад та категорії земель в Україні.
    землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. 2. Категорії земель України мають особливий правовий режим. 3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни. Стаття 19. Категорії земель
  2. Поняття екологічного права України
    землі», ліси підхо-дили аж до Києва. Невелика густота населення при розвинутому на той час містобу-дуванні та підземних комунікаціях не зумовлювали якоїсь суттєвої небезпеки для природи з боку людської діяльності. В господарській діяльності переважало хлібороб-ство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. *Першими книгами про природу були «шести днів» Василя Великого, перекладена з
  3. Поняття екологічного права України
    землі", ліси підходили аж до Києва. Невелика густота населення при розвинутому на той час містобудуванні та підземних комунікаціях не зумовлювали якоїсь суттєвої небезпеки для природи з боку людської діяльності. В господарській діяльності переважало хліборобство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. * Першими книгами про природу були "шести днів" Василя Великого, перекладена з
  4. 16. Право державної власності на землю.
    землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю є: 1) Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; 2) Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; 3) обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів -
  5. 50. Землі рекреаційного призначення.
    землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків
  6. 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
    землі» (terra nullis) визначається тим, що: а) такі території вільні для загального користування й експлуатації усіма: б) збереженням правового захисту світового співтовариства за особами, на них проживаючих. Відсутність суверенітету якої-небудь держави перешкодою тому не є. До Паризької конференції 1920 року нічийною територією були острови Шпіцберген, що підтверджувала угода між Росією,
  7. 54. Історія створення міжнародних організацій
    землі (1864 р.); Всесвітній телеграфний союз (1865 р.); Всесвітній поштовий союз (1874 р.); Міжнародний комітет мір і ваг (1875 р.); Міжнародний союз для охорони промислової власності (1883 р.); Міжнародний союз для захисту літературної й художньої власності (1886 г.); Міжнародний союз залізничних товарних повідомлень (1890 р.) і др. Міжнародні адміністративні союзи як міжурядові організації
  8. 57. Правосуб'єктність міжнародних організацій
    землі, несплату комунальних послуг та
  9. 66. Роззброювання й обмеження озброєнь
    призначених для організації військового справи держави, припинення військового навчання й закриття всіх військових навчальних закладів; - припинення витрати засобів на військові цілі. Держави після загального й повного роззброювання зможуть зберегти тільки такі неядерні озброєння, збройні сили, засоби й установи, які за згодою будуть визнані необхідними для підтримки внутрішнього порядку й
  10. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    землі. Вже в давнині, а потім і в середні віки майже в усіх цивілізаціях існували правила, що накладають обмеження на право воюючих завдавати шкоди противникові. Закони, що забезпечують захист певним категоріям осіб, можна знайти в персів, греків і римлян, у Древньому Китаї, в Африці й у християнських державах. До цих категорій належали діти і старі, роззброєні воїни і полонені. Вже в далекому