Особливість зобов'язань за участі третіх осіб полягає в тому, що треті особи не є стороною зобов'язання, а це означає, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (ст.511 ЦК). Однак у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та/або кредитора. А це означає, що третю особу, яка не є стороною у зобов'язанні, може бути визнано учасником зобов'язання з певними правами та обов'язками. До такого виду зобов'язань належать:
- зобов'язання, які виконуються на користь третьої особи, тобто коли зобов'язання виконується боржником не перед кредитором, а перед третьою особою, наприклад, позикодавець просить передати належну йому суму грошей іншій особі, щодо якої він сам є боржником. При цьому третя особа не наділяється правом вимоги виконання зобов'язання, однак, виконання цього зобов'язання перед третьою особою призводить до його припинення;
- зобов'язання, які виконуються третьою особою, тобто коли виконання зобов'язання перед кредитором здійснюється третьою особою. Таке виконання можливо у випадках, коли з зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. При цьому кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою (ст. 528 ЦК). І з моменту проведення такого виконання перед кредитором зобов'язання вважається припиненим. Наприклад, за договором поставки більшу частину асортименту поставляє боржник, а інше поставляє інша фірма, яка виконує це зобов'язання перед кредитором на прохання боржника. Також потрібно зауважити, що згода боржника на виконання зобов'язання перед кредитором третій особі потрібна не завжди.
Наприклад, у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно третя особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника (ч.3 ст. 528 ЦК).
|
- § 3. Виконання і припинення
господарських зобов'язань
зобов'язань визначений у гл. 22 ГК. Виконання зобов'язання являє собою завершальну стадію розвитку зобов'язальних правовідносин, на якій виконуються обов'язки і реалізуються суб'єктивні права. Головну роль у виконанні зобов'язання відіграє боржник (зобов'язана сторона), проте й на кредитора (управнену сторону) покладаються певні обов'язки - прийняти виконання зобов'язання, здійснити дії, без яких
- 43. Виконання і припинення господарських зобов'язань
зобов'язань визначений у гл. 22 ГК. Виконання зобов'язання являє собою завершальну стадію розвитку зобов'язальних правовідносин, на якій виконуються обов'язки і реалізуються суб'єктивні права. Головну роль у виконанні зобов'язання відіграє боржник (зобов'язана сторона), проте й на кредитора (управнену сторону) покладаються певні обов'язки - прийняти виконання зобов'язання, здійснити дії, без яких
- 1.2.1. Учасники відносин у сфері господарювання
зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Тобто всі суб'єкти господарювання є учасниками господарських відносин, але не всі учасники господарських відносин є суб'єктами господарювання. Суб'єкти господарювання - це: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства,
- Словник-довідник
зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій; 2) товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Андеррайтинг - купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укледання договору про гарантування повного
- Виклик до суду
зобов'язана відповідати по пред'явленому позову. Підвідомчість - визначення кола цивільних справ, які підлягають розгляду в суді. Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Підсудність - сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи і в даному конкретному суді цієї ланки. Позивач - це юридична чи
- § 2. Види господарських договорів
зобов'язання щодо другої, в якої у зв'язку з цим виникають тільки права. Наприклад, за договором позики той, хто надав позику (позикодавець), має право вимагати повернення позики, а той, хто її одержав (позичальник), зобов'язаний повернути позичене. Таким чином, позикодавець має тільки права, а позичальник - тільки обов'язок. Двосторонні договори - це ті, згідно з якими обидві сторони пов'язані
- § 2. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
зобов'язання не порушене жодною із сторін, воно повинно виконуватися відповідно до всіх елементів, що становлять у своїй сукупності їх зміст (за предметом, строком, способом і т. ін.). Але будь-яке зобов'язання само по собі не гарантує здійснення боржником тих дій, які передбачені договором на користь кредитора. Але положення суттєво змінюється, як тільки боржник чи кредитор порушує будь-яке свої
- § 2. Кредитування суб'єктів господарювання
зобов'язань. Відрізняються вони за своєю правовою природою. Якщо кредитні зобов'язання виникають як самостійні правовідносини, то розрахункові пов'язані з такими зобов'язаннями як купівля-продаж, поставка, перевезення, оренда тощо, і опосередковують грошові платежі через банк чи іншу кредитну організацію. У кредитних правовідносинах гроші є основним предметом, у зв'язку з яким виникають права і
- 62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав (ч. 1 ст. 661 ЦК). Якщо проданий товар неналежної якості, покупець як один з альтернативних варіантів може вимагати відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 ст. 678 ЦК); - У разі порушення агентського
- 65. Правове регулювання перевезення вантажів.
користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування
|